Наша Косівщина славиться не тільки майстрами народного мистецтва, їхніми виробами й творами, а й прекрасною гуцульською ношею. У кожному селі — свій стиль, свої кольори. Як і в данину, так і сьогодні, у Космачі переважають жовтогарячі фарби, у Яворові та Річці – зелені. Гуцульська ноша збереглася й донині, тільки її трохи змінили та оновили. Колись таке вбрання було у кожній хаті: на будній день – простіше, на свята – багате та пишне. Тому й виникла прекрасна ідея — провести дефіле гуцульських строїв у День міста, на фестивалі під надзвичайно оригінальною назвою «Лудинє-фест». Чимало людей, особливо молодих, не знає походження слова «лудинє». Колись лудиною називали предмети святкової ноші. Організатори фестивалю поставили за мету – показати розмаїття традиційних гуцульських строїв, продемонструвати сучасний одяг з використанням етнічних елементів, виготовлений народними майстрами, викладачами і студентами Косівського інституту ПДМ ЛНАМ. Дуже цікавими епізодами цього фесту була демонстрація народної ноші з різних сіл Косівщини і Буковини. Цю прекрасну ідею вже багато років виношували викладачі Косівського мистецького закладу. Завдяки зібраним колекціям родини Струтинських (м. Косів), ініціативі викладачів Косівського інституту вже проводились міні-фестивалі показу народних гуцульських строїв у музеї Струтинського. Усі, хто бачив ті дефіле, були вражені самобутньою красою гуцульського вбрання та його неповторними «аксесуарами». Саме тоді стало зрозуміло, наскільки великим є зацікавлення глядачів, як багато маємо прекрасного старовинного і сучасного одягу, який можемо з успіхом демонструвати перед публікою із найвибагливішими естетичними смаками. Тому й вирішено було реалізувати цей задум під час традиційного святкування Дня міста. З великим захопленням косівська громада, жителі навколишніх сіл, гості з Гуцульщини, Прикарпаття і Буковини, України, близького й далекого зарубіжжя насолоджувалися неповторною красою гуцульських, буковинських та інших суконь і костюмів 30-60 років минулого сторіччя, а також давніми і сучасними гуцульськими строями: неповторними вишиваними жіночими і чоловічими сорочками. Майдан Незалежності розквітнув різними барвами – шешорівськими і соколівськими запасками, космацькими хустками, верховинськими кептарями та капелюхами, різними прикрасами та оздобами. Одні за одними виходили на сцену красиві моделі у неповторному вбранні. Дехто з присутніх вперше побачив цю красу, витвори мистецтва народних умільців, нарешті, зрозумів, наскільки гарним є наш національний одяг. Неперевершені ведучі цього дефіле Ігор Маковійчук і Богдана Цьолковська запрошували на подіум юних дівчат і хлопців, навіть діточок, які демонстрували прекрасні колекції святкового одягу. Захопленню глядачів не було меж. Унікальним можна назвати майстер-клас із пов’язування традиційних гуцульських жіночих головних уборів (на перемітках хустки). Його провів Богдан Петричук. Працівники Косівського музею визвольних змагань (завідувач Л.Луканюк) представили на фестивалі повстанську вишиванку. Велику організаційну і творчу працю до підготовки і проведення фестивалю доклали викладачі Косівського інституту прикладного і декоративного мистецтва, які опиралися на колекцію одягу родини Струтинських, представили рукотворні народні тканини та моделі одягу, ужитковий (а не виставковий) святковий одяг з елементами рукотворної вишивки та ін. На високому рівні відбулося дефіле авторських студентських робіт: відділів моделювання костюмів і художнього ткацтва (керівник кафедри Вікторія Дутка, керівники відділів — Олена Гуцуляк, Ніна Стеф’юк, Ольга Швед, викладач Ганна Фартушинська, яка, до речі, разом зі своїм чоловіком демонстрували власне весільне вбрання). Прекрасну колекцію одягу 30-60 років минулого сторіччя зібрали у жителів міста і довколишніх сіл викладачі інституту Богдана Чіх-Книш і Оксана Гордійчук. Ці творчі люди добре знають справжню вартість і усвідомлюють важливість прадавнього і сучасного гуцульського одягу. Вони зробили все можливе, щоб присутні побачили весь спектр розмаїття традиційного гуцульського одягу. Відрадно й те, що того дня серед присутніх чимало глядачів теж були одягнуті у вишиванки. Варто назвати імена людей, які теж долучились до організації і проведення цього фестивалю. Народну ношу і ретро-одяг артистично демонстрували В.Шкурган, У.Тим’як, Р.Балагурак, Р.Мартинюк, У.Костинюк, В.Лаврук, Л.Тим’як. Віриться, що такі фестивалі стануть традиційними і велика робота причетних до цього дійства людей дасть прекрасні результати. Від міського голови М.М.Фокшея, гостей і жителів міста передаємо велике спасибі організаторам фестивалю, керівництву, викладачам і студентам училища та інституту ПДМ та ін. Також хочеться подякувати Л.Сапріянчук, Р.Печижаку, родині Струтинських, Р.Барчук, яка співпрацювала з сільськими головами Прокурави, Брустурів, Космача, Рожнова, Кобак, Яворова та інших населених пунктів, директорам будинків культури, всьому оргкомітету, учасникам цього унікального заходу і всім, хто доклав свої зусилля до проведення першого фестивалю прадавнього і сучасного гуцульського одягу. Віриться, що кожен з присутніх почерпнув для себе щось неординарне, цікаве і неперевершене. З легкої руки, фестивалю, лети у широкий простір! Вікторія КУШНІРЧУК. "Гуцульський край" |
