Вона давно вважається однією з найгарніших у нашому місті. На вулиці Генерала Тарнавського багато зелені, немає скажених транспортних потоків, але головний її козир – старовинна австрійська забудова.

По обидва боки стоять сецесійні вілли, деякі з яких нагадують середньовічні замки. Деякі від тротуару відділяє красива кам’яна огорожа, яку не так часто побачиш у Івано-Франківську. Часто, прогулюючись попри давні кам’яниці, подумки ставив собі питання – цікаво, а хто жив у цих хоромах? Напевне, дуже заможні люди, безтурботне життя яких нагадувало казку, пише Репортер.

Потім я познайомився з краєзнавцем Михайлом Головатим і він розповів мені цікаву історію. Цей район почав активно забудовуватись наприкінці ХІХ століття. У 1899 році новій вулиці дали перше ім’я – Юліуша Словацького. У пантеоні польської літератури цей поет займає друге місце після Адама Міцкевича.

Селилися на Словацького поважні пани – інженери залізниці, заможні купці, адвокати. Вони зводили пишні особняки та починали жити у своє задоволення. Втім, не довго. За дивним збігом обставин незабаром ці чоловіки помирали, залишаючи маєтки невтішним дружинам.

Подібних випадків було так багато, що мешканці Станиславова прозвали Словацького «вулицею багатих вдовиць».

Іван Бондарев