В Івано-Франківську на вулиці Вітовського вже завтра з’явиться унікальний люк. Виконаний він в історичному стилі. Влада анонсує подію у соцмережі, а користувачі думають, як вберегти неповторний люк від крадіїв.
Автори проекту Ігор Ленів, якому належить ідея, та Віталій Боднар, який розробляв дизайн, зробили невелике опитування в Інтернеті на архітектурному форумі щодо того, який саме люк варто замінити, інформують ”Вікна”.
“Більшість користувачів виступило за заміну люка на вулиці Вітовського. Там пішохідна зона, великі людські потоки і не вистачає якихось цікавих деталей, які б могли зацікавити перехожого. Крім-того на Вітовського наявний люк в більш-менш нормальному стані і плитка навколо нього, хоч і не ідеальна, але, принаймні, рівна. І думаю вкрасти його буде не так просто, коли поруч банк з відеоспостереженням і, можливо, цілодобовою охороною. ... Читати далі »

Грицей Оксана Йосипівна - українська майстриня різьблення і випалювання на дереві, заслужена майстриня народної творчості України з 1981 р., член Спілки художників України.
Вперше на Прикарпатті мисткиня застосувала нові інструменти – електричні писаки.
В доробку художниці значне місце займають шкатулки, альбоми, книги-адреси, комплекси шахів зі столиками та стільцями (1960), тарелі з портретами Лесі Українки, Василя Стефаника, Василя Касіяна (всі 1970), Івана Франка (1973), Тараса Шевченка (1974), Ольги Кобилянської (1985); альбом “Маруся Чурай” (1985). Є у творчості і портрети космонавтів тощо.
Її роботи зберігаються в провідних музеях України, в приватних збірках на Кубі, в Канаді, США, Польщі, Індії, Німеччині.
Поєднавши професійний рисунок із суто народним підходом до трактування образу, взявши за засіб вирішення випалювання, Оксана Грице ... Читати далі »

31 травня, на Зелені свята, відбулась велична та пам’ятна подія для громад Сільця, Тязева Тисменицького та Вікторова Галицького районів. Біля кургану-могили Cічовим Cтрільцям, які загинули при наступі на Галич 1915 року, на Чубатій горі (біля вікторівського роздоріжжя) встановлено та освячено пам’ятний знак на честь Героїв України, котрі загинули за її волю – Січових Стрільців, воїнів УПА, Небесної Сотні.
Ініціаторами встановлення пам’ятного знака були активісти з Сільця та Вікторова. До його спорудження, окрім цих двох громад, долучилися жителі Тязева.
Після святкових богослужінь у своїх парафіях громади навколишніх сіл зібралися на освячення та відкриття пам’ятного знака. Отець-декан Богдан Курилів з Ямниці разом зі священиками з Сільця, Вікторова та Тязева відправили поминальну панахиду, а після освячення кожна з громад виступила з коротким ... Читати далі »

Якось у розмові із науковим співробітником Національного заповідника «Давній Галич» Андрієм Чемеринським зійшлися на думці, що дуже мало є відомостей про священиків м. Галича другої половини ХІХ – початку ХХ століття. 
Проаналізувавши все, зрозумів, що причина криється власне у відсутності плинності кадрів у цьому питанні. Більше двадцяти років у кінці ХІХ століття парохом Галича був о. Юліан Копистянський, а майже тридцять років  на початку ХХ століття - о. Микола Винницький. Звісно, обидва парохи мали помічників (так званих сотрудників), які, до слова, змінювались тут  досить часто. Однак нас зацікавив період другої половини ХІХ століття, бо там ситуацію, за відсутності інформації  з Шематизмів, важко прояснити. І все ж нам вдалося віднайти прізвище одного священика, який працював у Галичі  і навіть був уродженцем цього міста.  ... Читати далі »

