Неодноразово на сторінках тижневика «Коломийські ВІСТИ» ми розповідали про руйнування старої добротної австрійської казарми-кам’яниці, яка має для нашого рідного міста величезне історичне значення. А в останньому числі «Коломийських ВІСТИЙ» ми розповіли мешканцям міста про те, як з грубими порушеннями норм, правил та стандартів і техніки безпеки уздовж території парку ім. К. Трильовського та й направці через сам парк, прокладаючи електричний кабель до новобудов, знищено кореневища кількох десятків дерев, які після цього, на думку фахівців, засохнуть. Загалом, необдумані, а може й відверто умисні та варварські дії призвели до порушення екологічної системи парку. Нагадаю, що коломийський парк імені К. Трильовського має особливий статус – це пам’ятка садово-паркового мистецтва. А такі парки-пам’ятки охороняються державою і регламентуються ЗУ «Про природно-заповідний фонд України» і будь-яка діяльність на їх території, крім екскурсій, відпочинку, прогулянок – ЗАБОРОНЕНА! Так каже закон. У розвинутих країнах у парках з таким статусом не можна рвати квіти і траву, не кажучи вже про копання траншей. А от хто у Коломиї чує вседозволеність і кому наплювати на закон? Відомо, що навколо старої австрійської казарми зводить нові будинки т. зв. кооператив «Гранат», який тут же, тобто за адресою м. Коломия, вул. А.Чайковського, 7в і зареєстровано. Окрім того, за адресою м. Коломия, вул. А. Чайковського, 7 зареєстровано також і кооператив «Гранат-7». А будівельні роботи у цих кооперативах здійснює фірма «Княжий двір», яка теж має адресу юридичної реєстрації: м. Коломия, вул. Чайковського, 7. Отже, кооперативи «Гранат», «Гранат-7» і ТОВ «Княжий двір» – ці три юридичні особи зареєстровані, фактично, за однією адресою. Саме на цьому місці і міститься казарма, яку на початку року почали розбирати на цеглу. І не через її надуманий аварійний стан, як про це зазначав міський голова І. Слюзар, кажучи, що вона, казарма, є приватною власністю і приватник що хоче, те й має право з нею робити. Але через те, на мою думку, що не витримано допустимих розривів (відстаней) між новозбудованими будинками кооперативу «Гранат» та цією казармою. Саме до цих кооперативів – «Гранат» і «Гранат-7» через територію парку розкопали траншею і проклали варварським методом, та ще й уночі, електричний кабель, щоб під’єднати новобуди до електрики. Чи можуть це робити коломийці, для яких Коломия є рідним містом? Цікаво дізнатися хто це робить, не зважаючи і не цінуючи те, що коломийська громада надбала століттями? Відповідь маємо і говоритимемо, як і завжди, виключно мовою документів. На засіданні Громадської ради при міському голові щодо руйнації парку, яка повторно відбулася 4.08.2011 р. під співголовуванням Я. Гошія і Т. Яворського, на численні запитання представників громади хто прокладає кабель і хто руйнує парк, пан Яворський, «відморозившись», стискав плечима і казав, що достеменно не знає хто конкретно є засновником кооперативів… Під тиском представників громади Тарас Яворський спересердя порекомендував звернутися з офіційним запитом до влади (мабуть – до нього самого?). Наші журналісти, дослухавшись до такої рекомендації, звернулися з відовідним запитом (але не до п. Яворського) і законно отримали відповідь з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Навівши додатки 1-5 можна було б нічого не говорити, адже документи свідчать, як то кажуть, самі за себе. Зроблю короткий аналіз поданих документів. Як зазначалося вище, ТОВ «Княжий двір» має державну реєстрацію за адресою: м. Коломия, вул. А. Чайковського, буд. 7. Дата реєстрації – 23. 06. 