Календар - це не тільки зручна система відліку часу, заснована на обертанні Землі довкола Сонця і зміні фаз Місяця. Календар - це ще й хранитель культурної пам'яті, це місточок між одиницею і спільнотою, минулим, теперішнім і майбутнім. Газета пропонує добірку пам'ятних дат, які варто згадати прикарпатцям у 2012 році. Звісно, будь-який перелік неминуче залишатиметься вибірковим і не може претендувати на вичерпність, та й площа газетних сторінок обмежена. Тому пропонуємо читачам доповнювати календар спільно з редакцією - надсилаючи пропозиції на електронну пошту «ГК». Вони будуть додані до календаря на сайті газети.
Січень 1 січня минуло 45 років з дня створення Івано-Франківського інституту нафти і газу (згідно з наказом МВ і ССО УРСР №1 від 1 січня 1967 р.). У 1994 році Інститут отримав статус Державного технічного університету нафти та газу IV рівня акредитації, а з 2001-го - звання національного. 18 січня - 60 років Богдану Губалю, гобеленісту. Заслужений діяч мистецтв України, викладач Інституту мистецтв ПНУ (Івано-Франківськ). Має низку винаходів та раціоналізаторських ідей у галузі дизайну інтер'єру, меблів, розпису тканини. 19 січня виповнюється 100 років з дня народження Ярослава Стецька - активного діяча ОУН. З 1941 року він був першим заступником голови ОУН-Б Степана Бандери. У 1942-1944 роках перебував у німецькому концтаборі. Після звільнення керував антибільшовицьким блоком народів, був головою Проводу ОУН-Б. 31 січня - 50 років Наталії Мандриці, скрипальці, концертмейстеру камерного оркестру «Harmonia Nobile» Івано-Франківської обласної філармонії.
Лютий 11 лютого - 155 років від дня народження Ольги Рошкевич, першого кохання Франка. Ольга народилася 1857 року в селі Угорники. Після арешту Франка батьки Ольги стали на заваді одруженню закоханих і змусили її вийти заміж за священика. Рошкевич присвячений вірш поета «Тричі мені являлася любов».
Березень 1 березня - 85 років з дня народження Параски Плитки-Горицвіт, народної поетеси і художниці з села Бистрець, авторки філософсько-духовних та народних творів, об'єднаних під загальною назвою "Подарунок рідному краєві". 1 березня - 95 років з дня народження Мирослава Антоновича, музикознавця, уродженця Долини. Мирослав Антонович - професор Утрехтського університету (Нідерланди), засновник і керівник Візантійського хору. 7 березня святкуватимемо 20 річницю дебюту ФК «Прикарпаття» (Івано-Франківськ) у Вищій футбольній лізі України. Саме 7 березня 1992 року команда з обласного центру на стадіоні «Електрон» за підтримки більше 8000 вболівальників провела прем'єрний матч проти луцької «Волині» (0:0). 16 березня минає 40 років з часу відкриття в Івано-Франківську центрального універмагу "Прикарпаття". Це був перший в місті заклад торгівлі із самообслуговуванням, торгова площа якого становила три тисячі квадратних метрів. При відкритті універмагу передбачалося, що його річний оборот становитиме 15 мільйонів радянських карбованців. 25 березня - 135 років з часу заснування філії товариства «Просвіта» в Станиславові. 27 березня виповнюється 100 років з дня народження у Богородчанах Олекси Гірника, українського патріота, який на знак протесту проти русифікації України вчинив акт самоспалення на Шевченківській горі в Каневі у січні 1978 року. За свою громадсько-політичну діяльність Олекса Гірник двічі був ув'язнений - польською та радянською владою. Останні двадцять п'ять років свого життя провів у Калуші. Його іменем названо школу в Богородчанах, вулицю в Калушi. У цих мiстах, а також на будинку колишньої української гімназії в Iвано-Франкiвську, де навчався Олекса Гірник, вiдкрито меморiальнi дошки.
