У 1876 році, за часів бургомістра Камінського, впорядкували сквер за палацом Потоцьких. Оскільки поруч були залишки старих фортечних укріплень, новий сквер отримав назву «Гетьманські Вали». Від нього до сучасної вулиці Грушевського вела вузенька доріжка. Згодом вона переросла у вулицю. На міських мапах спочатку була безіменною, але на карті 1904 року вперше фігурує як Валова.
Нетривала епоха ЗУНР принесла вулицям українські назви. Тоді Валова перетворилась на Козацьку. Поляки мали до козаків певні претензії, тому підшукали вулиці кращого, на їхню думку, патрона. Ним став польській пат­ріот і повстанець Шимон Конарський (1808-1839). Брав участь в антиросійському повстанні, після розгрому якого емігрував за кордон. Але не заспокоївся. Нелегально повернувся до Російської імперії та провадив підпільну діяльність на Волині. Його схопила поліція, розстріляли як заколот ... Читати далі »

Командирів станиславівського гарнізону історики ще так сяк згадують. А от щодо частин і підрозділів, з яких складався отой гарнізон, маємо справжню «інформаційну блокаду». Які війська в нас стояли, скільки їх було, де містилися казарми – на ці питання не дає відповіді жодний літописець. Хоча окремі згадки про станиславівських військовиків таки проскакують. Спробуємо зібрати цей мілітарний пазл.

Навіщо платити більше?
Чи мав Потоцький власне приватне військо? У Речі Посполитій великі магнати були майже непідконтрольні королю та утримували справжні власні армії.
Власники Станиславова були не з бідних, але історики не вихваляють їхню армію. Хоча приватну охорону вони точно мали, й чималу. Польський дослідник Чеслав Хованець пише, що під ч ... Читати далі »

В українській гімназії Станиславова вчилися діти місцеві та сільські. Тутешні мешкали в батьків, а до послуг приїжд­жих були бурси, тобто платні гуртожитки. Гімназію обслуговували дві бурси – педагогічна й селянська. Перша вважалась елітною, тому дорожчою (30 корон на місяць). Селянська скидалася на економ-варіант (20 корон), а її постояльці були ще тими відчайдухами.
Чим гімназисти займались у вільний від занять час, розповів у своїх спогадах Михайло Яськів, який приїхав вчитися до Станиславова у 1907 році.
«У тих роках, коли бурса знаходилася на Казимирівській (тепер Мазепи), часто велася війна з батярами. Одного разу ми верталися з купелі в ріці Бистриця й дорогою нас зачепили кілька батярів. Бурсаки їм дали доброї прочуханки.
Ми вернули до бурси, та за якійсь час побачили армію батярів, які оточили бурсу. Бурса наша була обведена високими парканам ... Читати далі »