Третього дня великодніх свят сотні вірних Української Автокефальної Православної Церкви, жителів обласного центру прийшли до будинку 82 на вул. Шевченка (нині тут коледж ПНУ ім. В. Стефаника) на церемонію урочистого відкриття встановленої на його фасаді анотаційної дошки першому Патріархові Київському і всієї України УАПЦ кир Мстиславові (Скрипнику).
Майбутній Патріарх — уродженець Полтави, племінник Симона Петлюри Степан Скрипник на початку 20-х років минулого століття жив із сім’єю в цьому будинку на тодішній Липовій вулиці: він одружився із представницею давнього галицького роду Іванною Вітковицькою, вінчалася пара в станиславівській катедрі. У Станиславові народився їхній первісток син Ярослав (нині йому 97 літ, живе у Канаді). А приїхав 1919-го виходець із козацького роду Степан Скрипник до міста, яке на той час було столицею ЗУНР, разом з Головним отаманом військ УНР Симоном Петлюрою як особистий ад’ютант його похідної канцелярії у званні хорунжого.
Він важко пережив смерть дружини Іванни — її 6 травня 1940 р. вбили пострілом у голову «червоні визволителі» (похована на Личаківському цвинтарі у Львові). 1942 року Степана Скрипника було висвячено в Андріївському соборі м. Києва на єпископа Переяславського УАПЦ з ім’ям Мстислав. У квітні 1943-го його заарештували німці, сидів у камері смертників. З наступом радянських військ владика виїжджає до Галичини, а потім — до Польщі. У червні 1944 р. він організовує евакуацію на Захід українського духовенства та їхніх родин — загалом понад 700 біженців, у т. ч. 10 православних єпископів, 150 священиків, із них 30 греко-католицьких. 1947 р. владику Мстислава Скрипника обрали Першоієрархом Української Греко-Православної Церкви з титулом єпископа Вінніпезького і всієї Канади. із 1969 р. він очолював УАПЦ в діаспорі, а з 1971-го — УПЦ в США.
У червні 1990 р. на першому Всеукраїнському соборі УАПЦ в Києві 92-річного митрополита Мстислава (Скрипника) заочно обрали Патріархом Київським і всієї України. 18 листопада 1990 р. у соборі Святої Софії м. Києва відбулась інтронізація прибулого в Україну Патріарха.
Про життя і діяльність Патріарха розповів на урочистості дослідник його біографії — краєзнавець і літератор, член НСЖУ Василь Романюк, з ініціативи якого та за благословення митрополита Галицького Андрія встановлено цю дошку. Йому, як і міському голові Русланові Марцінківу, Предстоятель УАПЦ, митрополит Київський і всієї України Макарій вручив високу відзнаку патріархії УАПЦ — орден Спасителя нашого Ісуса Христа.
Митрополит Макарій у співслужінні з митрополитом Галицьким Андрієм та єпископом Коломийським Павлом звершив чин освячення пам’ятної дошки славному синові України, одному з найвидатніших її духовних діячів ХХ ст. Блаженнійший у своєму виступі наголосив, що відкрито її саме в день 120-річчя від дня народження Патріарха, подякував за увічнення пам’яті Святійшого міському голові Русланові Марцінківу й митрополитові Галицькому Андрієві, з ініціативи якого 2018-й проголошено в УАПЦ Роком Патріарха Мстислава.
На урочистості прозвучав фонограмний запис виступу Патріарха Мстислава, голос якого схвилював митрополита Галицького Андрія:
— Я і багато представників старшого покоління, — сказав владика Андрій, — щасливі з того, що знову почули голос людини, яка дивиться на нас із пам’ятної дошки і яка мовби знову повернулася в наше місто. Душа Патріарха сьогодні, мабуть, тут, серед нас, і його, думаю, втішила б увага іванофранківців до його постаті, бо він любив Галичину і Станиславів, де, як казав, була його перша любов. Першоієрарха УАПЦ називали мазепинцем, петлюрівцем, бандерівцем, він значився у списку з десяти осіб, котрим забороняли в’їзд до тодішньої радянської імперії. Навіть коли Патріархові нарешті дали відповідний дозвіл, то у жовтні 1990 року після прильоту в Москву його там довго тримали, одначе понад 100 тисяч людей у київському аеропорту таки дочекалися опівночі літака, яким прилетів Першоієрарх. Йому простелили килимову доріжку, а він мовив: «Не треба килимів. Я хочу поцілувати рідну землю». Великий урок того, як треба її любити, пізнав я, тоді ще молодий єпископ.
Міський голова Руслан Марцінків назвав непересічною подією вшанування пам’яті Патріарха Мстислава у світлий час Великодня. Це друга анотаційна дошка священнослужителю із близько 70 таких дощок, які вже встановлено в місті за програмою «Івано-Франківськ — місто героїв».
Іван ГАВРИЛОВИЧ |
