За весь час існування міста в ньому народилося багато яскравих особистостей.

Багатьох із них доля розсіяла по всьому світу, але Станиславів назав­жди лишився для них рідним, пише Репортер.

Казимир Древновський (1881-1952) народився у Станиславові 4 березня 1881 року в родині інженера залізниці. Вчився у школах Нового Сонча, Кракова та Львова. У 1903 році закінчив Львівську політехніку, технологічний університет у Цюріху (1905) й технічний університет у Дармштадті (1914). Спеціалізувався в галузі технологій високих напруг. Практику проходив на заводах та електростанціях у місті Фрібур (Швейцарія), а також у львівській та віденській філіях фірми «Сіменс-Шуккерт». Брав участь у міжнародних електротехнічних конгресах у 1908 році у Марселі та у 1911 році в Турині.

У 1908 році був одним із творців електротехнічного словника, який вийшов у Львові. Казимир Древновський – перший професор електротехніки в Польщі.

У 1914-1917 роках служив у польському війську. Керував службою зв’язку і був командиром Головного артилерійського училища у Варшаві. 15 листопада 1918 року його призначили начальником управління зв’язку Генштабу польської армії, а з 10 грудня – завідувачем відділу електричних технологій Міністерства військових справ. У 1920 році він – начальник Департаменту інженерних комунікацій польської армії. З 1 вересня 1939 – ректор Варшавського технологічного університету.

У Другу світову війну Древновський співпрацював з підпіллям. 10 листопада 1942 року його заареш­тували. Спершу був у варшавській в’язниці Павяк, а потім до кінця війни – у концтаборах Майданек і Дахау. Там організував групу в’язнів, яка за допомогою самотужки зробленого радіопередавача кликала на допомогу американську армію, адже німці планували підірвати табір. Цим вони врятували багато життів.

Після війни два роки перебував у Бельгії, де у 1945 році заснував центр досліджень Польщі у Брюсселі. У 1947 повернувся до Польщі, працював у Варшавській політехніці.

Казимир Древновський захоп­лювався альпінізмом. Був членом Клубу високих гір і Татранського товариства.

22 серпня 1952 року раптово помер у Татрах. Похований на старому цвинтарі в Закопане.

У 1999 році його ім’я отримав Центральний вузол зв’язку Міністерства національної оборони Польщі. Також вулиці Древновського є у Варшаві та Познані.

Роман Діда