Більшість наших краян уже добре усвідомила, що від сплати податків залежить наповнення бюджету, а, отже, і поліпшення життя. Але від наповнення бюджету залежать й інші сторони нашого життя, на які в повсякденному житті звертаємо менше уваги. До них належить і збереження культурної спадщини Надвірнянщини. На сьогодні на території району знаходяться пам`ятки різних часів та епох – від часів кам`яної доби і до сьогодення. Велику зацікавленість викликають пам`ятки архітектури, особливо церкви. Понад 30 – уже внесено до Державного реєстру пам`яток, із них 10 – як пам`ятки Національного значення. За останні роки виявлено і взято на облік ще близько 20 пам`яток історії та архітектури. На 15 – виготовлено відповідну технічну документацію для внесення їх до Реєстру пам`яток.
Переглядів:
621
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
02.03.2012
|
День Злуки та Свободи став для нижньоберезівських учасників Української Національної Скаутської Організації «Пласт» знаковим. 22 січня вони провели акцію, приурочену вшануванню пам’яті славного односельця, легендарного керівника СП ОУН, таємничого генерала контррозвідки ОУН(б) Миколи Арсенича. У підпіллі його знали під псевдами «Арсен», «Березовський», «Дем’ян», «Григір», «Максим», «Михайло». Його тіло 65 літ лежить далеко від рідної хати… А знайомство зі світом починалося з клекоту лелеки в кострубатому гнізді, голосного кукання зозулі в Няджині, з рипу коліс і ритмічного хилітання воза. А ще – з мелодійної маминої пісні, яку не встигла доспівати своєму синові – любому Николці, що через десятки років стане Героєм України. За сімома замками було сховано правду про людину-легенду. І лише з вих
...
Читати далі »
Переглядів:
558
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
02.03.2012
|
Цілий тиждень в Івано-Франківську проходив мистецький фестиваль, присвячений темі Трипілля. Тут було все — і розмаїта художня виставка, й експозиція автентичних трипільських артефактів з фондів багатьох музеїв України, і вражаючі голограми майстра Олександра Мірошнікова, і виставка-продаж тематичної літератури, і присутність авторитетних науковців, котрі про Трипілля знають майже все. Серед них — знаний український археолог Михайло Відейко. У виставкових залах Івано-Франківського краєзнавчого музею поруч із ним можна було побачити спраглих знань студентів мистецьких спеціальностей і не тільки. Приєдналися до розмови і ми... - Пане Михайле, чи можна сказати, що сьогодні знову є мода на Трипілля? В тому сенсі, що бачимо тут дуже багато високомистецьких творів з трипільськими знаками, взірці трипільського одягу в сучасному виконанні, а ще б
...
Читати далі »
Переглядів:
1027
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
02.03.2012
|
Події, які відбуваються у світі, засвідчують те, що всі процеси є взаємопов’язаними. Яскравим прикладом цього є держави, які в останньому періоді зіткнулися з економічною кризою. Вона в свою чергу призводить до скорочення різноманітних видатків, зокрема, державного фінансування культури. Особливо це в одразу відчувають музейні заклади, які мають періодичні проблеми з оплатою охорони своїх експозицій та фондів, комунальних видатків. Щоб знайти вихід з скрутної ситуації, музеї повинні в першу чергу покладатися на своїх стратегічних приятелів – відвідувачів. Саме з метою навчання музейних фахівців налагодженню довготривалих відносин з своїми відвідувачами, 1 березня 2012 року представники Національного заповідника «Давній Галич» (єдині з музейних закладів Прикарпаття) прийняли участь у семінарі з музейного менеджменту під назвою «Розширення кола відвідува
...
Читати далі »
Переглядів:
549
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
02.03.2012
|
Впродовж кількох останніх століть – від середніх віків і до сучасності, в силу різноманітних історичних процесів (воєн, переселень, глобалізаційних процесів) терени нашої держави, а зокрема Прикарпаття, були середовищем в якому спільно проживали, творили, а в певні моменти і боролися, різні народи Європи. В багатьох населених пунктах поруч співіснували громади українців, поляків, німців, євреїв, вірмен та інших національностей. З плином часу питанням дня для подальшого життя в єдиному географічному просторі став пошук взаємопорозуміння і налагодження співпраці для сучасного і майбутнього. Активно в цій ділянці працюють колишні уродженці Східної Галичини, які зараз проживають за її межами та монаші згромадження. Прикладом такої праці є цікава конференція, яка вже традиційно відбулася в Більшівцях. 28 - 29 лютого 2012 року в місцевому Молодіжному центрі
...
