Татарська навала з півдня у ХVI—ХVIII ст. формувала полки найзапекліших і найжорстокіших завойовників слов’янських земель з яничарів. Здавалося, якщо татарські набіги давно минули, таке явище втратило актуальність. Але ж у наступні століття набіги північних сусідів не були менш жорстокими. Варто згадати лиш один Батурин, де нещадно вирізали всіх — від старого до малого, навіть немовлят. Неперевершена жорстокість північних сусідів, особливо в минулому столітті призвела до ще жахливішого явища — внутрішнього яничарства, коли навіть деякі українські матері самі своїх дітей виховували яничарами, прагнучи врятувати їх від нещадних переслідувань «работніков» НКВД та КГБ в імперії зла. Однак то невелика штука переходити на національність панівної нації. А ось перейти на бік поневоленої й переслідуваної нації, втративши відповідні перспективи, — то це велика посвята й навіть подвиг, на що далеко не кожний може спромогтися. Як це не дивно, але й навіть у ті підневільні часи знаходилися люди зовсім неукраїнського походження, котрі ставали щирими українцями. Серед таких українців неукраїнського походження є чимало людей, якими пишається не лише наша вітчизна, а й світ широкий. Ото ж ми вирішили представити нашій громадськості плеяду таких феноменальних постатей. Цього року Клуб ім. Б. Лепкого урочисто відзначив 140-річчя двох видатних українців неукраїнського походження — Василя Вишиваного й Агатангела Кримського. Василь Вишиваний — чистокровний австрієць, архікнязь Австро-Угорщини, Вільгельм Габсбурр зі славетної династії Габсбуррів. Командувач полками УСС, пізнавши їх ближче в екстремальних умовах Першої світової війни, мандруючи в юності Прикарпаттям, так полюбив українців, нашу мову й культуру, що все життя боровся за незалежність України, до кінця життя розмовляв тільки українською мовою, писав вірші українською. Коли після війни більшовики викрали його з Мюнхена, на допитах він відповідав, на превелике їхнє здивування, чистісінькою українською мовою. Не вагався й життя віддати за Україну. За це його і розстріляли. Агатангел Кримський — татарин, у якого, за його ж словами, не було ні краплі української крові. Він усе життя віддав розвиткові української культури, а прославився на увесь світ як неперевершений поліглот, адже досконало знав 60 мов. Організував цілу систему науково-дослідних інститутів Академії наук УРСР. За любов до України більшовики його, академіка, приятеля Лесі Українки, відправили на той світ у жахливий спосіб. Помер у кустанайськім більшовицькім концтаборі від голоду 1942 року. В цьому ж ракурсі 19 червня згадували відому українську письменницю, творами якої зачитувалися в передвоєнній Галичині, про яку примусили нас забути визволителі. Батьком Кармен-Естрельї-Наталени де Кастро був поляк, а мати — іспанка. Одружившись з письменником українцем Королевом-Старим, вона стала не лише українкою, а й улюбленою в Галичині українською письменницею, відомою як Наталена Королева. Тим часом у травні цього року свій 75-літній ювілей відзначив відомий на Прикарпатті письменник Геннадій Бурнашов — росіянин за походженням, який не тільки досконало вивчив українську мову, став переконаним українцем, а й описав у своїх творах найвидатніших політичних діячів України, зокрема, Степана Бандеру, Євгена Коновальця та ін. Вітаючи пана Бурнашова з 75-літнім ювілеєм, ми зарахували і його до славної плеяди видатних українців неукраїнського походження. Таких людей чимало в Україні, і цей феномен ще не вивчений, оскільки ніхто ще не зібрав їх в одну велику «китицю». Уляна СКАЛЬСЬКА. Голова Клубу ім. Б. Лепкого, "Галичина" |
