Станиславів… Стара назва Івано-Франківська викликає почуття ностальгії, адже вона неначе овіяна серпанком історії. Тож не дивно, що в багатьох наших краян виникає запитання: а чи не варто повернути місту його історичне ім’я? Інтерес до цієї теми значно зріс у зв’язку з важливою для Івано-Франківська датою, адже цього року місто святкує 350-річний ювілей надання магдебурзького права. Ми детально проаналізували це питання й зібрали основні аргументи «за» і «проти» перейменування міста. Отже, чи бути Івано-Франківську Станиславовом?
Аргументи «ЗА» – Івано-Франківськ — немилозвучна назва. «Подвійна» назва міста, яка пишеться через дефіс, важко сприймається, складно запам’ятовується і її непросто вимовити. Особливо важка вона для іноземців, що утруднює міжнародні контакти. – Назва «Станиславів» набагато старіша. Місто так називалося приблизно 279 років, а Івано-Франківськом воно є лише 50 років. Засновник міста Андрій Потоцький дав йому назву «Станиславів» на честь свого сина Станіслава, який народився у 1660 р. (за деякими джерелами — у 1659 р.). З 1939 р. місто йменувалося Станіслав, а з 1962 р. воно відоме як «Івано-Франківськ». – Івано-Франківськ — це «радянська» назва. У багатьох жителів міста вона асоціюється з комуністичним минулим та радянською окупацією. 9 листопада 1962 р. вийшов наказ Президії Верховної Ради УРСР. У цьому документі читаємо наступне: «Беручи до уваги побажання трудових колективів міста та області, Президія ВР УРСР постановила перейменувати місто Станіслав на Івано-Франківськ, а Станіславську область на Івано-Франківську». – Потоцькі багато зробили для нашого міста. Якби не Андрій Потоцький, цілком імовірно, що міста взагалі б не існувало, а було би лише село Заболоття. Його син Станіслав тут народився і, незважаючи на свій короткий життєвий шлях, багато зробив для міста. Згідно з даними, вказаними у статті польського історика Лешека Вєжейського «Забутий герой віденської битви» («Tygodnik Powszechny», 1983 р., № 37, стор. 7), Станіслав певний час виконував обов’язки старости, тобто голови міського самоуправління. У 1681 i 1683 рр. він був депутатом сейму, де також відстоював інтереси міста. Іван Франко, натомість, народився у селі Нагуєвичі Львівської області, жив, творив і помер у Львові, а його діяльність була мало пов’язана з нашим містом. – Станіслав Потоцький був шанованою і героїчною особистістю. А отже, цілком заслуговує на те, щоб місто носило його ім’я. Згідно зі статтею, названою вище, Станіслав отримав блискучу освіту, був прийнятий Папою Римським Інокентієм XI, що було великою честю навіть для представника аристократичної родини. 12 вересня 1683 р. Станіслав Потоцький героїчно загинув під час битви з турками під Віднем. Йому в той час було лише близько 23-х років. – Станіслав Потоцький навряд чи брав участь у гнобленні українського народу. Хоча б тому, що значну частину свого життя він провів за кордоном (навчання у Кракові, подорож Європою), а також помер у дуже молодому віці. До того ж, родина Потоцьких була широко відома своєю побожністю.
