Ірина Парипа працює психологинею в Івано-Франківській обласній лікарні та допомагає військовим на реабілітації. Крім того вона є майстринею з розпису писанок.

Авторські розписані яйця Ірина продає на сайті та через соцмережі, а також проводить майстер-класи, у першу чергу для бійців – як арттерапію, пише Репортер.

Ірино, коли ви відчули любов до писанкарства?

7 квітня 2026 року відзначила 100-літній ювілей зв'язкова Української повстанської армії з Івано-Франківщини Парасковія Гураль.

Про це повідомили на Facebook-сторінці Тисменицької міської ради.

Як правило, таїнство створення писанок передається від старших поколінь молодшим. Саме завдяки спадковості традицій – писанкарство досі живе і розвивається. Напередодні Великодня у Музеї писанкового розпису в Коломиї відбувся незвичний майстер-клас. Його ініціаторка – відома в Україні і за її межами писанкарка в п’ятому поколінні, заслужена майстриня народної творчості України, кандидат педагогічних наук Світлана Стадник. Цього разу ролі змінилися, і учні майстрині навчали розпису своїх рідних: мам, татів, бабусь, дідусів. Це було дуже зворушливе і по-особливому тепле дійство, яке яскраво демонструє те, що українські традиції проростають у сьогодення і продовжують жити у нових поколіннях.

Великдень 1991 року став унікальною точкою в історії України. Це було останнє Воскресіння перед проголошенням Незалежності, і воно пройшло в атмосфері неймовірного піднесення, коли релігійне відродження тісно переплелося з політичним самоусвідомленням.

У 1991 році релігійні свята фактично вийшли з "підпілля". Хоча СРСР ще існував, антирелігійна пропаганда вже не мала сили. У Калуші та інших містах Західної України храми були переповнені так, як ніколи раніше. Люди вперше за 50 років не боялися, що за участь у великодній службі їх виженуть з роботи чи виключать з університету, інформують "Вікна".