Понеділок, 20.05.2024, 01:55:00

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Серпень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
 
Архів новин
Головна » 2019 » Серпень » 26 » Станиславівські оголошення: про фейки і журналістський бандитизм
20:36:57
Станиславівські оголошення: про фейки і журналістський бандитизм

В наш час фейки стали частиною інформаційного простору, а намагання зіпсувати репутацію політиків чи підприємців нікого не дивують. Ці ж проблеми були характерні й для журналістики початку ХХ ст., але розмах тоді був набагато скромнішим.

У тодішній журналістиці був цікавий термін – журналістський бандитизм. Він означав намагання журналіста очорнити гідну й порядну людину, порпання в чужій брудній білизні, викривлення інформації чи відверті наклепи з метою псування чиєїсь репутації.

“Бандитизм фізичний, який розвивається в нашій державі, викликає в нас обурення, а бандитизм духовний – лише зневагу, – писала газета “Кур’єр станиславівський” у 1907 році. – Але цей останній бандитизм містить у собі більше підлості, бо дуже легко знищити чиюсь репутацію, не наражаючи себе на небезпеку, як це робить бандит із палицею в руці чи пістолетом. Останнім часом цей журналістський бандитизм, тобто приниження вартості й заслуг тих людей, які працюють на благо суспільства, став майже повсякденним явищем. Здорове суспільство не повинно терпіти посеред себе таких духовних бандитів, які мають лише болото в голові, бо з того болота не виростуть жодні хороші й корисні ідеї”.

Втім, поки мешканці міста розмірковували над етикою журналістської професії, в Станиславові з’явилися справжні бандити з посвідками журналістів. В 1912 році преса повідомила, що від певного часу містом ходили чутки про “темних особистостей”, які представлялися журналістами і користувалися цим становищем для шантажу чи примусу.

Одного такого “журналіста”, що називав себе Людвик С., арештувала поліція. На підставі, ймовірно, вкраденого посвідчення львівської “Газети щоденної” він спромігся видурити в багатьох станиславівських купців більші чи менші суми.

В 1908 році газета “Кур’єр станиславівський” розмістила цікавий матеріал про те, як живеться і працюється провінційній газеті. В ньому зазначалося, що становище часопису в провінції було важким, але й почесним водночас. Якщо столична преса щоденно наражалася на тисячі проблем, мусила рахуватися з цілим легіоном людей і цілим рядом обставин, то часопис у провінції тих прикростей мав ще більше.

Провінційний читач вважав газету, що виходила в його місті, чимось близьким і сприймав надто особисто все, що було з нею пов’язано. Наприклад, автор чи редактор здобув цікаву інформацію або ж підняв важливе питання, яке було на часі. Потирав руки й тішився, що буде мати щось гідне в номері – але тішився рівно один день. На наступний день, а інколи й через кілька хвилин після виходу номера, спадав грім. Виявлялося, що якусь цілком загальну інформацію хтось із читачів потрактував особисто або прив’язав до якоїсь місцевої історії, про яку редактор і гадки не мав. Далі на видання сипались образи, з’ясування, вимоги спростувань, а то й бойкот.

В липні-серпні у станиславівській пресі панував мертвий сезон. Всі роз’їжджалися на відпочинок, місто порожніло, і журналістам катастрофічно бракувало новин. Тоді й з’являлися у пресі відомості типу “Певна жінка, ім’я якої невідоме, народила чотирьох близнят”.

Сутужно було з цікавими новинами і в січні-лютому, коли світська публіка Станиславова розважалася на карнавалах, балах і танцювальних вечірках. Саме в такий період у 1909 р. в пресі з’явилася історія про “жорстоку пані Б.”. Пані Б. зі Станиславова начебто звільнила свою служницю й відібрала в неї особисті речі, службову книжку, а також зароблені 4 корони. Господиня пояснила, що їй потрібна компенсація за те, що вона залишилася без служниці а також за пошуки нової прислуги. Бідна служниця, залишившись без речей і документів, не могла влаштуватися на нове місце роботи й мусила витрачати важко набуті заощадження.

В наступному номері ”Кур’єр станиславівський” повідомив, що ця неперевірена інформація з’явилася в газеті лише через те, що редактор тимчасово був відсутній, і вибачався перед ”жорстокою пані Б.” за несправедливі звинувачення.

Як бачимо, газетні фейки сторічної давності побудовані за тим самим принципом, що й сучасні: викликають сильні емоції та бажання, щоб винуватця негайно покарали. Хоч вони й призначалися лише для збудження інтересу і заповнення інформаційного вакууму. Але навіть у періоди затишшя більшість журналістів Станиславова розуміла: в житті немає мертвих сезонів. Воно плине мінливим потоком і весь час рухається вперед, а хто вміє добре вглядатися в його хвилі, той завжди помітить у них щось гідне уваги.

Олена БУЧИК


Переглядів: 281 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024