Майже два століття історія українського народу, його література, ідеологія та засади патріотичного виховання пов’язані з особою Тараса Шевченка. Щороку у березні громадськість вшановує Кобзаря, перевидаються його твори, досліджуються нові сторінки його життєпису. Кожен з нас вивчав поезію Шевченка, переглядав його малюнки і здається, вже нічого нового, пов’язаного з життям і творчістю цієї видатної особи для себе відкрити не зможе. Проте, в академічних колах, в товариствах краєзнавців праця продовжується – і тому є завжди нагода довідатися щось нове, привідкрити завісу таємничості, - почути те, що не говорилося в Російської імперії і що замовчувалося в СРСР. 12 березня 2012 року в Національному заповіднику «Давній Галич» відбулася святочна академія з нагоди 198-ї річниці від дня народження Кобзаря. Захід проведено під назвою «Пізнаймо заново Тараса». Організатором академії став науково – освітній відділ Заповідника (завідувач – мистецтвознавець Христина Береговська). Про своє бачення ролі і місця Т.Шевченка присутнім розповіли генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» Олександр Береговський, голова Галицької районної державної адміністрації Григорій Івасишин, доцент кафедри української літератури Інституту філології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, кандидат філологічних наук Олег Пилип’юк, професор кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Львівського національного університету імені Івана Франка, доктор філологічних наук Михайло Гнатюк. 
На думку Олександра Береговського українська громада повинна знати Т.Шевченка таким, «яким він був насправді, без заангажованості і без ідеологічних штампів, слід побачити його Людиною. Він був особою, яка добре знала ситуацію і пробував вказати шляхи руху вперед. Тішить те, що розуміння потреби вивчення творчості Шевченка тепер відновлюється». Важливість Кобзаря для сучасної української державності потвердив і голова Галицької райдержадміністрації Григорій Івасишин. Він, пригадавши всі нелегкі етапи життя поета, закликав присутніх «жити, працювати і діяти по-шевченківськи для добра України». Надзвичайно цікавими для присутніх були виступи науковців, які впродовж довгих років своєї професійної діяльності досліджують творчість Шевченка. Їхні академічні виступи дали можливість присутнім знайти щось нове, досі невідоме з його творчості, але те – що завжди знаходилося поміж слів тексту. Професор Олег Пилип’юк розповів про особливості вивчення життєвого шляху поета в період радянської влади; про ті часи, коли об’єм біографії Шевченка повинен був бути меншим за біографію одного з діячів жовтневого перевороту В.Леніна… Торкнувся доповідач і періоду незалежності України – своєї участі у підготовці до видання Шевченківської енциклопедії. На думку літературознавця, важливо не тільки знати поезію Кобзаря, а й читати його рукописи, які допоможуть нам глибше його пізнати і зрозуміти. Пам’ятники Шевченку не повинні стояти на постаментах, вони мають бути з нами на нашому рівні, бути з нами у русі. «Читайте Шевченка, – говорю за словами Стефаника. Кожен з нас може відкрити для себе Кобзаря. Будь - який читач може знайти в творчості поета те, що не знайде літературознавець. Шевченко є у нашій свідомості, нашому повсякденному житті. Втілюймо основні погляди Шевченка у нашій щоденній поведінці – для добра нашої громади, для добра нашої Батьківщини» - говорить Олег Пилип’юк. Відомий український літературознавець, уродженець Заріччя біля Делятина, професор Львівського національного університету імені І.Франка Михайло Гнатюк поділився власними дослідженнями – інтерпретаціями поезій Т.Шевченка. Доповідач охарактеризував суспільне тло творчості Шевченка, його роль, як будителя народу; особи, яка своїм прикладом довела незламність духу та віру в ідею. Також, науковець розповів про дослідження Шевченкіани у творчості Івана Франка, наявності невідомих матеріалів з даної проблематики у архівах м. Відня (Австрійська республіка). За словами професора Гнатюка: «Шевченко продовжив сторінки історії, які були написані до його життя. Його поезія надихає на продовження боротьби. Шевченко є і буде прапором для сучасників і наступників!». Свідченням того, що молоде покоління не тільки знайоме з творчістю Шевченка, а й займається її популяризацією стала презентація учнівського мультимедійного проекту «Пам’ятники Тарасу Шевченку в світі та Україні». Її провели учні Галицької ЗОШ №1 І-ІІІ ступенів, які попередньо здійснили великий комплекс пошукових та дослідницьких заходів. Голова Галицької райдержадміністрації Г.Івасишин пообіцяв допомогти розповсюдити результати цього пізнавального проекту у школах району. Надзвичайно приємною для всіх стала мистецька інсценізація поезії Шевченка у виконанні директора Музею караїмської культури Ярослава Поташника та методиста Галицького Народного дому Іванни Сорочинської. Імпровізовані костюми, чудове знання поезії та майстерне її виконання, одразу стали запорукою успіху у приверненні уваги глядачів. Святочна академія «Пізнаймо заново Тараса» дала нагоду пригадати всім про нелегке життя поета, основними етапами якого було – кріпацтво, ув’язнення, заслання і хвороби. Разом з тим, кожен побачив Шевченка - художника, Шевченка – поета, а в окремих моментах і Шевченка – пророка. Його надзвичайна працездатність стала запорукою створення великої спадщини, якою ми користуємося досі. Він був знайомий з творами літератури античності та середньовіччя, знав історію і переживав її особисто. Він – відомий в Україні та світі. Він був знаним колись і є актуальним тепер. Він – наш Тарас. Чемеринський Андрій. Член НСКУ, магістр історії |