Читати далі »
Переглядів:
692
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
02.03.2012
|
Знову я маю щастя писати про досі таємничу долю людини з племені нескорених і найсильніших духом. Ім’я всесвітньовідомого українського археолога Івана Борковського (1897-1976) десятиліттями замовчувалося офіційною радянською наукою. Тільки аж в 1989 році мигцем про «виходця з Ямниці» у своєму історичному романі «Галицька брама» сказав письменник Степан Пушик. Майже через двадцять років йому на зміну прийшли ще дві людини, які хотіли розповісти науковому світу про одного з найвизначніших учених України. Один з них городенківський краєзнавець Ярослав Левкун самотужки лупав граніт забуття про генія, якому аплодували конференцзали всієї Європи. Одночасно в Празі професор інституту археології Чеської Академії Наук Яна Марікова почала розплутувати вузол, де ж знаходиться той «Чортовець біля Городенки», в якому народився І. Борковський. У пошуковій дорозі їм обом трапилася моя книга "Ярослав Пастернак – дослідник старо
...
Читати далі »
Переглядів:
901
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
02.03.2012
|
У селі Чесники Рогатинського району занепадає унікальна пам’ятка архітектури національного значення – Михайлівська церква XVI-XVII століть. П’ять років тому з неї зняли ґонтове покриття та перекрили металочерепицею, пошпаклювали стіни. Тепер зовні вона подібна на затишний євробудинок. А всередині – на смітник.
Стара, іще старіша Якщо їхати з Рогатина в бік Тернополя, то за 12 кілометрів від райцентру, зліва в долині з’являються Чесники. Як на долоні. Колись старожили називали село Чашниками, можливо, через те, що розташоване воно ніби в чаші. І, мабуть, лише в цьому селі новою церквою називають столітній храм, бо мають ще один, значно старший – Михайлівську церкву. Перша письмова згадка про неї датується 1598
...
Читати далі »
Переглядів:
785
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
02.03.2012
|
Бувають птахи, які щоосені зриваються з насиджених місць і тимчасово емігрують до теплих країв. Бувають птахи-патріоти, які не зраджують Батьківщини та стійко мерзнуть усю зиму. А бувають птахи кам’яні, які є елементами архітектурного оздоблення старого Станиславова. Саме їм і присвячена ця стаття.
Орел на «Соколі» Станиславів заснували польські магнати на землях, які тоді належали польському ж королівству. Геральдичною емблемою Польщі був орел, що містився на державному гербі. Пізніше місто відійшло під владу Австрії, але поляки нікуди не поділись. Вони пам’ятали славне минуле та потайки сподівались на відновлення власної державності. Одним із виявів цього «потягу до незалежності» стало прикрашення будинків кам’яними орлами.
...
Читати далі »
Переглядів:
796
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
02.03.2012
|
Коли читаєш спогади ветеранів про штурм Станіслава, то перед очима стають криваві атаки та контратаки, розриви снарядів, мінометний вогонь, стогін поранених і т. п. Здавалося б, життя у місті повинно завмерти, а все місцеве населення мало забитись у підвали та чекати, хто переможе. Але нещодавно мені на очі потрапили мемуари, які викликали багато запитань. Маються на увазі спогади командира 841-го стрілецького полку гвардії полковника Круглякова. Його частина брала безпосередню участь у визволенні міста від німців. Полковник пише і про атаки й контратаки, про артилерійські й мінометні обстріли та численні жертви з обох боків. А потім згадує, що близько півночі 27 липня бій у місті закінчився. «Наші батальйони, які наступали з різних боків, зустрілись у районі пивзаводу. Робітники підприємства вийшли нам назустріч, тепло вітали та пригощали свіжим пивом
...
Читати далі »
Переглядів:
676
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
02.03.2012
|
Уявіть собі, що ви європеєць, який у травні приїхав до України на Євро-2012. От якимось чином потрапили ви до Івано-Франківська. Напевно, перше, на що підете дивитися – на Ратушу. А там пройдете далі кілька кроків, наприклад до філармонії чи адмінбудинку та наштовхнетеся на… руїну. Будинок на Вірменській, 1. Здивуєтеся? Не те слово – все місто дивується, давно, роками. А як цікаво живуть люди у сусідньому будинку! Вірменська розташована в історичній забудові міста. Тут багато років стояв геть нещасний будинок, обгороджений парканом. До речі, й зараз нічого не змінилося – паркан на тому ж місці, біля нього – контейнерний майданчик, у якому традиційно порпаються безпритульні, а численні клієнти «пивнушок» справляють нужду під тим же парканом…
Переглядів:
709
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
02.03.2012
| |