У середу, 27 травня, в обласному музеї визвольної боротьби імені Степана Бандери показали документи УПА, які знайшли у лісі поблизу села Вікторів Галицького району.
Документи знаходилися у бідоні, на який випадково натрапили місцеві мешканці.
За словами директора музею Ярослава Коретчука, бідон знаходився на глибині 20 см і на ньому не було кришки, а це говорить про те, що він був робочий і його не готували до консервації, а за певних обставин просто залишили.
Нагадаємо, тиждень тому у селі Пістинь Косівського району також був знайдений бідон з документами УПА.
“Ми провели огляд місця і виявили, що навколо цього бідона є дев’ять заглиблень у ґрунті, що свідчить про те, що там розташовувався повстанський табір, ціла повстанська сотня, – говорить Коретчук, – вірогідніше, неподалік свого розташування вояки УПА й закопали бідон”.
... Читати далі »

На першому плані поштівки бачимо пишну кам’яницю з колонами, але стаття не про неї. Цей матеріал присвячений знач­но скромнішій двоповерхівці у глибині. Це будинок каси ощадності, збудований у 1884 році. Парадокс, але за всю історії станиславівської філокартії не маємо жодної поштівки, яка цілком і повністю присвячена споруді каси. Так, вона є на багатьох видах, проте лише епізодично. Ця ж поштівка, яку надрукувало перемиське видавництво «Сучасне мистецтво» у 1934 році, найбільш повно репрезентує будівлю.
Задум заснувати міську фінансово-кредитну установу виник у першого демократично обраного бургомістра Станиславова Адольфа Суханека ще в лютому 1863 року. Від задуму до реалізації пройшло багато часу і лише 30 грудня 1867-го місто отримало свій банк. Називався він міською касою ощадності, у статуті якої було записано: «Дати малозабезпеченим верствам н ... Читати далі »

Історичні видання детально описують події в житті старого Станиславова, а от про суто побутові аспекти інформації менше. Але дуже цікаво дізнаватися, як мешканці міста й тодішня влада давали собі раду з буденними клопотами. І чи не міг би Івано-Франківськ чомусь навчитися … в самого себе, точніше в Станиславова сторічної давності? Досвід ніколи не буває зайвим, і завжди варто враховувати не лише помилки минулих поколінь, а й їхні досягнення.
Клумба у вигляді герба
Сучасний Івано-Франківськ має менше зелених насаджень на душу населення, ніж промисловий Луганськ, і з кожним роком усе впевненіше перетворюється на кам’яні джунглі. А от на початку ХХ ст. місто вважалося одним з найбільш зелених і квітучих у Галичині. «Наш парк і сквери – то, без сумніву, гордість Станиславова, і вони перевершують навіть парки Львова і Кракова», –  писал ... Читати далі »

У Київській православній богословській академії 13–14 травня 2015 року відбулася Міжнародна наукова конференція на тему: «Святий рівноапостольський Володимир – творець Української держави», присвяченої 1000-літтю упокоєння великого Київського князя Володимира і мученицької кончини святих страстотерпців благовірних князів Бориса і Гліба та 900–літтю перенесення їх святих мощів.
На авторитетний науковий форум було запрошено цілий ряд дослідників з Прикарпаття, зокрема з Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника та Національного заповідника «Давній Галич». Знаменно, що виступ доцента кафедри релігієзнавства, теології і культурології Ігоря Коваля було включено до пленарного засідання конференції. Його наукова доповідь стосувалася історії пошанування святих Бориса і Гліба в Галицько-Волинській Русі в ХІІ–XIV стол ... Читати далі »

У такий спосіб, кажуть автори архітектурного проекту, можна зберегти будинок, що має історичне значення для міста. Однак містобудівна рада різко розкритикувала пропозицію.
На містобудівній раді у департаменті архітектури і містобудування Івано-Франківського міськвиконкому проект представляв архітектор Назар Чулуп, пише Курс.
Архітектор нагадав, що будинок Гриневичів, попри безумовну історичну цінність, все ж не є пам'яткою архітектури. Співвласники будинка - організація "Союзу українок" - самі звернулися до інвесторів з пропозицією "зробити лад" з будівлею, яка потребує капітального ремонту. Донедавна у ній працював "Музей родини Гриневичів" - і союзянки хочуть його відновити. 
Запропонований Чулупом архітектурний проект передбачає зведення на ділянці площею 12 арів семиповерхового будинка з мансардою, відновлення фасаду камениц ... Читати далі »

У Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського (м. Коломия) відбулося відкриття виставки «Владика Андрей», присвяченої 150-річчю від дня народження митрополита Української Греко-Католицької Церкви Андрея Шептицького (29.07.1865–01.11.1944).
Ця унікальна виставка експонується у Коломиї вперше. Її організовано за сприяння отця Севастіяна Дмитруха, директора Музею сакрального мистецтва імені о. Антона Петрушевича Львівської митрополії УГКЦ.
В експозиції представлено одяг та особисті речі Митрополита, твори мистецтва з родинного дому Шептицьких, документи та фотографії з колекції «Студіону» Музею сакрального мистецтва у Львові. Збірка «Студіон» заснована ще митрополитом Андреєм Шептицьким, але свого часу знищена радянською імперією. Згодом колекцію сакрального мистецтва відновили монахи-студити пі ... Читати далі »

17-18 травня в Музеї історії Галича відбувся перший Всеукраїнський музейно-туристичний фестиваль «Давній Галич збирає друзів: варто побачити, де живе пам'ять».
До нашого краю з'їхалися представники з різних куточків нашої держави. Гості представляли Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця», Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав», Національний заповідник «Хортиця», Національний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви», Національний заповідник «Батьківщина Тараса Шевченка», Національний заповідник «Замки Тернопілля», Державний історико-культурний заповідник «Самчики», Державний історико-культурний заповідник в м. Белзі, Державний історико-культурний запові ... Читати далі »

Музей мистецтв Прикарпаття урочисто відзначив своє 35-річчя. З цієї нагоди художники Прикарпаття подарували музею близько 20 своїх творів.
Про це повідомив директор Музею мистецтв Прикарпаття Михайло Дейнега.
«Нам подарували близько 20 живописних полотен. Є роботи Володимира Сандюка, Богдана Кузіва, народні картини з приватної колекції Геннадія Марченка та інші твори. Родина Матейчуків подарувала вишиту сорочку своєї бабці. Твори зберігатимуться у фондах. Найближчим часом ми зробимо ретроспективну виставку подарованих робіт» , - повідомив Михайло Дейнега.
Мистецькі твори Музей мистецтв Прикарпаття отримав в рамках акції «Подаруй твір Музею». Свої музичні композиції працівникам та шанувальникам музею  подарували чоловіча хорова капела «Сурма» під керівництвом Володимира Савчука та колектив “Quattro Corde” під керівн ... Читати далі »

Село Тустань Галицького району дало Україні чимало відомих людей. Серед них у сьогоднішній публікації ми хочемо виділити Остапа-Зенона Голуб’яка, відомого члена ОУН та великого українського патріота.Народився у 1923 році в селянській сім’ї. Початкову освіту здобув у сільській школі і вже з дитинства проявив неабиякий хист до знань. Діставав їх Остап з такою ж селянською впертістю, як його батьки-рільники здобували хліб насущний. Після закінчення сільської школи вступив до Станіславської гімназії.  У 1938 році, будучи учнем ІV класу, став членом юнацької мережі ОУН. Любов до України ввійшла в серце молодого юнака разом із піснями матері, із розмовами батька, із читанням книг із бібліотеки «Просвіти» про славну історію.  Саме тому Остап вирішив стати на шлях боротьби за волю України.У вересні 1939 року, коли більшовики окупували Галичину, О. Голуб&rsquo ... Читати далі »