Квітень 8 квітня - 160 років з дня народження Романа Заклинського, етнографа, літературознавця, громадського діяча родом з містечка Маріямполя (тепер - Галицького району). У 1905 році Роман Заклинський домігся відкриття в Станиславові (нині Івано-Франківськ) української гімназії, сприяв заснуванню філії товариства «Просвіта» (1877) та осередку Українського педагогічного товариства «Рідна школа», передав свою бібліотеку студентському самоосвітньому гурткові. В архіві Заклинського, який зберігається у ЛНБ ім. В.Стефаника, міститься чимало неопублікованих історико-літературних розвідок, зокрема «Про Желехівського Євгена, вчителя в Станіславі», «Бандитизм на Угорській Руси» та ін. 12 квітня минає 100 років від офіційної дати заснування скаутської організації України «Пласт». 15 квітня - 190 років від дня народження різьбяра з Яворова Юрія Шкрібляка. Гуцульський токар, майстер пласкої різьби на дереві, родоначальник родини різьбярів. Вироби Шкрібляка відзначаються надзвичайно тонким технічним виконанням. Він винайшов точильний верстат, що дуже швидко набув популярності в цілому світі.
Травень 7 травня виповнюється 350 років Івано-Франківську. Саме в травні 1662 року Станиславів отримав Магдебурзьке право. 22 травня - 50 років народному депутату України Роману Ткачу, що народився 22 травня 1962 року в селі Ямниця Тисменицького району Івано-Франківської області. 26 травня - 55 років Богдану Бенюку, заслуженому артисту України. Народився 1957 року в селі Битків Надвірнянського району. Актор Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, Київ. Разом з Анатолієм Хостікоєвим є співзасновником Театральної компанії «Бенюк і Хостікоєв». 27 травня - місто Калуш відзначатиме 575-річчя. Перша письмова згадка про Калуш була знайдена в дванадцятитомнику Галицьких гродських книг і датована 27 травня 1437 року. В 1549 році Калуш отримав Магдебурзьке право. З 60-их років минулого століття районний центр Прикарпаття Калуш стає відомим як «місто хіміків»: тут збудовано 12 великих хімічних заводів. У лютому 2010 року Калуш оголошено зоною екологічного лиха. При цьому в 2011 році у рейтингу аналітичного центру "Universitas" Калуш здобуває першість як найкомфортніше для проживання місто України.
Червень 4 червня - 25 років тому були забиті перші палі в будову центрального Івано-Франківського міського стадіону «Рух», будівництво якого триває і понині. Сталася ця знакова подія у день футбольного матчу Другої всесоюзної ліги між лідерами першості - івано-франківським «Прикарпаттям» та сімферопольською «Таврією». 7 червня - 120 років тому, 1892 року, в Станіславі Іван Франко і Михайло Павлик провели установчі збори Русько-Української Радикальної партії - першої української партії європейського зразка: з ідеологією і програмою, територіальною організаційною структурою, фіксованим членством. Збори планувалося провести в найрозкішнішій міській ресторації, що належала власнику місцевої пивоварні Седельмаєру, та через заборону влади зібрання перенесли до сусіднього будинку на вулиці Фердінанда - міської лазні, найстарішої, до речі, на сьогодні громадської лазні в Україні. 17 червня минає 75 років від дня народження Григорія Будзика, архітектора, якому в 1988 році було присуджено Державну премію в галузі архітектури за франківську "стометрівку". В середині вісімдесятих група франківських архітекторів на чолі з Григорієм Будзиком вирішила прикрасити пішохідну частину вулиці, розташувавши на ній аж шість фонтанів. До наших днів збереглися тільки два - перед стоматологічним корпусом медуніверситету.
