У квітні 1900 року посол і відомий адвокат Теофіл Окуневський подав звернення до австрійського парламенту щодо порушення мовних прав українців дирекцією залізниць у Станиславові.

Автор звернення навів цілий ряд таких порушень, зокрема зауважив, що назви багатьох станцій у Галичині українською мовою були написані неправильно. Багато помилок в українських назвах впадали у вічі і в розкладах руху поїздів, а в «Ілюстрованому путівнику» галицькою та буковинською залізницею взагалі не було тексту українською мовою, пише Західний кур’єр. Крім того, замість світлини автентичної гуцулки, автори подали фото якоїсь «готентотки».

Окуневський також наголосив, що дирекція залізниць не завжди дублювала українською мовою свої оголошення і звернення, нерідко в них подавався текст лише німецькою та польською мовами. Якщо ж текст українською був присутній, то він зазвичай ряснів помилками. На доказ своїх слів Окуневський долучив до звернення оголошення про відкриття нової станції, де в короткому тексті українською нарахував аж 26 помилок.

Автор зазначив, що коли станиславівську дирекцію залізниць очолював Ф. Вербицький, мовні права українців не порушувалися. Проблеми почалися тоді, коли цю посаду зайняв пан Фестенбург, який і сам не знав української мови, і не особливо нею цікавився. Звернення, підготоване Окуневським, підписали всі посли-українці в австрійському парламенті, що походили з Галичини і Буковини.

Згодом газета «Діло» повідомила про звістку з Відня, що цим зверненням зацікавився сам міністр залізниці і надіслав до Станиславова наказ обов’язково дублювати всі написи і тексти українською мовою. Міністр також звертав увагу керівництва дирекції залізниць на те, що тексти українською повинні бути правильними і без помилок.

Підготувала Олена БУЧИК