В оселі священиків у селі Фитькові Надвірнянського району віднедавна діють два музеї — історії підпільної УГКЦ та етнографічний. Ідея організувати такі музеї належить 25-річному священикові о. Миколі Григоруку, який ще восьмикласником розпочав збирати старі, але, на його думку, цінні речі, чимало з яких нині — серед експонатів. А за втілення ідеї в життя він завдячує своєму духовному наставникові — декану Надвірнянському УГКЦ, пароху с. Фитькова о. Іванові Качанюку.
З Івано-Франківська до Фитькова, де розташована резиденція пароха, трохи більше, ніж півгодини їзди. На її подвір’ї нас зустрічають два священики — о. іван Качанюк та його помічник на парафії о. Микола Григорук і привітно запрошують на оглядини. У хаті одразу наче повертаємося щонайменше на століття-півтора назад. У прихожій по обидва боки — старі скрині, на яких акуратно лежать да ... Читати далі »

Перша лазня згадується у привілеї Андрія Потоцького вже від 17 вересня 1662 року. Власник Станиславова виділяє єврейській громаді місце під лазню та дозволяє варити мед і пиво, аби мати кошти на її утримання.
Ця лазня була ритуальною, називалась міква, у перекладі – «накопичення води», виглядала просто як резервуар для омовіння тіла. Кожен порядний ортодоксальний єврей перед Шабатом (тобто у п’ятницю ввечері) мав зануритись у мікву для очищення від скверни. Єврейські мудреці розробили регламент процедури, встановили об’єм басейну (від 250 до 1000 л), навіть вимоги до джерела. У Станиславові таких ритуальних лазень було кілька. Дослідник Францішек Валігурський пише, що у 1826 році в одній з них сталась пожежа, вогонь забрав також єврейську школу, військову стражницю та 16 будинків.
Однак місто мало і громадські лазні, куди могли ходити поляки, ... Читати далі »

... Читати далі »

У 2014 році в області функціонували 24 музеї, у складі яких працювали 43 відділи та сектори і 15 філій. За профілем музеї розподілялися наступним чином: 10 – історичних, 6 – комплексних, 5 – мистецьких, 2 – літературних та один – художній.
Упродовж минулого року основний фонд музеїв області поповнився на 3,4 тис. предметів, які пройшли наукову інвентаризацію і на кінець року нараховував 251,9 тис. експонатів, 59,3% з яких – декоративно-ужиткові, писемні, речові та фото, інформують в ГУ статистики в області.
Науково-допоміжний фонд музеїв склав 77,8 тис. експонатів. Упродовж 2014 року музеї області мали змогу експонувати 36,9 тис. (14,7%) предметів основного фонду, з них на виставках у музеях – 15,8 тис. одиниць. В
Виставковою роботою у 2014 році займалися 23 музеї, якими протягом року було організовано 448 найменувань виставо ... Читати далі »

В Івано-Франківську 14 травня влаштували круглий стіл «Ревіталізація «Палацу Потоцьких»: проблеми і перспективи». Депутати, громадські активісти, чиновники, краєзнавці обговорили стан збереження комплексу палацу та можливі шляхи його збереження, адаптації до сучасних умов.
Захід організували ГО «Поступовий гурт франківців» та історико-краєзнавче об’єднання «Моє місто».
“Місто шукає шляхи свого майбутнього розвитку, в тому числі розвитку історичного та туристичного потенціалу.  Не кожне місто має похвалитися такою пам’яткою, як Палац Потоцьких у центрі Івано-Франківська, – зауважив Сергій Адамович, керівник “Поступового гурту франківців”, – Завданням круглого столу  – підняти питання комплексу. Ймовірно, в нас не буде сьогодні кінцевого результату. Сьогоднішній стіл буд ... Читати далі »