Липень 11-12 липня - 600-річчя села Космач Косівського району Івано-Франківської області, яке відзначатиметься на державному рівні. Космач - найбільше за площею село України, центр народних гуцульських ремесел і мистецтва. У Космачі загинув легендарний ватажок опришків Олекса Довбуш. В селі встановлено пам'ятник опришку і діє приватний музей Довбуша. 14 липня виповнюється 140 років від дня народження Левка Бачинського, який був головою Української радикальної партії (1918-1930), послом до австрійського парламенту (1907-1918). У період ЗУНР - комісар Станиславського повіту, а потім - віце-президент Національної Ради ЗУНР. Похований на Станиславівському цвинтарі, його могила дотепер збереглася в Меморіальному сквері. 21 липня - 100 років тому в Станиславі «на лані за Бельведером» неподалік Бистриці Солотвинської авіатор граф Мікель Скіпіо дель Кампо зачарував численних міщан і селян з сусіднього Загвіздя 12-хвилинним польотом на літаку. Це був перший політ літака над Станіславом. 23 липня минає 380 років від дня смерті українського друкаря і лексикографа Памви Беринди, який народився у містечку Єзупіль (тепер Галицького району). Упродовж 1597-1605 років працював у Стрятинській та Крилоській друкарнях.
Серпень 16 серпня - 50 років Юрію Іздрику, українському прозаїку, поету, культурологу, автору літературно-мистецького часопису «Четвер». Живе і працює в Калуші. Автор романів "Воццек", "Подвійний Леон", "АмТм", збірки есеїв "Флешка", "Таке". Іздрик - один із творців Станіславського феномену.
Вересень 1 вересня - 10 років з дня створення баскетбольного клубу «Говерла» (Івано-Франківськ) - бронзового призера Чемпіонату української Суперліги сезону 2010-2011 та учасника континентальної першості ФІБА-Єврочеллендж 2011-2012. 17 вересня - 140 років від дня народження Івана Макуха, адвоката, який був міністром внутрішніх справ ЗУНР, народився у 1872 році в Тлумачі.
Жовтень 5 жовтня - 210 років від дня народження Мауриція Гославського, представника української школи в польській поезії, учасника польського повстання 1830 року. Як поручник Литовсько-Руського легiону в дивiзiонi подiльських уланiв Гославський взяв участь у боях проти росiйської армiї, тоді ж Маурицiй написав саркастичного вiрша "До Адама Мiцкевича, який бавится в рими пiд час народної вiйни". Після розгрому повстання емігрував у Францію, де завербувався в експедицiю пiд керiвництвом полковника Юзефа Залiвського для ведення партизанської вiйни з росiянами. Був затриманий на кордоні з Росією австрійськими жандармами, поміщений у Станиславівську тюрму, де й помер у 1834 році. У 1875 роцi на Станиславівському цвинтарі встановлено надгробок за проектом iталiйського скульптора Марконі зi скульптурним портретом Гославського. З того часу могила поета і солдата стала мiсцем проведення манiфестацiй патрiотично налаштованих молодих полякiв - мешканцiв Станиславова. 11 жовтня - 340 років від дня народження Пилипа Орлика, родина якого (дружина та доньки) якийсь час жила в палаці Потоцьких у Станиславові. У 1741 роцi Ганна Орлик написала чоловiкові, який на вимогу Росiї був iнтернований у Туреччинi, зi Станиславова листа, в якому нарiкала на важкий матерiальний стан. Гетьманiвна бiдкалася, що змушена закласти щось iз одежi для прохарчування, до того ж, вона перехворiла пропасницею. Цей сумний лист Пилип Орлик отримав за рiк до своєї смертi, пiсля невдалих спроб забрати свою родину iз Станиславова у Ясси, куди врештi переїхав сам i де помер на самотi. Досi невiдомо, де померла i була похована гетьманiвна, ще менше iнформацiї про подальшу долю доньок гетьмана, якi, очевидно, до останнiх днiв свого життя були мешканками Станиславова i, можливо, тут вийшли замiж. 13 жовтня - 60 років голові Івано-Франківської обласної державної адміністрації Михайлові Вишиванюку. Народився 13 жовтня 1952 року в селі Іванівці Коломийського району Івано-Франківської області. 