Нещодавно на мережевій сторінці Галицької міської ради і її сторінці в соціальній мережі було розміщено інформацію про обговорення і подальше затвердження герба Галицької територіальної громади.

На жаль, для обговорення було подано тільки єдину пропозицію – тобто, не передбачено жодної альтернативи у можливості вибору; також, пропонований герб є на даний час чинним гербом (великим) міста Галича.

З огляду на те, що цей герб не є історичним гербом давнього міста, пропонуємо змінити акцент у питанні: насамперед, обговорити питання герба міста і повернути йому давній, історичний герб – а вже після цього обговорювати питання потреби і прийняття герба для територіальної громади.

З метою висвітлення альтернативних підходів, пропонуємо одну з точок зору на питання герба міста Галича.

1. Концептуальне - до проблематики питання.

Відповідно, до офіційної інформації щодо збору пропозицій про герб м. Галича і Галицької територіальної громади, на основі загальнодоступної інформації, базованої на історичних фактах – з метою відновлення історичної справедливості і забезпечення тяглості міської символіки, - подаю свої думки і пропозиції щодо даної проблематики.

З часу першої літописної згадки про місто, Галич незабаром відзначатиме 1130-років. Історія міста була не простою, воно пережило різні історичні періоди і події; мало моменти занепаду і розквіту; були свої особливості функціонування під владою різних держав.

Історія міста Галича, це одночасно історія його мешканців, які впродовж століть тут проживали, були учасниками подій, а в багатьох моментах і очолювали місто – як бурмістри та радні. У вирі військових подій місто неодноразово знищувалося, а населення евакуйовувалося, але з часом поверталося на рідні терени.

Як і княжий період, так і польсько-литовський, австрійський, вчергове польський, німецький і двічі радянський – є невіддільними сторінками історії міста, долями його громадян.

Якщо трактувати певну символіку, як «польську» і відкидати її, то з подібним підходом можна усувати з локальної історії міста епізоди пов’язані з державами, під владою яких перебував Галич (і навіть розвивався, наприклад, як укріплена фортифікація над Дністром, як залізничний вузол і портове місто) – тоді матимемо лише період Галицького і Галицько-Волинського князівств і одразу Незалежну Україну.

Інші народи не бояться на певні моменти своєї історії говорити, що вони їхні – подібно, і ми які продовжуємо поколіннями свій рід, маємо розуміти що вся історія міста є також нашою історією.

Заходи щодо обговорення герба потрібні, але вони повинні базуватися на історизмі і реалізмі. При затвердженні символіки необхідно зберегти її тяглість з попередніх історичних періодів; забезпечити достовірне графічне наповнення; усунути символи, які не мають відношення до міста або не є домінуючими щодо тих, які мають багатостолітню історію використання і створювалися на місцевому грунті.

2. Щодо пропонованого (чинного) до затвердження герба міста Галича і Галицької територіальної громади.

- дана символіка створювалася в терміновому порядку в контексті відзначення 1100-річчя міста Галича на урядовому рівні в 1998 р.

- при її створенні не відбувалося громадське обговорення, а тим більше не було його в науковому середовищі – яке б могло подати свої пропозиції на основі і з використанням місцевих символів геральдики;

- створення герба, як і інші тогочасні заходи святкування, за спогадами славної пам’яті краєзнавця Ігоря Коваля, відбувалися в терміновому режимі, “сьогодні на завтра, на коліні» - щоб одночасно і забезпечити певні фінансові можливості на місці, так і «закрити контрольні листи» від Кабінету Міністрів України та Івано-Франківської облдержадміністрації;

- відповідно, затвердження даного герба депутатськими корпусами Галицької міської ради в попередні каденції були формальністю і сприймалися ними, як крок що нібито має історичне підґрунтя; насправді, нікого питання герба не цікавило і не передбачало надання додаткової інформації;

- при створенні чинного герба було використано поєднання різної символіки, яка в окремих елементах є нетрадиційною для міста, а одночасно і не була особливо впізнаваною для ідентифікації Галича в різних історичних періодах.

Зокрема, на чинному гербі є силует лева. Цей символ можна зустріти в Галичі переважно, як оздоблення надмогильних плит на караїмському та жидівському кладовищах; будівлях середмістя, які наприкінці ХІХ-ХХ століть належали заможним жидам. Лев є символом іншого міста – Львова, а в давніші часи – ще й Львівської землі.

Він використовувався і використовується на печатках і хоругвах, як мінімум двох сучасних міст України: Львова і Бродів; у символіці Галичини, як краю, а тепер як регіону. Впродовж попередніх історичних періодів лев ніколи не був символом, чи частиною символіки міста Галича.

Також, на чинному гербі є вежа, яку його автори тлумачать, як символ надання місту Магдебурзького права (в одній з дискусій останнього часу, пролунало що галицька галка є символом «польськості» - з таким самим успіхом можна трактувати і Магдебурзьке право «польськістю», оскільки надавалося королем).