Івано-Франківська обласна організація Національної спілки краєзнавців України 8-10 травня 2015 року провела акцію «Купи книгу – допоможи бійцям АТО» в рамках якої відбувся благодійний продаж краєзнавчої, художньої, публіцистичної та музичної літератури, деякі книги з автографами авторів. 
До організації акції долучилися Івано-Франківська станиця української скаутської організації «Пласт» та Народний дім «Просвіта», акцію підтримали Івано-Франківські обласні організації Національних спілок письменників, журналістів, композиторів. Зокрема книги надали: краєзнавці Арсенич П.І., Бондарєв  І.М., Гаврилів Б.М., Головатий М.І., Дейчаківський І.І., Жеребецький З.Й., Косило М.Ю., Монолатій І.С., Паньків М.І., Храбатин Н.Д., Угорчак Ю.М.; голова обласної організації Національної спілки письменників України Баран Є.М. надав збірки письмен ... Читати далі »

П’ятирічний шахіст
Доло Фальк, п’ятирічний синок власника станиславівської дроґерії, викликав справжній фурор не лише у місті, а й у всій Австро-Угорській імперії. Про маленького генія зі Станиславова писали навіть віденські й німецькі часописи. В маленького Дол ... Читати далі »

Всередині ХІХ століття у Станиславові було 24 вулиці і п’ять площ. Найдавнішою була площа Ринок, після неї йшов пляц Тринітарський. Він утворився на початку 1680-х, коли з північно-східного боку добудували замок-палац Потоцьких.
Територія перед ним не забудовувалась – аби противник не міг приховано наблизитись до замку та заховатись від обстрілу.
Назва закріпилась за площею після того, як поруч звели дерев’яний монастир тринітарів. Так у народі називали римо-католицький орден Святої Трійці, ченці якого збирали пожертви для викупу з неволі полонених християн. Девіз ордену: «Слава тобі, Трійця, а полоненим – свобода!». У Станиславів братів запросив Андрій Потоцький у 1690 році. Тоді тривала війна з турками, нерідкі були татарські набіги, отже роботи тринітарям вистачало.
5 липня 1732 року освятили кам’яний монастир і костел Пет ... Читати далі »

З нагоди Дня міста у відділі краєзнавчої літератури обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка функціонує книжкова виставка „Cкрижалями історії: від града Ревери до столиці Прикарпаття”.
Івано-Франківськ - унікальне східноєвропейське місто, що веде своє літочислення від 7 травня 1662 року, коли цивільне поселення і фортеця отримали Магдебурзьке право.
Осердям сучасного Івано-Франківська є так зване „Старе місто" - комплекс камениць, храмів, майданчиків, провулків, що вишикувались за давнім архітектурним планом. Барокко, класицизм, модерн, конструктивізм злиті в неповторний архітектурний ансамбль, в який вписуються сучасні новобудови.
У нашій бібліотеці є чимало краєзнавчих видань, які досліджують різні аспекти життєдіяльності обласного центру, розповідають про його визначні пам'ятки, історію та сьогодення. Це - книги Володимир ... Читати далі »

Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради присвоїв звання почесного громадянина Івано-Франківська Борису Францу Яковичу.
Відповідне рішення було прйинято сьогодні на засіданні виконкому, передає кореспондент Фіртки.
 
ДОВІДКА ФІРТКИ:
Борис Франц Якович – Народився у Станіславові. У складі австро-угорської армії брав участь у Першій світовій війні, потрапив до російського полону. Останнє звання в австро-угорській армії — фендрих.
У січні 1918 р. вступив до Галицько-Буковинського куреня Січових стрільців. З 1 березня 1918 р. — командир кінної розвідки 4-го (1-го) полку Січових стрільців. 30 квітня 1918 р., після розформування полку німцями, залишився у Києві.
Наприкінці вересня 1918 р., отримавши дозвіл гетьмана П. Скоропадського на формування Окремого пішого загону Січових стрільців у Білій Церкві, повернувся до загону ... Читати далі »

