У рамках програми "Івано-Франківськ - місто героїв" планують встановити ще дві анотаційні дошки. Про це йшлося на засіданні виконавчого комітету, передає кореспондент Фіртки.

Першу дошку встановлять Кир Мстиславу Скрипнику, першому Патріарху Київському та всієї України УАПЦ на будинку по вулиці Шевченка,82.  ... Читати далі »

До 100-річчя ЗУНР в Івано-Франківській обласній раді прикрасили залу засідань президії портретами її видатних діячів.

Про це повідомив на своїй сторінці у Фейсбук голова Івано-Франківської облради Олександр Сич, інформує Фіртка.

Зокрема стіну прикрасили портрети:

... Читати далі »

Іван Попель - священик, громадський діяч націоналістичного напрямку, засновник культурно-освітніх та економічних товариств на Гуцульщині. Брав активну участь у боротьбі гуцулів за загаль¬не виборче право у виборах до сейму і парламенту.
Народився він 9 травня 1850 року у сім'ї Йосифа Попеля з Медухи та Анастасії (з дому Заклінська) у Галичі на Заріці. 11 травня його охрестив священик Корнелій Левицький (про це повідомляє Метрична книга, аркуш 58). Соціальний статус батьків - селяни. Хрещеними батьками новонародженого а (у книзі – Іоанна. –І.Д.) були Стефан Воєвідка та Анна, дружи¬на Івана Попеля. Cім’я Попелів була багатодітною. Крім Івана у ній зростали сини Теофіл, Маркіл, Ілярій (два перших пізніше були членами народної ради у Галичі) та дочки Амалія (по чолов ... Читати далі »

В Івано-Франківській обласній універсальній науковій бібліотеці імені І. Франка відбулася презентація книги голови уряду ЗУНР Костя Левицького "Великий зрив".

На сторінках видання йдеться про світла і тіні українського державотворення 1918 року на Наддніпрянщині та в Галичині. Зокрема, про діяльність українських депутатів Рейхсрату у Відні і членів УНРади у Львові, спрямовану на практичну реалізацію ідеї державності на західноукраїнських землях, перипетії творення Української держави в жовтні – листопаді 1918 року і Листопадовий зрив, а також про колізії українсь ... Читати далі »

У давнину кожен гуцул мав свою справу. Ніхто не гнався за наживою, а спокійно вставав зранку і брався до роботи. Їхнє ремесло розпізнавали за звуком – гупання деревини у бондаря чи натягування струн у музиканта. Були і жіночі заняття: вишивка, килимарство, ткацтво.

Село Микуличин тут не виняток. Колись на рівні славнозвісних колисок Гуцульщини – Верховини чи Косова – Микуличин славився своїми ремеслами. Деякі з них були унікальними, притаманними лише тутешньому населенню. Всі люди знали, в котру хату треба навідатися, щоб знайти бажане. Клієнтами були не лише м ... Читати далі »