Археологічна експедиція Клубу галицьких інтелігентів цього сезону зафіксувала близько 80 давніх поселень з точною прив’язкою до карти. У майбутньому тут можуть бути створені музеї під відкритим небом, відвідувачі яких дізнаються про історію цих місць від кам’яного віку до середньовічної Русі.
Активісти, які об’єдналися в Клуб галицьких інтелігентів імені Богдана Лепкого, уже не перший сезон проводять польові дослідження відомих та нововиявлених пам’яток археології різних культур (від кам’яного віку до середньовіччя) в Івано-Франківській області. Загальне керівництво діяльністю цієї організації здійснює івано-франківський науковець Ярополк Бажалук, а безпосередньо археологічні експедиції очолюють завідувач відділу археології Національного заповідника “Давній Галич” Тарас Ткачук та представник Інституту археології НАН України.
У результаті археологічних експедицій, проведених Клубом у 2017-2018 роках, було відкрито 60 поселень різних археологічних культур (трипільської, фракійського гальштату, черняхівської). На основі результатів наукових археологічних досліджень уже тепер можуть бути створені музеї під відкритим небом або музеї у приміщеннях (музей в Обертині, комплекс-готель «Буковинська Троя» у селі Шипинці та ін.). На думку дослідників, це підвищить туристичну привабливість регіону.
Цього року Клуб зголосився до участі в конкурсі, який проводила Асоціація органів місцевого самоврядування “Єврорегіон Карпати – Україна” в рамках Програми підтримки ініціатив місцевих карпатських громад.
Поданий проєкт, який був присвячений виявленню та картографуванню пам’яток археології Карпат та Прикарпатського регіону Івано-Франківської області, знайшов підтримку і спонсорів. Як зауважили у Клубі галицьких інтелігентів, до фінансування проєкту долучилися, зокрема, енергетичний холдинг ДТЕК та Івано-Франківська ОДА.
Унікальність проєкту полягає у створенні інтерактивної “Археологічної карти Карпат та Прикарпаття” на базі ресурсу Гугл-Планета з точною сучасною картографічною прив’язкою з використанням GPS-навігаторів і детальною культурною атрибутацією. Окрім того, науковці дадуть рекомендації зі створення в області музеїв під відкритим небом (скансенів) у місцях тривалого існування різних археологічних культур (так звані багатошарові поселення).
Як розповів “Галицькому кореспонденту” один з керівників археологічної експедиції Тарас Ткачук, під час цьогорічних досліджень було зафіксовано з прив’язкою до карти близько 80 давніх поселень поблизу Обертина та Снятина. “Найбільше було оглянуто поселень кам’яного віку, вдалося знайти навіть одну крем’яну сокиру того часу, а також поселень черняхівської культури, тобто раннього залізного віку. Серед знахідок – фрагменти залізного ножа. А найбільше ж було виявлено черепків, які дають нам найбільше фахової інформації і які ми ретельно описуємо”, – розповів Тарас Ткачук.
За словами голови Клубу галицьких інтелігентів імені Б. Лепкого Ярополка Бажалука, українські Карпати та Прикарпаття з погляду археології вивчені недостатньо, існує значна кількість територій, які потребують ґрунтовних археологічних досліджень. Зокрема, важливим питанням археології та праісторії є дослідження контактів між культурами, а саме вони простежуються на території нашої області. Тому цікавими повинні бути, скажімо, дослідження «кордонів» двох енеолітичних культур – Люблинсько-Волинської і Трипільської між правобережжям Верхнього Дністра і Карпатами. Про перебування тут носіїв Люблинсько-Волинської культури свідчить поки що єдина пам’ятка – поховання у Колоколині (Рогатинський район, Україна). Північно-західний «кордон» Трипільської культури цього регіону також ще вивчений недостатньо. Керамічні люблинсько-волинські «імпорти» на трипільських поселеннях Верхнього Подністров’я вказують на контакти і синхронність цих двох культур.
Окрім привабливості для туристів, реалізація цього проєкту дозволить створити, спільно із територіальними громадами, дієву систему охорони археологічних пам’яток з метою недопущення несанкціонованих розкопок “чорними археологами” та продажу цінних археологічних артефактів.
Терентій СОРОКА | 
