23 серпня 2011 р. в картинній галереї Національного заповідника «Давній Галич» презентовано виставку львівських художниць Світлани Стародубцевої та Зоряни Гуцуляк. Назва виставки є досить цікавою - «Космічний етновітер», її присвячено 20-ій річниці Незалежності України. На виставці представлено більше шести десятків творів мисткинь (50 – С.Стародубцевої, 11 – З.Гуцуляк).
З вітальним словом перед присутніми виступив генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» Олександр Береговський. За його словами: «…Найстабільнішими в державі є традиції народу. Приємно, що є такі люди – митці. У показаних нам роботах подано душу народу, пританні йому символи нації, - все, що є вічним…». Генеральний директор привітав колектив Заповідника з Днем Прапора та Днем Незалежності України, підкресливши, що у справі будови незалежної держави є «цеглинка» всіх працівників науково-дослідницького закладу. «…Весь добробут, все щастя народу залежить від вкладу кожного жителя держави, від сумлінності кожного галичанина...» - підкреслив п. Олександр.
Мистецтвознавець Христина Береговська характеризуючи творчість мисткинь відмітила: «…Це - тандем двох «Я»… Вони творять національне, народне мистецтво. У державному храмі України їхня творчість є увіковічненою…». 
Творчість двох художниць полярно різна, але є щось у ній особливе, тепле, енергетично добре, завдяки чому незмінно знаходить широке коло поціновувачів. У мистецтво Зоряна Гуцуляк прийшла після закінчення Львівського училища прикладного мистецтва ім. І.Труша та Львівської академії мистецтв, тобто художником з професійною освітою. З дитинства захоплювалася живописом, маючи вроджене відчуття кольору. Втім, обрала непросту мистецьку долю: стати оригінальною, незвичною у творчості. Вона - художниця філософського складу мислення, у її творах емоції, почуття, переживання, її внутрішній світ. Мова її творів багата на символи, знаки, які не є випадковими, вони - творіння тривалої історії людства від стародавніх культур до сьогодення. У кольоровій гамі її творів спостерігається не завжди "правильне" поєднання барв, але традиційно в них існує гармонійне зіставлення теплих і холодних відтінків - жовто-помаранчевих і фіолетово-синіх. Своїм творам Зоряна дає назву зазвичай після завершення роботи над ними. Художниця провокує глядача на роздуми, а назва часто диктує розгадку створеного. Композиції "Метаморфоза духу", "На все свій час", "Прозріння", "Космічна ікона", "Інтуїція" та чимало інших є свідченням невичерпності фантазії авторки, того інформативного багажу, яким вона володіє і яким насичується перш ніж торкнутися барвою білого аркуша паперу. Вона має вроджене відчуття гармонійного заповнення площини знаками, символами, своєрідними космічними кодами, над створенням яких завжди працює без поспіху. Кропітка праця над кожним твором кольоровими олівцями, чому передують ретельно виконані ескізи, триває часом кілька тижнів, а то й місяців. Кожна робота художниці вимагає відповідної реакції глядача, змушує його думати. Зустріч Зоряни Гуцуляк із Світланою Стародубцевою відбулася 1998 року. Після знайомства із Зоряною, художницею не тільки за фахом, але й за покликанням, станом душі, Світлана як здібна учениця пробувала свої сили в дуже непростій справі. Талант від природи в неї був приспаний, його потрібно було розвинути. Це помітила Зоряна і з натхненням працювала над досягненням позитивного результату. Належить відзначити особливу толеранцію Зоряни як вчителя Світлани, що полягала у ненав'язуванні своєї думки та конкретного вибору мистецького напрямку. Зоряна зуміла дати учениці потрібну поживу для роздумів, ту інформацію, яку так було необхідно Світлані почути, щоби взятися за пензель і почати малювати. Художницю Світлану Стародубцеву зараховуємо до митців, котрі дуже вимогливі до себе і своєї творчості. Очевидно тому, що в мистецький світ вона ввійшла вже доволі дорослою, сформованою особистістю. На початках їй довелося не просто. Поминувши експерименти з реалістичними фігуративними та абстрактними композиціями, з різноманітними техніками та фактурами, несподіваними кольоровими вирішеннями, вона все ж знайшла себе. І сьогодні художниця дуже добре знає та усвідомлює, що вона хоче створити і чого прагне. 
Уже певний час Світлана захоплюється композиціями, збудованими під враженням від традиційного українського народного мистецтва: кераміки, писанки, вишивок українських рушників, пісні, обряду. Працюючи над своїми творами, Світлана виробила власний мистецький стиль, що яскраво вирізняє її з-поміж інших художників, які теж джерельною базою творчості обрали багату українську народну традицію. Кожна створена художницею композиція традиційно скомпонована у квадраті, вона є прикладом довершеності в підборі елементів, гармонійної, продуманої кольорової гами та свідченням тонкого естетичного сприйняття світу. Позитивним у співпраці Світлани та Зоряни є намагання щоразу поділитися своїми здобутками з глядачем. За невеликий проміжок часу вони організували чимало спільних виставок. Той позитив, який вони отримують на своїх вернісажах, і є тією енергією, що живить їхню майбутню творчість, дає наснагу для творення нових вражаючих композицій. Тепер вони ознайомили зі своєю творчістю і давній Галич.
Виставка експонуватиметься в картинній галереї Заповідника впродовж місяця. Андрій Чемеринський |