14 жовтня 2012 року виповнюється 70 років з дня створення УПА. В Україні річниці створення УПА офіційно святкують з 2005 року. Івано-Франківська обласна рада оголосила 2012 рік в регіоні Роком Української повстанської армії, Національної скаутської організації України «Пласт», провідника Організації українських націоналістів Ярослава Стецька і Героя України Олекси Гірника. 14 жовтня - 340 років тому, в 1672-му, в одноденній битві під Калушем коронний гетьман Ян Собеський розбив 30-тисячну орду хана Селіма Гірея. За різними оцінками, було визволено від 10 до 20 тисяч бранців, зокрема майже тисячу дітей, яких літописці назвали «калуськими сирітками». Для них за кошти корони збудували притулок. Багатьох селян, що допомагали гетьманським військам і виявили хоробрість, король нагородив шляхетськими титулами. 21 жовтня - 150 років від дня народження Юзефи Дзвонковської родом зі Станиславова - другого кохання Івана Франка, про яке він згадує у вірші «Тричі мені являлася любов». Закоханим не судилося бути разом: хвора на туберкульоз учителька Юзефа Дзвонковська померла. Похована на цвинтарі в сучасному меморіальному сквері в Івано-Франківську. 25 жовтня - 10 років з дня створення Народного футбольного клубу «Ураган» (Івано-Франківськ) - чемпіона України з міні-футболу серед команд Вищої ліги сезону 2010-2011, володаря Суперкубка України 2011 року та учасника елітного раунду Кубка УЄФА 2011-2012 рр. 25 жовтня, 240 років тому, до Станіслава увійшли австрійські драгуни. Так в 1772 році після першого поділу Речі Посполитої для мешканців Станиславова почалася півторасотрічна епоха Габсбурзької монархії. 28 жовтня - 60 років народному депутатові України Ігорю Зваричу, народився 1952 року в селі Вербівчик Бродівського району Львівської області.
Листопад 8 листопада - 115 років від дня народження Дмитра Вітовського, організатора Листопадового зриву, який походив з села Медуха Галицького району. Народився у сім'ї зубожiлого шляхтича, навчався у Станиславівській гімназії та Львівському університеті, в австрійській армії дослужився до кадета, за участь у несанкціонованому мітингу був засуджений до місяця тюрми, втратив військове звання і був виключений з університету. Пiсля проголошення ЗУНР Дмитра Вiтовського було призначено мiнiстром вiйськових справ. Загинув у загадковій авіакатастрофі у серпні 1919 року - зафрахтований українським урядом лiтак, яким, повертаючись з паризької конференцiї, летiв до Кам'янця-Подiльського Дмитро Вiтовський, несподiвано вибухнув у повiтрi. Сталося це бiля рiки Руда на нiмецько-польському кордонi. 9 листопада - 50 років перейменування Станіслава на Івано-Франківськ. У 1962 році, коли надходила ювiлейна дата - 300 рокiв вiд заснування Станiслава, комусь iз тодiшнiх обласних керiвникiв спало на думку дати мiстовi iм'я Iвана Франка. Цю пропозицiю вiддали на розгляд тутешнiй науковiй громадськостi, i не згодитися з нею нiхто не наважився. До речi, перейменування погоджували також iз сином Iвана Франка - Тарасом, який жив у той час у Києвi. Тарас Франко не заперечував, хоча вважав, що нова назва мiста трохи задовга. Нинiшнi мешканцi Франкового мiста вважають так само, тож i називають своє мiсто просто i коротко - Франкiвськ. 15 листопада - 50 років міському голові Івано-Франківська Віктору Анушкевичусу, народився 15 листопада 1962 у місті Воркута, Республіка Комі. 25 листопада - 40 років з моменту історичної гри івано-франківського «Спартака» та ризької «Даугави», яка завершилася з рахунком 3:1 на корить прикарпатців. Саме ця звитяга вивела наш клуб майстрів до Першої ліги СРСР. Цікаво, що «спартаківці» стали першою командою з провінційних міст країни, що потрапила до змагань такого високого рівня. 25 листопада - 50 років міському голові Калуша Ігорю Насалику, що народився 25 листопада 1962 року у місті Олександрія Кіровоградської області.
Грудень 24 грудня - 65 років Зої Слободян, івано-франківській художниці, композитору, виконавиці авторських пісень. 31 грудня - 135 років від дня народження Гната Хоткевича (31.І.1877 - 8.Х.1938), письменника, бандуриста, музикознавця. У 1906-1912 рр. виступав з концертами у містах і селах Галичини, організував Гуцульський театр в селі Красноїлля Верховинського району. "ГК" |