У східних казках нерідко фігурують таємничі джини, які володіють незвичайними килимами. В 1904 р. подібні «джини» діяли і в Станиславові, щоправда, їхня діяльність мала виражений кримінальний характер.

Невідомі торговці обходили помешкання містян і пропонували їм «справжні перські килими» за низькими цінами. Насправді ці килими були звичайними підробками, ще й неякісними, і не мали нічого спільного зі східними шедеврами килимарства. Однак здається, що торговці й справді володіли якимось гіпнозом, бо люди їм вірили й охоче купували їхній товар. Кількість ошуканих кримінальними «джинами» росла у місті як на дріжджах, але недаремно кажуть, що немає лиха без добра. Діяльність нечесних торговців наштовхнула місцевих ділових людей на думку розпочати в Станиславові виробництво килимів за перською технологією. В тому ж році місцевий купець Кароль Литвинович відкрив цех на вул. Бельведерській, 75, де виробляли килими. Як стверджувала реклама, для їхнього виробництва використовували справжню перську вовну, а технологія ткання була максимально наближеною до оригінальної. В цеху працювали трохи більше десятка майстринь, які ткали килими, а всі охочі пані могли пройти ткацькі курси, щоб навчитися виготовляти східні шедеври. Візерунок і колір замовник міг вибрати за каталогом. І хоч ціни станиславівських «перських килимів» трохи «кусалися», на їхню якість ніхто не нарікав. Чого не можна було сказати про дешеві підробки.

Підготувала Олена БУЧИК