Разом з цим, вежу в подібному зображенні подано, як мінімум, на наступних гербах міст України – Болехова, Бродів, Городка, Вижниці, Івано-Франківська, Олександрії та ін. Зображення башти (вежі) навіть в цьому виконанні цілком немає галицького характеру з використанням рисунків Шляхетської, Судової чи В’їзної веж. Впродовж попередніх історичних періодів башта ніколи не була символом, чи частиною символіки міста Галича.

Грифон. До розміщення на чинному гербі Галича не був особливо поширеним, як елемент скульптури, різьби на теренах міста. З іншого боку, серед частини науковців, які займаються зображеннями символіки, в контексті Галича немає єдиної думки щодо назви даної істоти.

На даний час грифон залишається гербом Автономної республіки Крим та м. Керч. Впродовж попередніх історичних періодів грифон ніколи не був символом, чи частиною символіки міста Галича.

«Проквітлий» хрест. Відомий, як графічне зображення з церкви св. Пантелеймона. Час створення - невідомий. Єдиного пояснення символ немає – на даний час існують три версії щодо трактування його походження і змістового наповнення. Найбільшу впізнаваність отримав в останні три десятиліття завдяки популяризації самого храму.

Також, є офіційним символом Національного заповідника «Давній Галич» з певним застереженням прав щодо використання даного зображення. Впродовж попередніх історичних періодів «просвітлий» хрест ніколи не був символом, чи частиною символіки міста Галича.

Поза цим, герб має й інші геральдичні помилки та невідповідності, його виконано з порушенням деяких суворих композиційних правил класичної геральдики.

Зокрема:

• неправильне розташування муніципальної корони-башти: це найголовніша помилка з погляду сучасної української міської геральдики. Стінова (мурована) корона, яка вказує на статус населеного пункту (міста), у цьому проєкті розміщена внизу під щитом, як елемент підніжжя. За правилами геральдики, будь-яка корона (зокрема й міська) має вінчати щит зверху.

• заміна корони над щитом: замість традиційної для українських міст срібної або золотої мурованої тризубцевої корони, над щитом розміщено відкриту золоту корону (стилізовану княжу). Хоча Галич був столицею князівства і має право на статусні символи, поєднання княжої корони згори та мурованої знизу (у вияві башти) є нетиповим і суперечливим.

• форма щита: центральний щит оформлений у вигляді вигадливого барокового картуша. Класична геральдика віддає перевагу простішим формам (наприклад, іспанському щиту із закругленим низом), а картуш зазвичай слугує лише декоративним обрамленням, а не самим щитом.

• наявність дати («898»): внесення цифр, років чи назв міст безпосередньо на герб (навіть на стрічку підніжжя) вважається ознакою «модернового» або спрощеного підходу. Класична геральдика вимагає передавати зміст виключно мовою символів, а на стрічці розміщувати текстовий девіз (словесне гасло), а не просто рік заснування.

В підсумку. Сучасний герб Галича є збіркою різноманітних символів, які практично не пов’язані між собою. Це «збірна команда» символів, деякі з котрих мають історичне походження з м. Галича.

Разом з тим, пояснення їхньої наявності в гербі, як і офіційне тлумачення, залежали більше від авторів, аніж представників наукового середовища.

Це – випадкове «лото» зображень; з таким самим успіхом можна було на герб подати і інші символи – силуети металевого мосту, церкви Різдва Христового, колони Голуховського, кенасу чи синагогу та ін.

Фактично, можна ствердити, що затвердження герба у існуючому вигляді є абстракцією і профанацією символіки міста – відносно його історії і елементів символіки, які використовувалися впродовж кількох попередніх століть (щонайменше 600 років).

3. Про відновлення історичної справедливості і повернення Галичу його герба.

При підготовці герба в 1998 р. не враховано те, що Галич впродовж кількох століть мав герб, який містив наступне: чорну галку на срібному полі, увінчану золотою короною.

На відміну від символів, які потрапили на герб Галича в 1998 р., галка є давнім символом міста, і її в жодному випадку не можна атрибутувати, як ознаку «польськості» міста чи символ окупаційної влади.

Насамперед, саме з галкою пов’язана одна з версій щодо походження назви міста (не з левом, не з грифоном, не з «проквітлим» хрестом).

Символ галки відомий у широкому вжитку на наших теренах ще з ХІІ століття - у приватній галицькій геральдиці, зокрема, на перстенцях-печатках. Галки зображено на Вікторівському, Городищенському і Молотівському браслетах.

Галицькі жінки залюбки носили котли-кульчики з фігурами співаючих галок, що були виконані в складній техніці перегородчастих емалей.

