Поряд можна буде скуштувати справжньої медовухи або ж медового квасу, посмакувати стравами народної кухні, зрозуміти магічне дійство ... Читати далі »

Подано окремий підрозділ «Галицька преса про приїзд Андрея Шептицького до Станиславова та інтронізацію на єпископа Станиславівської єпархії», підготовлений на основі видань із фондів науково-довідкової бібліотеки Державного архіву Івано-Франківської області, інформують ”Вікна” ... Читати далі »

– Це вже третій повномасштабний фестиваль, який Національний заповідник «Давній Галич» проводить у цьому році, – розповідає генеральний директор Володимир Костишин, – і звісно, ми знову ставимо собі за ме ... Читати далі »

... Читати далі »

пошуку істини молодий львівський учений зібрав довкола себе не просто гурт однодумців, а фанатиків, які виконували на археологічному об’єкті кропітку роботу, що нерідко межувала з небезпекою для життя, адже в процесі дослідження треба було здійснювати й альпіністські підкорення таємниць скарбів історії.
В один із таких археологічних сезонів Михайло Р ... Читати далі »

Є кілька версій, чому головна пішохідна артерія міста називається стомет­рівкою. Ось ще одна. Її розповіла відомий у Франківську психолог Наталія Чаплинська, а їй – її батько.
За Польщі найкрутішим рестораном Станиславова був «Уніон», що містився у будинку Хованців (Незалежності, 4). Його власник висував до офіціантів дуже високі вимоги, щоправда, й платив непогано. Час від часу він влаштовував їм оригінальні змагання. Хлопцям давали у руки тацю, на яку ставили наповнений до країв кухоль пива. Із цим «вантажем» вони мали пробігти сто метрів, при чому мало було прийти першим до фінішу, а ще й не розплескати жодної краплі пінного напою.
Бігали офіціанти вулицею Сапіжинською (Незалежності) на відрізку від сучасного Вічевого майдану десь до перехрестя з Вітовського. Для цього ділянку перекривали для руху транспорту. Забіги відбувалися на вихід ... Читати далі »

Галицька караїмська громада залишила великий слід в історії Галича та й України зокрема. Вона по сьогоднішній день вабить науковців зі всього світу. Її минуле і сучасне акумулює, зберігає, популяризує Музей караїмської історії та культури.
З робочим візитом 16.07.2015р. до Музею караїмської історії та культури Національного заповідника «Давній Галич» завітали науковці з Познані (Польща) - Петр Муховський – завідувач кафедри близько-східних досліджень університету ім.А.Міцкевича (Познань, Польща), професор вищої школи гебраїстики «Торуль»; Вероніка Клімова – аспірантка університету ім.А.Міцкевича (Познань, Польща), кафедра азіатських досліджень; Молгожата Махчінська – аспірантка університету ім.А.Міцкевича (Познань, Польща), Інститут мовознавства. Досліджували пам’ятки історії караїмської громади Галича, документи. Велика увага була ... Читати далі »

21 липня 2015 (вівторок) об 11:00 в Яремче відбудеться презентація нової туристичної атракції – парку-музею “Карпати в мініатюрі”.
Парк-музей є новою якісною туристичною атракцією та водночас освтнім майданчиком для вивчення історії та географії яремчанського краю, іфнормує Центр соціальних та ділових ініціатив Яремче.
Створення парку – спільний проект громадської організації “Центр соціальних та ділових ініціатив” та Карпатського національного природного парку”, за підтримки соціально відповідального бізнесу.
Цілі проеку: сприяння відповідальному та екологічному туризму в регіоні та  створення нового туристичного продукту, що урізноманітнить набір послуг і доповнить якісне дозвілля гостей Яремча.
Музей містить 18 об’єктів, в тому числі точно відвтворені моделі сакральних споруд – церков та монастирів, ... Читати далі »

У центрі міста Галича знаходиться церква Різдва Христового, про яку є письмова згадка в історичних документах під 1367 роком як муровану споруду. Серед жителів Галича побутують легенди, які говорять, що у церкві були великі підвальні приміщення та підземні ходи, які вели до Крилоса та Маріямполя.
На звернення декана Галицького церкви Різдва Христового о. І. Броновського 9–10 липня 2015 р. працівники археологічного відділу та відділу охорони культурної спадщини Національного заповідника «Давній Галич» провели археологічні дослідження у приміщенні церкви (східна частина). Під час робіт було виявлено цегляну кладку глибиною 55 см і розмірами 0,76 х 1,46 м без дна. Під цим об’єктом знаходився шар будівельного румовища з незначними фрагментами колишньої церковної стіни, на яких збереглися сліди настінного розпису. Нижче йшов шар підсипаного грунту з фрагментам ... Читати далі »

У Музеї етнографії Національного заповідника «Давній Галич» експонується виставка виробів та знарядь праці ткацького ремесла.
Ручне ткацтво відоме в Україні і на Прикарпатті з найдавніших часів. Тривалий час воно існувало як домашнє заняття, яке пізніше розвинулося в промисел. Селяни на Прикарпатті виготовляли різні елементи одягу, вироби побутового вжитку, інтер’єрні тканини тощо. Відвідувачі музею мають змогу ознайомитися з цікавими експонатами, серед яких рушники, сорочки, верети, обруси, зіткані понад сто років тому. На виробах можна побачити різні орнаменти таких етнографічних районів, як Покуття, Гуцульщина, Бойківщина, Опілля. Також можна ознайомитися з різними знаряддями праці, які відображають ткацьке ремесло. Серед них представлений ткацький верстат з Гуцульщини.
Музейні працівники щиро запрошують бажаючих відвідати Музей етнографії та поринути ... Читати далі »