2006 року (див. додаток 1). Керівником цієї фірми, якого міський голова І. Слюзар тривалий час шукав у Львові і «чомусь» не міг знайти, щоб припинити руйнування казарми, є Юрій Ілліч Мартинюк, який мешкає у с. П’ядиківці Кіцманського р-ну Чернівецької області. Одночасно він же, Мартинюк Ю. І., є і єдиним засновником фірми «Княжий двір», основними сферами діяльності якої є діяльність, пов’язана з будівництвом і продажем нерухомості (див. додаток 2). Тут же у витягу з Єдиного державного реєстру є і мобільний телефон для зв’язку з фірмою. Але чому міський голова так довго «шукав» цього керівника – стане зрозуміло трохи згодом. Обслуговуючий кооператив «Гранат» зареєстровано теж за адресою: вул. Чайковського, 7 в у м. Коломиї. Дата державної реєстрації – 29. 05. 2007 року (див. додаток 3), тобто через рік після реєстрації ТОВ «Княжий двір». А тепер прошу звернути увагу хто є засновниками кооперативу «Гранат» (див. додаток 4). Це – зазначений вище ТОВ «Княжий двір», а також… Слюзар Ігор Богданович та Яворський Тарас Орестович… ВАМ ДОСІ НЕ ЗРОЗУМІЛО ХТО РУЙНУЄ ПАРК І КАЗАРМУ? За адресою вул. А. Чайковського, 7 18.03.2010 р. зареєстровано ще один кооператив, а саме «Гранат-7». Думаю, цей кооператив зареєстрували спеціально для того, щоб у разі необхідності та ще й напередодні виборів «відвести удар», а точніше – ввести виборців у оману, що нібито до цих будов Ігор Слюзар не має жодного стосунку. Інакше пояснити, чому не скасували реєстрацію кооперативу «Гранат», а він і донині діючий – я не можу. Засновниками «підставного» кооперативу «Гранат-7» є той самий директор ТОВ «Княжий двір» Мартинюк Юрій Ілліч і, припущу, члени його родини з Чернівеччини (див. додаток 5). А як інакше пояснити такий великий інтерес до Коломиї Тетяни Литвинчук і Сергія Липкана з смт. Неполоківці Кіцманського р-ну Чернівецької області? Адже зареєструвати новий кооператив, де внески у статутний фонд – 0.00 грн., ні розуму багато не треба, ні зусиль. Потрібно лише три особи. Знаючи партнера по бізнесу, для чого Ігор Богданович Слюзар обманював громаду і депутатів, що тривалий час не міг зв’язатися з так званим власником казарми для того, щоб припинити її руйнування? А ще пригадую, як міський голова І. Слюзар, даючи коментарі з приводу руйнації казарми, завжди посилався на якогось львівського інвестора. Як з’ясувалося, серед засновників кооперативів і фірми з львівських – лише п. Слюзар. Решта – один тлумацький та троє чернівецьких. Окрім того, у своєму інтерв’ю І. Слюзар стверджував, що інвестор готовий виміняти (віддати) містові казарму в обмін на привабливу земельну ділянку. Так-от мені не зрозуміло: кажучи про львівського інвестора, Ігор Богданович мав на увазі сам себе, оскільки спільно з «Княжим двором» є засновником «Гранату» і спільно будує будинки? Та й обіцяючи зберегти казарму Ігор Богданович хотів надурняка отримати для себе чи своїх партнерів по бізнесу чергову привабливу земельну ділянку. Нахабності немає меж. До речі, частина приміщення казарми розкрита (без даху) донині і такий її стан під дощами, чекаючи снігу, точно доведе до аварійності, але вже умисно. А от хто за цим стоїть – тепер, шановні коломийці, вам відомо. Відверто кажучи, в наш час мало чому можна дивуватися. Можливо, я занадто наївний, але дивує мене одне – чому мовчать правоохоронці? P. S. У такий самий варварський спосіб, переслідуючи єдину мету – не ремонт даху, а збільшення житлової площі, знищена автентика історичної будівлі, занесеної до пам’яток архітектури, що розташована біля Музею історії міста Коломиї, тобто за адресою: вул. Р. Шухевича, 78. І все це роблять не коломийці, а зайшлі. Бо ні для І. Б. Слюзара (уродженця Львівщини), ні для Т. О. Яворського (уродженця Тлумаччини), ні для Ю. І. Мартинюка (уродженця Чернівеччини) Коломия не є рідним містом. А як можна щиро любити чуже? Схаменіться, не знищуйте наше місто! Юрій Пилипчук, Коломийські Вісти |
