Субота, 18.05.2024, 05:17:22

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
 
Архів новин
Головна » 2011 » Серпень » 24 » Храмові міста Яремче — 100 років
00:23:22
Храмові міста Яремче — 100 років
Дерев’яні хрещаті церкви є візитною карткою Яремчанщини, невичерпним джерелом мистецького натхнення, а також знаком незнищенності національного духу та відданості Христовій вірі. Невеликий за розмірами дерев’яний, однокупольний храм Успіння Пресвятої Богородиці в місті Яремчі увінчує широку поверхню пагорба і чітким силуетом  вимальовується на тлі лагідних обрисів невисоких гір. На свято Успіння Пресвятої Богородиці тут знову буде особливо людно, адже гуцульській святині виповнюється 100 років.
В Шематизмі Станіславської єпархії за 1912 рік читаємо, що церква в Яремчі збудована і посвячена в 1911 році, число греко–католиків – 687. З часопису «Руслан» від 2 серпня 1901 року довідуємося, що тут з 1896 року функціонувала одноіменна богослужебна каплиця цієї конфесії.
Церква зведена за сприяння пароха села Дори, радника єпископської консисторії, отця Григорія Громадки (1836 – 1912), який отримав священство з рук митрополита Г. Яхимовича і був інституйований на парафії в 1898 році. Будову вели майстри з Космача. Дерево з громадського лісу возили волами місцеві жителі, зокрема Данило Годованець.
Невелика, двоярусна дзвіниця збудована пізніше, в 1938 році, підкреслено функціональна, але саме своєю простотою підсилює чіткі контури храму. Одним з будівничих дзвіниці був місцевий житель В. Бабчук.
Автор книги «Сакральна різьба по дереву в Галичині ХІХ – першої половини ХХ століть» Р. Одрехівський стверджує, що іконостас церкви Успіння Пресвятої Богородиці в місті Яремчі є оригінальним зразком статичної іконостасної стіни без отвору над намісним ярусом др. пол. ХІХ – початку ХХ ст. Основні мотиви плоскорізьби – великі і  малі ромби на планках царських воріт, розети на пілястрових підставках під колонками намісного ярусу, прикрашені рослинним мотивом. Декор, яскрава поліхромія, зокрема вживання червоної барви, характерні для Гуцульщини початку ХХ століття.
У вівтарній частині збережені ікони («Успіння Пресвятої Богородиці», «Євангелісти Лука та Іоан» та ін.) виконані  методом випалювання та різьби вчителем І. Свищуком (1884 – 1944) з Дори. Престіл церкви виготовлений у 1914 році на пожертвування Марії та Івана Филиповичів зі Львова. Різьблений кивот у формі однокупольної церкви зробив член НСХУ І. Ткачик з Микуличина. Церкву прикрашають різьби знаного майстра народної творчості І. Брустурняка. Є тут і оригінальні роботи з мотивами хреста (зокрема, широка рама до ікони «Ісус Христос — Добрий Пастир»), виготовлені яремчанцем М. Клим’юком.
В радянські часи церква Успіння Пресвятої Богородиці була закритою, іконостас задрапований чорним плюшем, хоча інколи використовувалася для поминальних відправ. Мовчав церковний дзвін та люди вірили і відстояли храм для прийдешних поколінь. Коли влада закрила монастир св. прор. Іллі в Дорі, в скромній садибі Івана Клим’юка в Яремчі протягом 11 років мешкали монахи студити, тут же нелегально відправлялись св. Літургії. Єрм. Мирон і єрм. Порфирій, промовляли до вірних словами Христового Євангелія, скріплюючи їхні духовні сили у перемозі добра над злом. Незважаючи на погрози, штрафи від влади, конфіскацію церковних книг і речей, навіть арешти, монахи та брати ревно трудилися на Божій ниві в ті нелегкі часи. Божа сила Провидіння і щира, гаряча молитва до Небесної Матінки не раз захищали їх в загрозливих ситуаціях.
В період переслідування УГКЦ проводились підпільні св. Літургії, священики сповідали, хрестили, вінчали в оселях яремчанців Голінеїв Михайла і Тетяни, Оcтап’юка Михайла і Марії, Федорчука Івана, Хром’янчука Дмитра, Клим’юка Івана, Мандзяк Анастасії. Вірним доводилося переносити переслідування та інші біди поряд із священиками.
