В івано-франківському видавництві «Симфонія форте» побачила світ друга книга Василя Романюка «Богові і Україні». З її сторінок, щедро ілюстрованих світлинами та ксерокопіями документів, зримо постають минувшина і сьогодення Української Греко-Католицької Церкви. Послуговуючись у своїй книзі розмаїтими джерельними матеріалами, відомостями, почерпнутими з наукової літератури, спогадами старожилів нашого краю, які сам же й записав, автор видання водночас виступає і як публіцист. Він роздумує — не просто, сказати б, принагідно, а із живим зацікавленням та уболіванням — над нетлінністю й невичерпністю духовних традицій УГКЦ. Особливо ж коли описує катакомбний період діяльності цієї Церкви після інспірованого «червоними визволителями» Львівського псевдособору УГКЦ 1946 року, вихід із підпілля, який можна назвати її воскресінням. У книзі висвітлено страдницьке життя тих владик і священиків, хто в умовах репресій та переслідувань тоталітарним совітським режимом з честю виконував свій обов’язок перед Богом і рідною Церквою, хто, не шкодуючи ні свого здоров’я, ні навіть життя, продовжував підтримувати мирян та духовенство в християнській любові й вірі. Друга книга «Богові і Україні» продовжує тематичну лінію першої, що вийшла друком у 2009 році й розповідає, зокрема, про священика Олексія Заклинського — водночас і громадського діяча, поета, самодіяльного композитора, автора виданих 1890 року у Львові історичних спогадів «Записки пароха Старих Богородчан». Галицькі селяни тричі обирали його своїм послом до австрійського парламенту. Про те, як проходили виборчі кампанії до цього законодавчого органу, про інші важливі події тодішнього не тільки духовно-релігійного, а й суспільно-політичного, освітньо-культурного, господарського життя в нашому краї теж пише зі знанням справи В. Романюк. До речі, дід автора книги, уродженця Старих Богородчан, — Iван Романюк багато років був дяком у церквах цього села, Ляхівців (Підгір’я) та святого Iвана Богослова в селищі Богородчанах. А сам Василь Романюк закінчив Київський інститут культури ім. О. Корнійчука та Московський народний університет мистецтв. З початком процесів національно-демократичного відродження він вступив до Української республіканської партії, очолював Координаційну раду політичних партій і громадських організацій Богородчанського району. Скуштував і журналістського хліба як власний кореспондент обласної газети УРП «За незалежність», заступник головного редактора «Богородчанського вісника». Та й «Галичина», інші прикарпатські і всеукраїнські газети друкували статті цього краєзнавця — дослідження історичних і культурних пам’яток нашої області. Працював пан Василь також інспектором, заступником начальника відділу культури райдержадміністрації, викладачем Богородчанської дитячої музичної школи, відповідальним секретарем районної ради Українського товариства охорони пам’яток історії та культури. Нині він відповідальний секретар івано-Франківської міської ради цього товариства. 2006 року В. Романюку було присуджено обласну премію ім. Івана Вагилевича — найвищу відзнаку громадськості краю за заслуги у сфері охорони його культурної спадщини. Тепер пан Василь готує до друку третю книгу «Богові і Україні». А вихід у світ другої благословив правлячий архієрей Івано-Франківської єпархії УГКЦ Володимир Війтишин, переднє слово до видання написав доцент Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Петро Арсенич. Ця книга, безперечно, добре прислужиться широкому колу читачів, усім, хто цікавиться історією та місією Христової Церкви в Україні. Іван ЗЕЛЕНЮК |
