Дізнайтеся про найважливіші події в історії Івано-Франківська/Станиславова, які сталися у 1926-1928 роках.
1926 7 листопада відкрили новоспоруджений профспілковий будинок залізничників (тепер — Грюнвальдська, 19).
1926-1927 Провели шкільний плебісцит, за яким у Станиславові й повіті із 62 державних шкіл з українською мовою навчання залишилося тільки 10. Решту перевели на польську.
1927 У лютому в будинку польського спортивного товариства «Сокіл», що на площі Міцкевича, відбулася пожежа. Найбільше постраждала прибудова ліворуч від головного корпусу, де були гімнастичний зал та актовий зал на 600 місць.
1927 20 березня пройшла масова демонстрація робітників — вони вимагали підвищення зарплати та покращення умов праці. Того ж дня 600 людей зібралися на мітинг у будинку українського «Сокола» (Грушевського, 18).
1927 Станиславівську українську гімназію закінчив майбутній відомий композитор Анатолій Кос-Анатольський.
1927 20 серпня, завдяки підтримці мецената і свого першого директора Костя Вишневського знову почав діяти професійний український народний театр імені Івана Тобілевича (директор — Микола Бенцаль). 15 вересня на його відкритті виступила Соломія Крушельницька.
1927-1928 Привели у належний вигляд міський парк імені Сенкевича (тепер Шевченка), а також міські сади і плантації.
1928 Рішенням магістрату обмежили швидкість руху автомобілів на вулиці Липовій (Шевченка) — до 6 км на годину.
1928 1 травня пройшла демонстрація робітників. Її розігнала поліції, пролилася кров.
1928 21 і 22 вересня місто святкувало 200 років першої гімназії. У газеті «Кур’єр Станіславівський» вийшла стаття Юзефа Зелінського про історію закладу.
1928 У Станиславові діяли 18 великих і 27 дрібних напівкустарних підприємств. Загалом там працювало 2600 людей.
1928 З 2 по 16 грудня, з ініціативи 29-річного історика Чеслава Хованця (рідного брата бургомістра Вацлава Хованця), за сприяння магістрату та особисто воєводи Броніслава Наконєчникова-Клюковського, у залах Каси ощадності (Мазепи, 14) влаштували «Історичну виставку міста Станиславова». Згодом у родинній друкарні Хованців вийшов каталог усіх експонатів. Також ця експозиція стала основою для створення у грудні Покутського музею. Першим директором став пан Грабовський.
1928 У місті діяли три кінотеатри, міська бібліотека з фондом 30 000 тисяч книг, а також кілька приватних бібліотек і читалень, виходило 14 періодичних видань (шість — українською, шість — польською, одна — німецькою, одна — єврейською).
Роман Діда | 