Підпільно проводив Богослужіння та консультував майбутніх священиків в Яремчі Осип Гірняк (1902 – 1979), професор  забороненої духовної семінарії в Івано – Франківську, людина незламної волі і високого почуття обов’язку. Його похорон у 1979 році в Яремчі, біля порогу закритої властями церкви, на який прибули священики зі Львова, Івано – Франківська та околиць, ще раз засвідчив, що УГКЦ  живе наперекір усім спробам її знищити. Біля церкви Успіння Пресвятої Богородиці в гробниці родини Меруновичів похований ще один священик підпільної катакомбної церкви, який свого часу був засуджений за антирадянську агітацію, а згодом працював у бухгалтерії санаторію «Прикарпатського» - отець Іван Деркевич (1905 – 1983).
В кінці 60 – поч. 70 рр. ХХ століття в Яремчі в домі Василя Косила мешкав священик підпільної УГКЦ Петро Герилюк – Купчинський, відомий письменник і публіцист. Отримавши ґрунтовну освіту в Бучацькому місійному інституті, завершивши навчання у школі тропічної медицини м. Брюсселя (Бельгія),  навчаючись у Львівській та Станіславській духовних семінаріях, П. Купчинський відкинув пропозицію о. Антіна Пельвецького – одного з активістів «Ініціативної групи греко – католицької церкви по з’єднанню з православною церквою», який запропонував можливість священичих свячень і безпечне служіння на парохії, відповівши: «Олія грішного нехай не мастить голови моєї». Перебуваючи в київській в’язниці в одній камері з владикою Йосафатом Коциловським, він отримав дияконські свячення. В 1957 році став священиком з рук владики Миколи Чарнецького. Повернувшись в Україну, о. Герилюк – Купчинський деякий час працював в санаторії «Прикарпатський» в м. Яремче лаборантом. В незалежній Україні побачили світ більше півдесятка книг цього священика, зокрема «Христос у терпінні і  славі», «Проповіді про Пресвяту Євхаристію».
1989 рік приніс бажану свободу, відродження релігійного життя. Завдяки активній позиції церковної громади вже в червні цього року двері церкви відчинилися для вірних. В 1990 році яремчанці проголосували за повернення церкви в лоно УГКЦ.
Невтомною працею, жертовністю, щирою молитвою, твердою вірою, вмінням прихилити серця молоді до Бога відзначився єрм., а нині владика Йосип Мілян, який служив в церкві Успіння Пресвятої Богородиці з 1990 року. Добрим організатором і вмілим керівником парафії був єрм. Олександр Приліп, який розпочав будівництво храму Різдва Святого Івана Хрестителя в Яремчі. Його справу продовжив єрм. Никанор (М. Лоїк).
З 2002 року жертовну працю в Христовому винограднику проводить настоятель церкви отець Мирослав Бойко. За цей час добудовано і освячено величний храм Різдва Святого Івана Хрестителя. При церкві заснована спільнота «Матері в молитві», плідно працює громадська організація «Українська молодь – Христові». Також отець Мирослав заснував при церкві недільну школу «Жива вервиця», приділяє багато уваги підростаючому поколінню, бо діти, як він підкреслив, - це  наше майбутнє, надія як церкви, так і українського народу. В храмі, століття якого ми відзначаємо, відновлено фасад, впорядковано подвір’я, ведуться інші масштабні роботи. Сотрудниками церкви Успіння Пресвятої Богородиці є отці П. Сименич і А. Цеслів.
Господнє слово, мовлене священиками, завжди проникало в серця яремчанців і кликало їх до служіння Богові та Україні. Як сказав святий Єронім – «хто не був у ковчезі Ноя, той мусив у потопі загинути. Хто поза Церквою споживає великоднього агнця, не буде святим». Жителі Яремчі і гості міста радо переступають поріг столітнього храму, який був збережений в вогні двох світових воєн і вистояв в період войовничого атеїзму. Вони приходять, щоб віддати щиру молитву вдячності нашому Творцеві за всі уділені ласки Господні.
Світлана Флис,
ст. наук. працівник музею етнографії та
екології

Переглядів: 936 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024