Державний архів Івано-Франківської області — місце, де зберігається і офіційна історія регіону, і та, яку люди забули або ховали десятиліттями: метричні книги з іменами прапрадідів, документи ліквідованих підприємств, мапи міст, яких уже немає під колишніми назвами. З початку повномасштабної війни стало очевидним: документи горять, їх викрадають, вони втрачаються разом з окупованими територіями. Те, що існує лише на папері, може зникнути назавжди. Це зробило оцифрування не лише технічним завданням, а питанням збереження пам’яті.

У квітні 1900 року посол і відомий адвокат Теофіл Окуневський подав звернення до австрійського парламенту щодо порушення мовних прав українців дирекцією залізниць у Станиславові.

Автор звернення навів цілий ряд таких порушень, зокрема зауважив, що назви багатьох станцій у Галичині українською мовою були написані неправильно. Багато помилок в українських назвах впадали у вічі і в розкладах руху поїздів, а в «Ілюстрованому путівнику» галицькою та буковинською залізницею взагалі не було тексту українською мовою, пише Західний кур’єр. Крім того, замість світлини автентичної гуцулки, автори подали фото якоїсь «готентотки».