1 листопада 1918 року владу в Станиславові (теперішньому Івано-Франківську) перебрала повітова Українська Національна Рада під проводом адвоката Лева Бачинського, а через два місяці до міста переїхав уряд ЗУНР – Державний секретаріат. Він розташувався у будинку дирекції залізниць на вул. Ґрюнвальдській, 11. До його складу тоді входили: голова уряду і тимчасовий секретар (міністр) фінансів, торгівлі та промисловості Сидір Голубович, секретарі: внутрішніх справ Іван Макух; освіти Аґенор Артимович; шляхів, пошти та телеграфів Іван Мирон; публічних робіт, гірництва та суспільної опіки Мар’ян Козаневич; військових справ Дмитро Вітовський; судівництва Осип Бурачинський; рільництва та лісництва Михайло Мартинець; секретар без теки та тимчасовий управитель секретаріату заграничних справ Льонґин Цегельський. ... Читати далі »

Не секрет, що більшість пам’яток архітектури в Івано-Франківську перебувають у занедбаному і навіть аварійному стані. Побутує думка, що впродовж багатьох років до такого стану їх доводили свідомо. Коли від часу і недбальства пам’ятки починають руйнуватися, на їхньому місці під виглядом реконструкції чи ревалоризації згодом з’являються фактично новобудови. Свого часу так вийшло з пам’яткою на вул. Вірменській, 1, зараз щось подібне відбувається з пам’яткою на вул. Січових стрільців, 18, а на місці одноповерхової садиби Гриневичів на вул. Василіянок виростає чергова багатоповерхівка. А торік поблизу міського озера знесли пам’ятку архітектури, у будівлі якої майже до останнього діяв відомий ресторан-бар «Садко».

... Читати далі »

В середині ХІХ ст. до солдатів австрійської армії застосовували фізичні покарання, нерідко отримували «на горіхи» і місцеві вояки, причому інколи за цілком дрібні провини. Проте абсолютним «чемпіоном з покарань» місцевого розливу преса оголосила Миколая Крамарського родом з Кут, який служив у 20 роті коломийського полку піхоти.

Про нього писала не лише місцева преса, а й львівська. До рук газетярів потрапив документ, у якому фіксувалися всі «виховні процедури», які пройшов цей солдат. Перший раз він «відзначився» вже через кілька тижнів після початку служби і 30 червня 1851 р. «заробив» 2400 ... Читати далі »

Століття Листопадового зриву – дата серйозна. Тим більш для нашого міста, яке майже півроку було столицею Західно-Української Народної Республіки. Сьогодні підемо на невеличку екскурсію місцями, які тісно пов’язані з історією ЗУНР.

Як ми стали столицею

Для початку кілька дат, які допоможуть зорієнтуватись у тих далеких подіях.

... Читати далі »