У селі Великий Ключів на Коломийщині вже вчетверте провели фестиваль патріотичної бойової пісні. Вперше фестиваль відбувся 2 жовтня 2021 року. Саме в це день, але 1951 року, в криївці підірвалися троє повстанців. У пам’ять про них, про їхню ідею, яка актуальна й сьогодні, проводять фестиваль.
На фест приїхали барди зі всієї України й виконали давніх та сучасних бойових пісень, горіла ватра, були військові навчання, розповіді від старенького повстанця та художній пленер, пише Репортер.
В УПА воювали вихідці зі всієї України
Організували фестиваль коломийські волонтери, зокрема, громадський діяч Геннадій Романюк. Усе дійство відбувалося біля криївки УПА на куті «Царина».
За його словами, те місце вибрали не випадково, адже це місце загибелі провідників – окружного провідника Івана Кулика «Сірого», районного провідника – Юрія Дронюка «Яра» і його дружини Анни Дронюк «Мухи», яка була друкаркою.
Зрадник привів москалів до їхньої криївки, – говорить Геннадій Романюк. – Повстанці знищили усі документи й підірвалися, коли вже не могли відстрілюватися.
Романюк розповідає, що «Сірий» був офіцером червоної армії – капітаном. У 1943 році він перейшов на бік української повстанської армії. Спершу був у Чорному лісі на Калущині, Рожнятівщині, а потім його перекинули у Космач на Косівщині. Там була старшинська школа і він нею керував.
Він наскільки мав повагу серед повстанців, що став окружним провідником, – каже пан Геннадій. – Це досить висока посада – сотенний. Сам він з Донецької області, а саме – з села Грабове Шахтарського району. У тому селі у 2014 році впав “Боїнг”, який збили росіяни. Ми вирішили проводити такі всеукраїнські фестивалі, щоб показати, що в УПА воювали вихідці зі всієї України.
Повернули чесне ім’я порядної людини
У темі українського визвольного руху пан Геннадій ще з 1980-х років. Він був серед тих, хто створював осередок Народного руху в Коломиї. Чотири рази був депутатом демократичних скликань.
Я на «Сільмаші» працював і там працювало багато таких, які воювали в УПА, були політв’язнями. Ще з 1980 років з дружив із політв’язнями, воїнами УПА, – говорить організатор заходу. – Вони поміняли мій світогляд, від тоді взявся за цю роботу.
Розказує, що криївку «Сірого» попросив віднайти голова «Просвіти» Євген Дзюба з Луганщини. Про місце загибелі було трохи написано у книзі «Брати вогню» Михайла Андрусяка. Тож Романюк з однодумцями почали питали місцевих, але вони не дуже хотіли щось розказували.
Потім нам підказали, що у загиблого Юрія Дронюка є син – Василь, – розказує Романюк. – Він нам приблизно показав те місце, бо йому було лише п’ять років, коли його приводили туди. Розказував, що пам’ятає, що хустка його мами висіла десь на ліщині. Він був дуже радий, що згадали про його батька, бо в селі по-різному говорили. Бо то були «стрибки» (зрадники) і в селі лишилися їхні нащадки. Василь радів, що відбілили чесне ім’я його батька.
У 2018 році точне місце, де була криївка показала місцева жінка, яка за цю криївку відсиділа 10 років, бо носила туди повстанцям їсти.
Ми побачили там дві воронки в кущах, почали розкопувати і знайшли залишки речей повстанців – залишки автомата, кулі, їхні побутові предмети, – пригадує пан Геннадій. – Поставили там великий дубовий хрест, освятили його і почали відбудовувати криївку. Аж 3 січня 2021 року ми її відкрили.
Син загиблого повстанця Василь Дронюк допомагав будувати ту криївку, а через два місяці після відкриття помер.
Нині біля криївки допомагає його дружина, діти, внуки та правнуки. Вони також дуже раді, що чесне ім’я порядної людини, мужнього воїна УПА – Юрія Дронюка відновлене.
Старенький повстанець і авіашоу дронів
На четвертому фестивалі бойової пісні виступали барди з Луганщини та з Києва, також місцеві колективи з Косівщини, Городенківщини, Коломийщини.
Були пісні журливі, бойові, жартівливі, сучасні, – каже Геннадій Романюк. – От, бард Дмитро Скрепа виконував козацькі пісні, яким, казав, уже 300-400 років. Ми їх не чули ніколи. Він, до речі, учасник бойових дій. Була Юлія Майборода (Бандерівна) з Києва, яка їздить з виступами по фронту.
На фест приїхали і військові, які на той час мали відпустки. Серед них були й ті, які допомагали будувати криївку «Сірого». Багато з них воюють і на жаль, декого вже нема в живих.
Молодь з громадської організації «Тризуб» показувала, як працюють дрони. І влаштувала для глядачів навіть авіашоу дронів. Вони, до речі, складають дрони для військових і передають на фронт.
Під час фесту зібрали 13 000 грн, які передадуть на потреби 108 батальйону 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс». Хлопцям потрібен дрон з тепловізором.
Цей дрон разом з іншою допомогою повезе Геннадій Романюк. Жартує, що у них є волонтерська організація 60+.
Це ті вояки, яких вже відправили додому, або яких не брали, коли ми йшли добровольцями, – говорить Романюк. – У нас є група шість-вісім людей, яким за 60 і ми раз або двічі на місяць їдемо Схід.
Також «тризубівці» вчили надавати медичну допомогу. Був тир і можна було постріляти чи ознайомитися з макетами різної зброї, боєприпасів.
Щороку до криївки приїздить Петро Підлетейчук з села Химчина, Косівського району. Він голова Косівської районної станиці Братство УПА, який воював біля цієї криївки.
Такі події, як цей фестиваль, – важливі, бо, по-перше – показують, що всі воювали за Україну, а по-друге – треба підіймати патріотизм у цей час, – каже Геннадій Романюк. – Знаєте, що ухилянства багато, багато виступають проти ТЦК й кажуть, що не треба йти воювати, бо це владі вигідно. Не знаю, може, владі вигідно, але влада сьогодні є, а завтра буде інша влада. А Україну нам треба зберегти.
Світлана Лелик |
