У ХІХ столітті гімназистів називали студентами, а слухачів університетів – академіками. В тодішньому Станиславові не було університетів, тому місцевій молоді доводилось продовжувати освіту в інших містах, переважно у Львові та Кракові. Життя тодішньої університетської молоді було бурхливим, а часом і небезпечним. Зокрема були поширені дуелі, які називалися «мензурами», пише Західний кур’єр. Але найгірше траплялося, коли академіки нещасливо закохувалися. Про це красномовно свідчить історія, що трапилася у 1888 році з мешканцем Станиславова Міхалом Вежбовським, який студіював медицину у Кракові. Юнак був дуже здібним у навчанні, активно писав наукові статті і навіть вважався «зіркою» у товаристві своїх колег.

Проте кохання до панни Марії М. затьмарило йому розум. Він довго прагнув завоювати її прихильність, але марно. Врешті-решт він отримав офіційну відмову в заручинах від матері дівчини, що привело його в розпач. І він вирішив помститися. Кілька годин Міхал чекав, поки дівчина повернеться додому, а коли побачив, що вона підходить до свого будинку разом з товаришкою, вистрелив у її бік з револьвера.

В результаті обидві дівчини отримали поранення, а панна Марія цілком пев кілька куль не потрапили у твердий пояс і корсет. Як повідомила криміналь увійшла в її тіло трохи нижче грудної клітки на три сантиметри. Після скоєн намагався застрелитися, але револьвер дав осічку. Дівчатам надали медичну Вежбовського заарештували. Під час ведення слідства його визнали цілком йому довелося за всією суворістю закону. У Станиславові цей нещасливий « предметом численних розмов та пересудів.

Підготувала Олена БУЧИК