Український правник Теофіл Окуневський (1858-1937) був справжньою зіркою адвокатури і з його іменем пов’язано кілька гучних процесів – пише “Західний кур’єр”.
Він прибув до Станиславова у 1884 році й невдовзі відкрив тут власну контору. З 1890 року Окуневський працював у Городенці. 18 травня 1908 року у Відні відбувся судовий процес, на якому за образу честі та гідності довелося відповідати знаменитому польському письменникові Генрику Сенкевичу.

Судовий позов проти літератора подали українські студенти Львівського університету Назарук, Паламар, Веселовський, Левицький та Черкавський. Студентів образив фейлетон Сенкевича, в якому той насміхався з оголошеного ними голодування і навів неправдиві факти, зокрема повторив чутки про біфштекси і вино, якими вони начебто насолоджувалися під час оголошеного голодування.

Студенти голодували у слідчому ізоляторі, де їх утримували за звинуваченням у спробі захопити нав­чальний заклад. У той час студенти-українці вимагали від керівництва університету викладати деякі предмети українською мовою, а також збільшити кількість україномовних кафедр. 23 січня 1907 року українські студенти захопили університетську будівлю, а у вікні вивісили синьо-жовтий прапор. За захоплення будівлі поліція арештувала 116 студентів, і лише під тиском клопотань до столичної влади їх почали відпускати з-під варти. Окуневський представляв інтереси студентів у процесі проти Сенкевича і блискуче виграв його, так що Сенкевич мусив виплатити 300 корон компенсації. Сума була пристойною, адже за 50 корон тоді можна було купити срібний годинник. Окуневський також захищав у суді Мирослава Січинського, який 12 квітня 1908 року вчинив замах на намісника Галичини графа Потоцького.

Підготувала Олена БУЧИК