Аргументи «ПРОТИ»: Івано-Франківськ — більш патріотична назва. Станіслав Потоцький був поляком, а Іван Франко — великим сином українського народу. Польська шляхта гнобила український народ. А Станіслав Потоцький усе ж був її представником. Іван Франко, натомість, надихав українців до боротьби за волю і сприяв підвищенню національної самосвідомості нашого народу. Іван Франко часто бував у нашому місті. Саме тут Великий Каменяр у 1912 р. читав свою знамениту поему «Мойсей». У нашому місті жила красуня Юзефа Дзвонковська – «друге кохання» Франка, яке відображене у знаменитій збірці «Зів’яле листя». Перейменування міста — дороге задоволення. Доведеться змінювати бланки, печатки, різноманітну документацію, назви офіційних установ міста тощо. Зміна назви міста пов’язана з певними незручностями для його жителів. Потрібно буде внести зміни у всі документи, де зазначене місце проживання, державні акти на право власності. Підприємствам та приватним підприємцям доведеться змінювати юридичні адреси. Повернення старої назви може спричинити певні проблеми для гостей нашого міста. Можливе виникнення плутанини у картах, розкладах руху поїздів, літаків тощо. Замість висновку Можна з цілковитою впевненістю стверджувати, що нашому місту дуже пощастило. Адже впродовж усієї своєї історії воно було назване на честь двох яскравих особистостей, цілком гідних такої честі. Кожен із нас має право на власну думку, а отже, може долучитися до будь-якого «табору» — прихильників нової назви міста чи його історичного імені. Однак варто пам’ятати: історію неможливо переписати чи «перемалювати» на свій смак. Її потрібно просто прийняти і, звичайно ж, знати. Адже вона — невід’ємна частина міста, рідного для всіх нас. Олена БУЧИК
КОМЕНТАР Віктор Анушкевичус, міський голова: – Якщо говорити про моє ставлення до повернення нашому місту назви Станіслав або Станиславів, то я негативно до цього ставлюся. Для мене Іван Франко – це глиба, це людина, яка дуже багато зробила для України. І, попри те, що в місті Івано-Франківську проживає багато національностей, воно є українським, тому воно повинно носити ім’я великого українця, яким є Іван Франко. В контексті мого ставлення до цього питання як міського голови хочу сказати наступне. Мені не хотілося б увійти в історію міста як людина, під час керівництва якої знову змінили назву міста і громада була збурена таким рішенням, а також було відкрито простір для великої дискусії та протиріч в громаді. Мені б хотілось увійти в історію міста як людина, під керівництвом якої в місті відбулись разючі зміни в медицині, завдяки чому вона вийшла на перше місце в області; як людина, що зробила дуже багато для розвитку освіти, культури, поставила пам’ятник Шевченку, збудувала пам’ятник Степану Бандері та Центр патріотичного виховання, зробила багато добрих справ. Якщо говорити про кошти, то я навіть не можу точно оцінити суму, в яку обійдеться зміна назви міста. Але можу сказати, що ця сума величезна. Адже такі зміни торкнуться зміни бланків, документації, печаток, зміни назв виконавчих та представницьких органів влади міста. Окрім того, це потягне за собою багато незручностей для мешканців міста, адже це фактично внесення змін у всі документи, де зазначається місце проживання, зміни у державних актах на право власності та зміна юридичних адрес для підприємств. Навіть з економічної точки зору це великий негатив.
Михайло Головатий, краєзнавець: – На мою думку, перейменування міста може бути сприйняте як паплюження пам’яті великого поета й мислителя Івана Франка, тож я не є прихильником такої ідеї. До того ж, наше місто є українським і повинно таким залишатися. Тому, мабуть, не дуже доречним було б перейменувати його на честь людини, яка не була українцем.
VOX POPULI. Чи варто повертати нашому місту попередню назву? Ілона, лікар: – Ні,не варто. Хоча «Станіслав» – набагато гарніша назва, ніж Івано-Франківськ. Але скільки ж це треба переробити документів, вивісок, каталогів, карт, і т.д.!!! Це ж дуже великі гроші, а в нашому бюджеті їх немає.
Марія Іванівна, пенсіонерка: – Мені б дуже сподобалось, що я пані зі Станіслава, та й великий поет Іван Франко до нашого міста серйозного відношення не мав. Але якщо на перейменування міста відберуть і ті невеликі кошти, на які виживають пенсіонери та малозабезпечені, – повірте: останнім буде цілком все одно, як називається їхнє місто!
Володимир, інженер: – Мені Івано-Франківськ рідний з мого народження, тому я б не хотів, щоб його перейменували через ностальгію старших поколінь. Та й Іван Франко не був комуністом! А за ті гроші, які б на це витратились, краще привести бодай частину наших жахливих доріг до більш-менш пристойного стану.
Людмила, студентка: – Я обома руками за! Я чула інформацію, що відомі письменники та інші митці про таку перспективу говорять всерйоз. Повернули ж Санкт-Петербургу попередню назву, і всім подобається. Єдиний мінус – на це треба великі кошти. Я навіть приблизно не уявляю, які саме! Тому з цього нічого не вийде, я думаю.
Василь, водій: – От нема людям що робити, то перейменовують як не вулиці, то міста чи села… Ліпше б подумали, як то людям живеться в тих містах. Яка різниця, під якою вивіскою ти існуєш? Опитував Тарас ЯКОВИН |
