З метою формування Плану випуску
пам’ятних монет та сувенірної продукції України з відзначення у 2012 році
ювілеїв визначних діячів культури і мистецтв Івано-Франківської області,
управлінням культури ОДА подано відповідні пропозиції до Національного банку
України. Перелік пропозицій складається з 11 пунктів, вони включають в себе
відзначення ювілеїв видатних осіб, споруд та міст.
Зокрема, у переліку: річниця з
часу побудови Благовіщенської церкви у Коломиї (425 років), 950-років з часу
першої письмової згадки про м. Тисменицю та 420 річниця від моменту організації
кушнірської справи у Тисмениці. Багатим є перелік на вшанування у 2012 р.
ювілеїв від дня народження наших славних земляків. Це: 120 - річниця диригента
Дмитра Котка; 175 – річниця священника, археолога Лева Лаврецького; 200 - річниця
Йосафата Кобринського, свя
...
Читати далі »
Переглядів: 723 |
Долучив: Dnister |
Дата: 21.04.2011
|
Стаття «Де народився Анатоль Курдидик?» (газета «Галичина» за 26 серпня ц. р.) не залишилась непоміченою. Через кілька тижнів після публікації відгукнувся син письменника Левко Курдидик, учитель української мови у Канаді. Зав’язалось листування, пан Левко надіслав копії деяких документів з сімейного архіву та передав для обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка три книжки свого стрия письменника Ярослава Курдидика і томик оповідань та есеїв «Записки з буднів» свого батька. Нагадаю, що Анатоль Курдидик — журналіст дорадянських часів у Львові, а пізніше в Канаді, письменник, редактор. А. Курдидик є автором унікальної за змістом праці «Друковане слово в Коломиї» («Коломия і Коломийщина», Філадельфія, 1988 р.), яку варто б перевидати окремим виданням у серії «Коломийська бібліотека». В мережі інтернет (Вікіпедія) охочі можуть ознайомитися з
...
Читати далі »
Переглядів: 1287 |
Долучив: Dnister |
Дата: 21.04.2011
|
Переглядів: 755 |
Долучив: Dnister |
Дата: 21.04.2011
|
Іван Франко у своїй статті «Руський театр» називав його артистом «дійсно талановитим і заслуженим», українська преса захоплювалась його образами у виставах «Сватання на Гончарівці», «Наталка Полтавка», «Шельменко-денщик», «Підгоряни», «Ревізор». Він народився в селі, де через кілька десятиліть ті ж герої поставали на сцені вже завдяки місцевим аматорам драматичного гуртка, організованого ще одним великим українцем — Степаном Бандерою. Його імя — Степан Стефурак. Про цього діяча української культури сьогодні несправедливо призабули як земляки, так і ширша громадськість краю. А були часи, коли театр був чи не найважливішим фактором формування суспільної свідомості, а щодо українців Галичини, то тут сценічне мистецтво значною мірою спричинилось до відродження та піднесення національних почуттів тогочасного населення.
Переглядів: 1052 |
Долучив: Dnister |
Дата: 21.04.2011
|
Під час німецької окупації шефом станіславського гестапо був гауптштурмфюрер СС Ганс Крігер. Він «прославився» багатьма злодіяннями та масовими розстрілами євреїв і поляків. За розповідями старожилів, мешкав той сумнозвісний Крігер у будинку №28, що по вулиці Сахарова. За будинком тоді були розлогі городи, на яких працювали євреї з гетто. Коли шеф гестапо бачив, що євреї порпаються у землі недостатньо активно, то виходив на балкон та починав розстрілювати їх із пістолета. А стрілком він був влучним… Коли у 1960-х роках Крігера заарештували, йому згадали все. У тому числі й пальбу з балкона. Але колишній гестаповець вперся та відкидав усі звинувачення. Мало того, він стверджував, що на його будинку взагалі не було ніякого балкона. Тоді до Івано-Франківська вирушила ціла делегація з прокуратури
...
Читати далі »
Переглядів: 860 |
Долучив: Dnister |
Дата: 20.04.2011
|
|
