На станиславівській залізниці час від часу траплялися інциденти з «зайцями», які прагнули дістатися до місця призначення безкоштовно. Деякі з цих пригод цілком могли б послужити сюжетом для фільму жахів.

Так, у серпні 1936 року у потягу, який прямував зі Станиславова до Снятина через Хриплин, їхав пасажир без квитка – 23-річний бляхар зі Станиславова Володимир Отто. Коли до вагона, в якому він їхав, зайшов кондуктор, безбілетний пасажир утік на дах вагону і подальшу подорож проводив уже там.

Як згодом виявилося, Отто намірявся дістатися різними потягами до Румунії. Але коли потяг в’їжджав на міст у Хриплині, Отто сильно вдарився головою об перекладину мосту.  Внаслідок удару його голова відлетіла вбік, а тіло впало до Бистриці. Потяг затримали, вагон, на якому їхав Отто, від’єднали, а тіло загиблого водолази згодом добували з річкового дна.

Трохи щасливіше завершилася безбілетна подорож ще одного «зайця» у січні 1925 року. На станиславівському вокзалі поліція витягнула якогось молодика з-під вагону швидкого потяга, що йшов з Бухареста. Молодий чоловік сидів під вагоном у дуже незручній позі, але це його нітрохи не бентежило. Згодом з’ясувалося, що його звали Костянтин Попеску, він мешкав у Бухаресті й був перукарем. Цей невимогливий пасажир хотів утекти від служби в армії й дістатися до Парижа. В Бухаресті він сховався під вагоном швидкого потяга і так дістався до Станиславова без грошей та їжі.

З метою подальшої перевірки його особи мандрівника-екстремала помістили до поліційних арештів.

Газета «Хвиля» від 25 січня 1925 р. і 21 серпня 1936 р.

Підготувала Олена БУЧИК