Наприкінці січня 1998 р. у відділі археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України відбулося засідання, присвячене 70-річчю від Дня народження відомого українського археолога, дослідника слов’янської та княжої доби західноукраїнських земель, кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника Вітольда Вітольдовича Ауліха. На превеликий жаль, ювіляра серед численних учасників вшанування, його друзів і колег з Інституту, інших наукових установ Львова вже не було. Невблаганна смерть, що сталася раптово 21 листопада 1994 р. напередодні його виходу з лікарні, причинила важкий біль його дружині, синові й усій родині, стала невимовною втратою для колективу Інституту українознавства, всіх, хто мав щастя знати Вітольда Ауліха чи працював поряд з цією чудовою людиною. Вітольд Ауліх народився 26 січня 1928 р. у Львові в сім’ї професора, завідувача к ... Читати далі »

На території  Київської Русі знайдено сотні скарбів, до яких входили золоті і срібні прикраси, старовинні гроші, реліквії з дорогоцінними каменями. Але не було жодного випадку, щоби у них виявились предмети особистого благочестя – хрестики. Самостійні зображення хреста у власній автономній формі вперше з’явилися у християнському мистецтві в V ст. «Для християн хрест – символ спасіння, звершеного Богом, - підкреслює сучасний філософ, професор Іван Остащук, - символ перемоги, яку отримав Ісус Христос над гріхом і смертю, сподівання на вічне життя». Завдяки українській релігійній традиції глибший вимір символіки хреста набуває особливого значення у звершенні Таїнства хрещення, адже кожен неофіт отримує тоді натільний хрестик, і він стає охоронцем на все життя: «Ти, Хресте прецінний, наш захисте! Ти, дерево Богом благословенне, саде небесний! З тво ... Читати далі »

Рапп уходить по-англійськи
У місцевому «Кур’єрі» за 1932 рік була надрукована стаття «Сірий дім в Станиславові». Там йшлося про тюрму в глибині тодішньої вулиці Білінського (Сахарова). З публікації довідаємось, що за ємністю в’язниця належала до ІІ класу, називалась «карно-слідчою» і призначалась для виконання покарань до трьох років та утримання тимчасово арештованих осіб. ... Читати далі »

У цій статті піде мова про людину, яка свого часу багато зробила для виховання підростаючого покоління на наших теренах. Час закрив від нас значну частину біографічних фактів його життя. А самі вчителі, ідучи до дітей, не завжди думають про те, чи хтось скаже про них добре слово, чи ні. Тільки нащадки мусять оцінити їх труд. Саме такі роздуми заставили нас зібрати  бодай короткі відомості про директора Івана Яськіва.Переглядаючи недавно книгу Андрія Сміжака «Ямниця у період Першої світової війни (1914 -1918 рр.)», ми випадково натрапили на відомості про те, що в Ямниці було заарештовано учителя Івана Івановича Яськіва, який був управителем місцевої школи. Арешт відбувся у 1914 році, а ув’язненого відправлено у табір Талергоф. «Встановити, хто ця людина, на даний час важко, оскільки це питання потребує більш детального архівного вивчення. На 1914 рік відоме ... Читати далі »

У популярній пісні Володимира Висоцького є такі рядки:
И плюнув в пьяное мурло,
И обвязав лицо портьерой,
Я вышел прямо сквозь стекло –
В объятья к милиционеру…
Події відбувалися в одному з московських ресторанів. Подібні речі траплялись і в старому Станиславові, щоправда, з точністю до навпаки. У нас через вікно не виходили, а заходили – навіть заїздили верхи!
Я нарахував два таких випадки, обидва пов’язані з кав’ярнею «Уніон», що була на теперішній стометрівці (Незалежності, 4).
У 1920 році спалахнула радянсько-польська війна, згодом більшовики вдерлися до Галичини. Пліч-о-пліч з поляками билися вояки армії УНР, оскільки Петлюра уклав союз із Пілсудським. У серпні петлюрівці увійшли до Станиславова. Сучасники відмічають, що «східняки» не відрізнялись зразковою дисципліною, було, що грабу ... Читати далі »