Історичні читання з нагоди 75-тої річниці підписання пакту Молотова–Ріббентропа відбулися в Національному заповіднику «Давній Галич». Метою їх було висвітлення “білих плям” історії, пов’язаних із підписанням радянсько-німецького пакту про ненапад 23 серпня 1939 р.
Власне, сам пакт загадки ніколи не становив. Його було опубліковано
негайно після укладення. Таємницею залишався додатковий протокол Для чого був підписаний пакт Молотова-Ріббентропа – історикам стало відомо через десятиліття. Фактично СРСР і Німеччина поділили сфери впливу в Європі. Кожна з країн при цьому переслідувала свої цілі: Гітлер намагався уникнути другого фронту після нападу на Польщу, а Сталін хотів на деякий час забезпечити в країні мир, щоб мати можливість підготуватися до неминучої війни.
Відкрив наукові читання Семен Побуцький, заступник генерального директора заповідника з наукової роботи. У виступах взяли участь Роман Рарик («Значення пакту для слов’янських народів»), Богдана Труханівська («Фінське попередження»), Леся Шептинська («Радянський наступ на Польщу»), Андрій Чемеринський («Вересень 1939 року в Галичі»), Оксана Харук («Гуманітарна допомога Радянського Союзу Німеччині». Завідувач науково-освітнього відділу Ярослав Поташник, який був ведучим заходу, розповів про оприлюднення договору. Цікаво, що виступ А. Чемеринського супроводжувався показом фотосвітлин Галича 1937–1939 років із домашнього архіву Богуміли Гудзиляк, яка проживає у Перемишлі..
Підписання пакту Молотова–Ріббентропа, на думку одних дослідників, багато в чому сприяло початку Другої світової війни, на думку інших - дозволяло відтермінувати її початок. Крім того, пакт значною мірою визначив долю західних українців: вони вперше у своїй історії об'єдналися в складі однієї України, хоча й опинилися в Радянському Союзі. Незважаючи на плинність часу, пакт Молотова–Ріббентропа до цих пір визначає геополітичну реальність сучасної Європи. Актуальність теми, зважаючи на останні події, проявляється досить чітко.

Іван Драбчук