Дослідник княжого Галича Ярослав Хмілевський (1895-1965) «виводив» символіку міста від тотемістичних вірувань стародавніх людей.

Родовий знак, що зображував чорну галку, став основою герба Галича.

Наскільки значного поширення мала чорна галка в геральдиці Галицько-Волинської держави свідчить той факт, що полк Галицької землі вийшов на поле битви під Грюнвальдом у 1410 р. з коругвою, на якій була зображена саме така символіка.

Львівський архівознавець Іван Сварник зібрав печатки Галича за 1591-1668 роки. На кожній з них (міській, лавничій, раєцькій) міститься майже незмінне зображення обернутої вправо галки з розпростертими крилами. Птах стоїть або сидить на гілці.

Галка використовувалася на міських печатках міста до його окупації радянським режимом. Цей символ міста має довгу історію – фактично 900 років – спершу, як родовий знак і прикраса на печатках і браслетах, а згодом як герб міста (більше 600 років).

Галка, як герб, в австрійському періоді володарювання була використана на гербі коронного краю Королівства Галичини та Володимирії (1772-1918); також, галка тепер використовується на гербі Івано-Франківської області (що зовсім не означає потребу відмовитися від неї – швидше навпаки – показати, що спершу був Галич, а вже потім утворена область).

Це єдиний офіційний символ, що використовувався в офіційному обізі містом Галич більше 600 років.

Представники польської чи австрійської адміністрації не дарували / встановлювали цей символ для міста (тим більше міста, яке мало право самоврядування), він існував і використовувався незалежно від них; влади і режими мінялися, а галка залишалася.

Галка була символом Галича і сприймалася його мешканцями природно, як свій давній символ. Печаткою з галкою користувалися уродженці міста, які в різні періоди були бурмістрами – Сегін, Засєдволк, Сівецький та ін.

Відбитки галицької печатки з гербом Галича у формі галки, різних історичних періодів на даний час зберігаються, як в Державному архіві Івано-Франківської області, так і Центральному державному історичному архіві м. Львова; жіночі прикраси – в найвідоміших музеях України.

На даний час галка не відображена на жодному з гербів міст України – можливо, так склалося історично, що цей образ повинен належати саме нашому місту і повернутися до нього.

Відновлення галки як символа Галича (у формі давнього герба, чи бодай як центрального елемента новоствореного) буде свідченням забезпечення історичної тяглості і спадкоємності; справедливо буде відновлено символ міста над Дністром.

Саме герб з галкою є так званим «промовистим гербом» - коли зображення дає розуміння щодо походження населеного пункту.

Немає жодного сумніву, що галка яка була з містом, довгі століття є ціннішим символом міста, ніж новотвір підготований 28 років тому.

4. Про використання територіальною громадою і містом єдиного герба.

В Україні територіальна громада не зобов'язана мати один універсальний герб для всіх своїх населених пунктів. Щобільше, за українською геральдичною традицією та законодавством, кожен населений пункт у складі громади (місто, селище, село) може і має повне право мати свій власний герб.

Якщо село чи селище увійшло до складу більшої громади після адмінреформи, воно автоматично не втрачає своєї символіки. Його історичний чи нещодавно розроблений герб залишається символом саме цього конкретного населеного пункту.

Методичні рекомендації Українського геральдичного товариства (якими б мали керуватися громади при створенні символіки) радять розробляти символіку громади так, щоб вона відображала особливості всього регіону, але не «стирала» індивідуальність окремих сіл. Чи можливо, це поєднати в нашій громаді і чи потрібно? – навряд.

Погодження єдиного герба громади старостами не є визначальним, оскільки старости є призначеними, а не обраними відповідальними особами населених пунктів. Найкращим варіантом було б, коли громада мала свій загальний герб для офіційних документів та представницьких функцій, а кожне село чи місто всередині неї зберігало (у випадку наявності) свій локальний герб, який підкреслює його власну історію та ідентичність.

5. Пропозиції.

- не повинно бути поспіху в такій важливій справі, як затвердження герба міста з більш ніж тисячолітньою історією. Місто унікальне, а тим більше, в якому функціонує науково-дослідницька інституція з вивчення минулого, не має права зробити помилку при виборі і затвердженні власної геральдики;

- відхилити пропонований проект герба Галицької територіальної громади 1998 р., як такий що є новотвором і не враховує давню історичну символіку і виготовлений з порушенням засад геральдики;

- затвердити як історичний герб міста Галича – давній міський герб з зображенням коронованої галки;

- у випадку, існування альтернативних пропозицій щодо кількох символів міста, застерегти виключне право на зображення галки, як центрального елемента герба;

- за наявності підтримки, затвердити герб Галича (з символікою галки), як герб Галицької територіальної громади, - з можливістю зберегти населеним пунктам (складовим громади) наявних власних гербів, як засобів самоідентичності.

Андрій Чемеринський,

Почесний краєзнавець України