Жителі села Старий Лисець, що на Івано-Франківщині, відновлюють столітню садибу місцевого священника Миколи Волосянка, який пережив репресії НКВС і відбув сім з половиною років у в’язниці строгого режиму. Оселю, в якій він мешкав, люди ремонтують і облаштовують там музей. Його планують відкрити 6 грудня 2024 року.

Хто такий отець Микола Волосянко та чому односельці хочуть увіковічити його пам'ять, читайте у матеріалі Суспільного.

Племінник священника Микола Волосянко показує столітню хату на власному обійсті, в якій у 1930 році народився і служив його стрий, ієромонах Микола Волосянко.

"Отець Микола приїжджав до отця блаженнішого, зараз нашого владики Святослава (глави УГКЦ — ред). Його тато казав: "Бери приклад з отця Миколи, щоб ти був таким зразковим, як отець Микола", — переповідає Микола Волосянко.

З його слів, отець Микола зростав слухняним та смиренним хлопчиком, з дитинства мріяв служити й допомагати людям.

"За розповідями мого діда, він у дитинстві збирав дітей біля себе. Брав патички й робив церкву. І набирав у кишені квасолини, натягав собі мішок від картоплі на голову і відправляв молитву. Після того з кишені виймав квасолю і кожну дитинку причащав", — розповідає племінник священника.

У 1957 році Микола Волосянко висвятився на священника. У 1965 став монахом чину редемптористів і провадив молитовні місії по всій Україні та за її межами, адже був поліглотом, говорить сусідка Галина Кузишин.

"У підпільній семінарії викладав грецьку і латину. Отець знав польську, німецьку, перекладав з французької. Вивчав хорватську. Люди у свідченнях писали, що отець вільно володів англійською", — каже Галина Кузишин.

Племінник Микола Волосянко розповідає: підпільні богослужіння отець щоденно проводив у цій садибі. Тут, за словами чоловіка, священник вінчав молодят, хрестив дітей, сповідав та причащав вірян з усієї області. За це й зазнав переслідувань з боку радянської влади.

"Прийшли, над ним знущалися і сказали, що він їх побив, їх катував. І тоді забрали отця на НКВС. І був закритий суд у клубі "Залізничник". Не пустили ні маму, ні брата — нікого. І йому вирок дали — 7,5 років строгого режиму", — продовжує Микола Волосянко.

Свідчення про ув'язнення священника Миколи та тортури, які він пережив у в'язницях, збирає жителька села Старий Лисець Галина Пташинська.

"Один житель села Іваниківка дав таке свідчення про катування отця: був такий величезний кам'яний тапчан, його клали на живіт, били по нирках, поки він аж непритомнів. Повертали на живіт, ще били, тоді кидали на холодну підлогу, щоб відійшов через кілька хвилин. Після того тортури знову продовжувалися. У тюрмі над ним знущалися в'язні. Деякі поважали, а деякі знущалися. І він терпеливо це все переносив. Один священник розповідав нам про те, що у Чернівцях на будові під час ув'язнення Миколі Волосянку скинули на голову відро з бетоном", — розповідає Галина Пташинська.

Зі слів жінки, односельці отця Миколу називають духовнослужителем. Під час тортур він не відмовився від греко-католицької церкви й доклався до її збереження та відродження. Священник помер п'ять років тому на 90 році життя. Відтак люди вирішили відремонтувати садибу і створити музей.

Упродовж останніх трьох місяців охочі жителі села почали наводити лад в оселі отця.

"Зробили штукатурку. Прийшли майстри, закупили будівельні матеріали. Робота не припинилася. Це є народна будова", — каже сусідка священника Галина Кузишин.

За її словами, ремонти проводять коштом жителів села та меценатів. Освятити оновлену садибу люди планують 6 грудня — у День святого Миколая.