В далекій Америці 17 жовтня 2012 р. на 81-му році життя помер вірний син України, коломиянин в 1941 – 44 роках Орест Гаврилюк. Відійшов несподівано – все був мотором чогось нового на оселі, мав багато ідей та планів до реалізації, все цікавився до останньої миті новинами з життя пластового табору в Горганах. Бував на Соколі щороку, радів поступу його справ і боліло йому, коли все не йшло добре. Своїм особистим прикладом заохочував інших складати пожертви у фонд відбудови оселі, старався щоб вона була основним місцем таборування для пластової молоді, тішився посвяті табору, яка відбулася у липні 2012 р. Сокіл став останньою і найулюбленішою справою його життя. Важко тепер уявити оселю без Ореста, не віриться, що він не зайде в мешкальний курінь, що не почуємо його особливого пластового гумору. Він старався все в житті робити сумлінно і відповідально, мав непереборний оптимізм і відчуття моменту. Ніколи не старався покласти вирішення справ на когось, а по змозі все робив сам. Часто жартом говорив: «…Я останній гуцул, що сидить в шанцях і бореться… Ваша справа чи Ви будете мені помагати – але я робитиму справу до кінця…». Втратила родина, втратив Пласт, втратив Сокіл. Тепер ступаючи по стежках Сокола, ми давні пластуни, все будемо пам'ятати нашого славного «Йонтека». Віриться, що десь там на Вічній Ватрі, він буде мати добрих приятелів – як один з справжніх Пластунів. Ми все будемо Тебе пам'ятати і мати жаль, що стільки всього недоговорили… Він народився 18 липня 1931 р., у Винятинцях коло Заліщик. Проживав у місцевості Елкінс Парк (Філадельфія, ПА). Був одруженим, мав 3 дітей, усі є пластунами.
Пластове життя і діяльність: вступив до Пласту у 1943 р. (Коломия). Продовжував юнацтво у Міттенвальді: гуртки "Сокіл” і "Олень”, 5-го Куреня УУПЮ ім. сот. Федора Черника. В УПЮ був гуртковим, курінним писарем, пізніше займав провідні пости в УСП і УПС. Був виховником і виконував обов'язки зв'язкового, кошового і станичного. На рівні ширших завдань був референтом вишколу, член булави УПС, крайовим референтом УПН, булавним УПН, провідником Орлиного кругу, двічі головою ГПБ, головою ГПР, редактором "Вогню Орлиної Ради”. Комендант таборів УПЮ (сухопутних і водних) і УПН; вишколів морського пластування, "Рад Орлиного Вогню”; уклав дев'ять збірників методичних матеріялів для новацтва; ініціятор Акту повернення пластової ідеї й традицій в Україну, установлення формальних зв'язків зі Світовим Скавтським Бюром; довів до закінчення і публікації Правильник УПС. Відзначення: четверте пластове відзначення УПЮ; перше УСП; Орден Святого Юрія в золоті і двічі в сріблі. Дозвілля: лещетарство, плавання. Член куреня "Чорноморці”. Кредо пластової діяльності: досвід минулого і труд майбутнього життя. Пласт мусить неухильно зберігати ідейні первні устійнені Дротом. Майбутнє розквіту Пласту в Україні, місія Пласту - берегиня українськості молоді діяспори.
Професійна діяльність: військовий лікар, полковник американської армії (у відставці), випускник школи командування й генштабу, ветеран В'єтнаму. Дипломований спеціяліст Охорони здоров'я. Бувший шеф Відділу превентивної медицини і заступник коменданта головного військового шпиталю ім. Волтера Ріда у Вашингтоні, дорадник головного лікаря армії щодо контролі недуг. Член Наукового Товариства ім. Шевченка, Українського Лікарського Товариства Північної Америки (бувший голова відділу Меріленд). Член 8 американських професійних товариств.
Громадська діяльність: був головою Корпорації св. Трійці у Вашинґтоні, довів до створення парафії та започаткування будови церкви. Автор кількох наукових праць. Голова Фундації "Добро Творити”. Біографії О.Гаврилюка розміщені в енциклопедіях Української Діяспори, Коломийщини, Сучасної України, в збірнику "Українці в Північній Америці”.
Про життя Ореста Гаврилюка детальніше можна прочитати тут: Вічная пам'ять другу Оресту Гаврилюку! Андрій Чемеринський. Член НСКУ, магістр історії | 
