На початку ХХ століття театр відігравав досить значну роль у житті Станиславова. Квитки на вистави швидко розкуповувалися, а якщо до міста приїздила якась театральна знаменитість, то за ними вишиковувалися черги, а інколи й розгорялися справжні битви.

В серпні 1908 року міська преса повідомила, що на любові станиславів’ян до театру вирішили нагріти руки шахраї. Тоді в більших містах Галичини елегантно вбрані люди, переважно молоді жінки, ходили по хатах та конторах і пропонували забронювати квитки до театру, пише Західний кур’єр.

В Станиславові якась молода панянка розповідала всім про те, що незабаром приїде на гастролі Галюся Адамська – геніальна дівчинка-скрипалька, чиє ім’я тоді було широко відомим у колах любителів музики. Звісно, гроші за заброньовані квитки потрібно було платити наперед, а самі квитки «театральна агентка» обіцяла принести вже незабаром.

Наївні мешканці міста раділи, що їм так легко вдалося забронювати «дефіцитні» квитки і з нетерпінням очікували на концерт. І яким же було їхнє здивування, коли вони згодом дізнавалися, що жодних гастролей дівчинки-скрипальки у місті не планується, а «агентки», якій вони заплатили грубі гроші, вже і слід прохолов.

До речі, це було не єдине театральне шахрайство, поширене у ті часи. В Станиславові було багато й любителів відвідати театр без квитка. Хитруни-театрали обманом проникали в зал і намагалися зайняти вільні місця, говорячи білетерові, що просто пересіли зі свого місця, бо їм тут зручніше. Деякі купували лише один квиток, але примудрялися провести за цим квитком двох осіб. Врешті-решт театральних «зайців» стало так багато, що дирекція театру Музичного товариства ім. Монюшка прийняла рішення викликати у таких випадках поліцію. Зокрема повідомлялося, що таких «зайців» нарахували близько 150 (!) осіб.

Підготувала Олена БУЧИК