Переконаний, що не випадково 20-річчя незалежності України співпало ще з двома дуже важливими ювілеями Національного заповідника «Давній Галич». У травні цього року ми відзначили 30-ту річницю заснування Музею народної архітектури і побуту Прикарпаття, а у вересні будемо святкувати ще одну важливу дату – 50-річчя створення Музею історії давнього Галича. Ці музейні заклади є структурними підрозділами нашого Заповідника. Тому до відзначення цих ювілеїв ми готуємося дуже відповідально і робимо усе для того, аби на належному рівні відзначити ці знаменні дати у житті нашого колективу. Так, у Музеї народної архітектури і побуту Прикарпаття упорядковано територію, відремонтовано всі пам’ятки етнографічних районів Прикарпаття: Покуття, Гуцульщини, Бойківщини та Опілля. Завершено будівництво в’їзної вежі, яка стала окрасою цього музею. Напередодні ювілею під рубрикою «Галицькі святині» побачив світ буклет «Музей народної архітектури і побуту Прикарпаття», який достойно репрезентує цей музейний заклад. Завершальним акордом святкування 30-тої річниці музею став етнофестиваль «Галицька брама», який ми започаткували цьогоріч. Що стосується Музею історії давнього Галича, то нині там повним ходом йдуть ремонтні роботи, оновлюється експозиція, і я переконаний, що у свій 50-річний ювілей, а відзначатимемо його наприкінці вересня, музей гостинно зустріне відвідувачів та поціновувачів історії Галича. Наголошу і на тому, що з вагомими результатами підійшли до славного ювілею нашої держави і науковці Заповідника. У травні ми провели V Міжнародну конференцію «Україна – Ватикан: державно-церковні відносини в контексті об’єднаної Європи», а 4 листопада у Національному заповіднику «Давній Галич» розпочне свою роботу ще одна науково-практична конференція «Замки України: дослідження, збереження, використання». Співробітники нашої науково-дослідної установи виявляють, досліджують, реставрують, зберігають і популяризують культурну спадщину давнього Галича. Благо, що Галицька земля ще й нині зберігає чимало раритетів нашої історії. Результати щорічних досліджень археологів Заповідника засвідчують, що Галичу не тисяча, а кілька десятків тисяч років. Про це, а також про нашу славну минувшину ми розповідаємо у книгах, монографіях, матеріалах конференцій, фотоальбомах, буклетах, які друкуються під грифом Національного заповідника «Давній Галич». Тільки у цьому році побачать світ матеріали двох конференцій, книга Івана Драбчука «Постаті галицької історії» (до речі, частину коштів на її друкування виділила Тисменицька районна рада, за що ми їй щиро вдячні), мистецьке видання – двомовний фотонарис Володимира Дідуха «Галич давній і сучасний» (фінансову підтримку цьому проекту надає Галицька міська рада), монографія Семена Побуцького «Галицька митрополія в контексті міждержавних і міжконфесійних відносин ХІV – ХV ст.». А загалом, за сімнадцять років ми вже видрукували майже сорок книг, які розповідають про Галич, його минуле і сучасне. Тільки у цьому році у недавно відкритій Картинній галереї Заповідника було презентовано шість виставок художніх робіт митців України. Незабаром ми відкриємо тут оновлену постійно діючу фотовиставку «Галич давній і сучасний», де відвідувачі матимуть можливість оглянути не тільки пам’ятки нашого міста, але й придбати фотосвітлини, які їм будуть до вподоби. До речі, частина цієї виставки нині мандрує Україною, розповідаючи її мешканцям про славне місто над Дністром. Це тільки дещиця з того, що зроблено. На жаль, газетні рамки не дають можливості розповісти про всі наші досягнення та здобутки. Зробимо це у листопаді, напередодні сімнадцятої річниці створення Заповідника. Наша установа, як бачите, майже ровесниця незалежної України. І у тому теж є глибокий символізм. А сьогодні, користуючись нагодою, щиро дякую усім співробітникам Національного заповідника «Давній Галич» за їхню працю, за те, що роблять усе можливе, а інколи й неможливе для відродження історичної справедливості щодо славного у минулому града Галича. А також висловлюю надію, що Галич займе достойне місце в сучасній історії молодої української держави. І ми вже у недалекому майбутньому зможемо побачити у всій красі реабілітований та відреставрований Галицький замок ІХ–ХІV–ХVІІ ст., доторкнутися до священного музеєфікованого фундаменту Успенського собору ХІІ ст., відремонтуємо і відреставруємо галицькі святині – храм св. Пантелеймона ХІІ ст., церкву Різдва Христового, інші пам’ятки нашої славної минувшини. Олександр БЕРЕГОВСЬКИЙ, генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» |
