На Верховинщині у вересні запланували провести регіональну науково-практичну конференцію з нагоди відзначення 150-річчя від дня народження українського письменника Михайла Коцюбинського та 50-річчя виходу у світ його екранізованої повісті «Тіні забутих предків».
Верховинська райдержадміністрація та відділення «Філія Гуцульщина» Національного науково-дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії для участі у заході запрошують діячів науки, культури, освіти, представників районної громадської організації «Просвіта» та інших.
Доповіді учасників конференції стосуватимуться висвітлення питань природи і екології Українських Карпат як фактору збереження і розвитку традиційної народної культури Гуцульщини, перебування Михайла Коцюбинського у селах Голови та Криворівня, зв’язків письменника з Петром Шекериком-Дониковим, Михайл ... Читати далі »

На старій поштівці читачі легко впізнають сучасну вулицю Грушевського. За Австрії вона називалася Третього Мая – на честь дати ухвалення першої польської конституції. Однак фотокартка підписана інакше – вулиця Шидловського. Чого б це?
Річ у тім, що колись вулиця Третього Мая мала дещо іншу конфігурацію та починалась від перехрестя теперішніх Шашкевича / Незалежності, після чого повертала праворуч. Дільниця ж від Шашкевича до Вітовського дов­ший час стояла незабудованою. Там містилися приватні ґрунти бургомістра Валерія Шидловського (1835-1896).
Він змінив на цьому посту знаменитого Ігнація Камінського та продовжував його справу щодо розвитку міста. Сучасники згадували, що «то була людина із добрим серцем, ввічлива, скромна, мала тільки друзів і жодного ворога». Містом він керував від 1888-го і аж до самої смерті.
За Шидловського у Станисла ... Читати далі »

На старих станиславівських мапах один із міських районів, що відповідає сучасним вулицям Тарнавського, Лермонтова, Макогона, підписаний як Леонівка.
Оскільки левів в околицях Станиславова не водилося, мався на увазі якийсь конк­ретний Леон. І це був депутат австро-угорського парламенту, а згодом міністр фінансів, Леон Білінський (1846-1923).
Коли у 1894 році постало питання, де відкривати нову залізничну дирекцію – у Станиславові, Чернівцях чи ­Коломиї – між цими містами спалахнула жорстока боротьба. Завдяки депутату Білінському Станиславів вийшов переможцем і сюди хлинули потужні інвестиції. На честь лобіста незабаром назвали вулицю (теперішню Сахарова), але цим вдячні мешканці не обмежились.
Після відкриття залізничної дирекції на роботу до Станиславова приїхало багато держслужбовців. Інженери-колійовці тоді заробляли незлі гроші, й незабаром не ... Читати далі »

З нагоди сімдесятої річниці визволення м. Івано-Франківська від фашистських загарбників у обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І. Франка відкрито книжково-ілюстративну виставку „70 років визволення: пам’ять не згасає”.
Велика шана героям живим! Світла пам’ять героям загиблим! 
Під час німецької окупації економіці й господарству Станіслава було завдано величезної шкоди. За різними підрахунками нацисти знищили понад 100 тис. мешканців міста, майже 18 тис. вивезли на роботу до Німеччини.
27 липня 1944 р. у Станіславі востаннє гриміли гарматні вибухи. У цей день в результаті обхідного маневру та фронтової атаки військ першого Українського фронту відбулося визволення міста – обласного центру України, великого залізничного вузла і важливого пункту оборони німців у передгір’ї Карпат.
Першим увірвався на вулиці Станісл ... Читати далі »

Меморіальний сквер пропонують перетворити на некрополь
З такою громадською ініціативою виступила Івано-Франківська туристсько-краєзнавча спілка, відділ туризму міськвиконкому та громадська організація «Туристичний альянс». На спільному засіданні групи прийнято аргументацію та пропозиції щодо способу та етапів реалізації  ініціативи.
– В житловому кварталі поміж вулицями Незалежності, Мельника, С.Бандери та А.Сахарова (майже в центрі міста Івано-Франківська) існує зелений масив, званий мешканцями «сквер за драмтеатром», офіційно – «Меморіальний сквер». Сквер створений на місці колишнього міського кладовища, яке започатковане в 1782 році, всього тут було захоронено більше п’яти тисяч громадян, в т.ч. багато видатних наших земляків, борців за волю і незалежність України. З плином часу  святість і особливість цьог ... Читати далі »