Фотовиставка присвячена 770-літтю писанкового міста і є своєрідним спільним історико-культурним проектом. На фотографіях показана як архітектура Коломиї австрійського й польського періодів, так і портрети чи пейзажі. Кожен з мистців має свою сюжетну лінію і погляд на сучасну Коломию.

– На жаль, автентичну архітектуру Коломиї руйнують, валять та до невпізнання змінюють будинки, які мають багату історію, з якими пов’язані долі визначних людей, – ділиться думкою Євген Гапич. – Тому я хочу, щоб коломийці запам’ятали писанкове місто саме таким, яким воно зафіксоване на моїх світлинах. Можливо, багато будинків вони для себе відкриють уперше.

Для Євгена Гапича виставка стала четвертою за цей рік – востаннє він ділився частинкою Коломиї у Києві, в Музеї Гетьманства. Та якщо Євген основний акцент зробив на пам’ятках архітектури, то Володимир Лобурак показав місто в обличчях. Над світлинами працював останні чотири роки, зафіксувавши фестивалі, національні свята, гори тощо.

– Чимало людей можуть віднайти не світлинах себе, своїх друзів, знайомих, – каже Володимир. – Біля кожної фотографії можна хвилин десять розповідати, ділитися емоціями, відчуттями, які пережив у момент фотографування. Але улюблених фотографій є декілька, зокрема, перше вересня та сходження на гору Хом’як.

На виставку завітали фотографи, журналісти, краєзнавці, представники влади і зацікавлені містяни. Андрій Волощук, директор молодіжного благодійного фонду «Заради добра», депутат міської ради познайомився з Євгеном Гапичем у Києві, під час його фотовиставки, і фінансово підтримав починання фотомитця.

– Якщо кияни захоплюються архітектурою нашого міста, то чому б не показати всю цю красу безпосередньо в Коломиї? – каже Андрій Волощук. – Тому виникла така ідея сконцентрувати увагу коломийців на тих будинках, попри які, можливо, вони проходять щодня, але не помічають їхньої оригінальності, не знають їхньої історії. Щодо світлин Володимира Лобурака, то це зовсім інше бачення, зовсім інша тематика. Це – жива Коломия, в русі, в особистостях, в митях. Однак, на мою думку, і Євгенові, і Володимирові світлини витворили оригінальний, довершений тандем.

Загалом на виставці представлено понад сто шістдесят світлин. До речі, це перша спільна виставка двох фотохудожників.