6 грудня 2012 р. в Картинній галереї Національного заповідника «Давній Галич» відбулася небуденна подія – презентовано книгу про одне з найдавніших сіл Галицького – Волинського князівства, а у часи середньовіччя містечка – Кукільники. Це село відоме згадками у документах княжої доби та середньовіччя, нового часу і славне окремими пам’ятками сакральної архітектури. Краєзнавче видання побачило світ під однойменною назвою «Кукільники» і є присвяченим до 800-ої річниці з часу першої письмової згадки про даний населений пункт, яка відзначається в цьому році. Перед присутніми виступили небайдужі представники духовенства, органів державної влади та місцевого самоврядування, наукових установ, які були безпосередньо причетні до появи цього першого друкованого літопису села. Зокрема, сільський голова Кукільник Юрій Остяк, місцевий душпастир о. Василь Підвисоцький, автори книги Петро Хміль і Марія Зарічна-Перепічка, керівник експедиційного загону дослідників – завідувач відділу історії НЗ «Давній Галич» Марія Костик, начальник Галицького центру поштового зв'язку Ростислав Лотоцький, генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» Олександр Береговський. Всі виступи відзначалися гордістю за славне минуле давнього галицького села, впевненості у його сьогодні, і навіювали оптимізм щодо його майбутнього у сучасному, ХХІ столітті. Сільський священник о. Василь Підвисоцький оповів про релігійне життя громади та опіку Творця над жителями села впродовж століть. Одним з найбільших побажань душпастиря для рідної громади є віра жителів в майбутнє відродження Кукільник. 
Сільський голова Юрій Остяк поділився думками про сучасний стан українського села, його проблеми; радів прагненням громади та керівництва до зміни ситуації; говорив про необхідність створення робочих місць і прагнення залишити молодь на рідних обійстях. Історія села збирається і записується, вже тепер наявна значна кількість експонатів для майбутнього музею історії села. За словами сільського голови: «…Село належним чином підготувалося до ювілею. До цієї дати було створено організаційний комітет до святкування 800-річчя з часу першої письмової згадки. В рамках святкування було заплановано ряд організаційно – технічних заходів, серед яких: благоустрій села, ремонт Народного дому, ремонт будинку «Просвіти», впорядкування могили Українських Січових Стрільців, перекриття даху школи, ремонт фасадів будинків громадського призначення, початок будівництва духовного комплексу з капличками та етапами Хресної дороги та ін. На даний час заплановане виконане на 80%...». Автори видання Петро Хміль та Марія Перепічка-Зарічна розповіли про процес написання книги. Вона з’явилася завдяки бажанню залишити для нащадків знання про життя попередніх поколінь, поділилися спогадами про звичаї громади, пережиті нею буремні роки. Автори дали коротку характеристику основних пам’яток села, згадали тяжкі роки Другої світової війни та визвольних змагань; говорили про вивезення частини громади на територію Польщі та поселення у Кукільниках українців з Лемківщини. На думку авторів, найважливіше значення в житті села мають родина, церква та школа. 
Уродженець села, а сьогодні керівник районного вузлу зв’язку Ростислав Лотоцький прочитав кілька віршів про рідне село і передав присутнім кілька образів зі спогадів свого далекого дитинства – старої бабці, яка сиділа на греблі і збирала п’явки; діда – філософа; сільського музику, без якого не обходилася жодна подія в селі. Ці спогади передавали присутнім доброту і тепло тих старих і добрих часів, які ми зберігаємо і несемо з собою впродовж всього свого життя. «…Кому Париж, кому Москва, кому Сокільники, А я люблю, а я люблю свої Кукільники, Коли в село, коли в село я повертаюся, Душа і серце сонцем усміхаються…» - декламував Ростислав Лотоцький. Генеральний директор НЗ «Давній Галич» Олександр Береговський наголосив на важливості збереження традицій, завдяки яким впродовж століть існувало українське село. Також, він розповів про кілька важливих проектів, серед яких: І. розробка студентами та викладачами університету права імені Короля Данила (м. Івано-Франківськ) проекту побудови та експозиційного оформлення музею села Кукільники – яка перебуває у стадії готовності; ІІ. необхідність підготовки письмового звернення до депутатів Галицької районної ради з проханням прийняти довгострокову районну програму «Українська книга», одним з підрозділів якої повинен стати друк видань присвячених історії населених пунктів Галицького району – в підготовці до їхніх ювілеїв та пам’ятних дат з часу народження їхніх відомих уродженців. 
Кілька слів про саме видання. Його авторами є Петро Хміль (1927 р.н., уродженець Кукільник, працював вчителем української мови та літератури, а згодом директором восьмирічної школи в с. Кукільники; автор ряду матеріалів до тому «Івано-Франківська область. Історія міст та сіл УРСР») та Зарічна Марія (вчитель української мови та літератури Кукільницької ЗОШ І-ІІ ст.). 
У книзі розповідається про галицьке село Кукільники, його історію та сьогодення, відомих людей - вихідців з села. Зміст видання є наступним: I. З історії села; II. Релігійне життя громади. Культові споруди (історія храму Введення Діви Марії, будівництво церкви Пресвятої Богородиці, костел); III. Участь жителів села в змаганнях за незалежність України («Просвіта», «Союз українок»). Сільська освіта. Школа. Сільська медицина; IV. Господарська діяльність кукільничан (колгосп, рибне господарство); V. Українські переселенці у Слободі Кукільницькій; VI. Відомі люди; VII. Творчість вихідців з села; VIII. Топонімічні назви (урочища, гори, горби, водойми); IX. Підготовка до ювілею. 
Автори книги висловлюють щиру подяку голові Кукільницької сільської ради Ю.Остяку, директору Кукільницької ЗОШ І-ІІ ступенів М.Гушуляку, генеральному директору Національного заповідника «Давній Галич» О.Береговському та працівникам установи (М.Костик, І.Креховецькому, О.Мельничуку, Т.Зіньковському, Т.Тріщу, Я. Поташнику, О.Медвідь), начальнику центру поштового зв'язку №6 Р.Лотоцькому, голові Галицької райдержадміністрації Г.Івасишину, керівнику апарату Галицької РДА Н.Кицелі за допомогу в упорядкуванні та виданні книги. У книзі використано старі фотографії з домашніх архівів жителів села. Наклад праці, як на даний час, є досить значним і становить 600 примірників – а це означає, що воно має змогу бути популяризованим серед широких кіл всіх зацікавлених історією рідного краю. Андрій Чемеринський. Член НСКУ, магістр історії |