... Читати далі »

Час від часу місцева преса розповідає про нашумілі випадки шахрайства: видурювання грошей по телефону чи в інтернеті, фальшивих волонтерів… Любителі легкої наживи постійно вигадують нові методи обману,  але деякі з цих схем добре відомі роками й навіть століттями. Шахраї старого Станиславова ловили на гачок наївних громадян майже так само, як і сучасні «умільці». На жаль, і тепер, і сто років тому легковірних не бракувало.
Універсальний «цілитель»
В липні 1903 р. місцева преса повідомила про «цілителя» Клеменса Зубжицького, що мешкав у Пасічній під Станиславовом (тоді Пасічна ще не була частиною міста). Він пропонував допомогу подружжю, яке погано між собою ладнало, жінкам, які не мали дітей чи прагнули, щоб чоловік перестав пити, лікував дітей і домашню худобу, чаклував, щоб корови давали більше молока, виготовляв обереги ві ... Читати далі »

Довідково: Народився Любінець В.Ф. 15 серпня 1933 р. в с. Чернів Рогатинського району Івано-Франківської області. Володимир Федорович розпочав трудову діяльність у 1953 р. на посаді завідуючого пересувним фондом Букачівської районної бібліотеки, пізніше був бібліотек ... Читати далі »

У приміщенні обласної філармонії відбувся розширений семінар на тему «Збереження музейних експонатів на Прикарпатті». Представники міністерства культури України та місцеві краєзнавці обговорили нинішній стан музейної справи в області та окреслили подальші шляхи збереження та розвитку культурної спадщини краю.
Нестача додаткових коштів для збереження історичних пам'яток та наповнення музеїв новими експонатами на Прикарпатті гальмує процес розвитку музейної справи, про це розповів начальник управління культури в Івано-Франківській області — Володимир Федорак.
Існує багато небезпек, що загрожують існуванню музеїв — це і війна, і мародерства, пожежі і навіть підмокання. Аби зберегти культурні надбання і потрібні такі семінари, де навчають музейних працівників вчасно та без паніки діяти.
Культурну спадщину не купити, а тому треба її берегти, пе ... Читати далі »

На черговому засіданні редакційної колегії часопису «Галич» було обговорено ряд важливих питань щодо забезпечення подальшої роботи над виданням та популяризації знань про однойменне місто у науковому середовищі та серед зацікавленої громадськості у Івано-Франківську та Галичі.
Головним редактором часопису «Галич» обрано викладача Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника Мирослава Волощука. Саме він з гуртом однодумців повинен в найближчому часі підготувати концепцію видання та активізувати роботу для підготовки першого числа часопису. 
Відомий у науковому світі викладач Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника Ігор Коваль опікуватиметься наповненням двох рубрик часопису – «Мистецтво Галича» та «Археологія Галича».
Паралельно з роботою над журналом розпочато працю над ф ... Читати далі »

Життя Липиці Долішньої на Рогатинщині змінилося із завершенням будівництва гілки залізниці «Підвисоке — Галич». У це село було призначено окружним та залізничним лікарем Теофіла Гвоздецького.
Скупими словами довідки не можна передати всієї широти діяльності цієї людини, яка вважала, що одним із найголовніших для розвитку села є піднесення просвіти населення. Створенню читальні «Просвіти» Липиця Долішня повинна завдячувати великою мірою приїзду в село лікаря Теофіла Гвоздецького. Він організував групу селян, які 5 березня 1898 року подали до Галицького намісництва у Львові прохання і статути про створення в селі читальні «Просвіти». Підписали їх 10 членів — засновників. Ось їхні прізвища: Андрій Скульський — співець церковний; Павло Людкевич; іван Людкевич; Гаврило Гембарський; іван Скобель; Андрій Семеген; Стах Паламар; Олекс ... Читати далі »

У травні минуло 200 років від дня народження багатолітнього депутата австрійського парламенту та депутата крайового сейму, одного із засновників товариства «Просвіта», Товариства імені Тараса Шевченка, «Руського товариства педагогічного», історика і вченого, великого покровителя української літератури отця Степана Качали.
Народився Степан Качала 1815 року в містечку Фірлеїв (від 1948 р. — Липівка Рогатинського району) в багатодітній родині Теодора та Євдокії Качалів. Навчався у місцевій парохіяльній школі, відтак — у Бережанській гімназії. Після закінчення  гімназії С. Качала вступив до Львівської духовної семінарії. Семінарія в ті часи перебувала під впливом ідей Маркіяна Шашкевича і організованої ним «Руської Трійці». Вірність тим ідеям Степан Качала зберіг протягом усього свого життя.
Після скасування панщини у 1848 р ... Читати далі »

З моменту зацікавлення істориків історією Галича, впродовж середини ХІХ – початку ХХI cт., надруковано десятки статей та окремих монографій, присвячених історії міста в різні історичні періоди. Щороку відбуваються наукові конференції та видаються наукові збірники присвячені ролі Галича в державотворчих процесах України. Значний масив роботи у напрямку дослідження, збереження та популяризації історії Галича та його пам’яток здійснює Національний заповідник «Давній Галич», як провідна наукова установа.
Проблематика історії міста є дуже різноманітною – окремі науковці чи академічні колективи завжди матимуть широке поле для досліджень. Саме для того, щоб згуртувати науковців для дослідження минулого та фіксації сучасного міста, ознайомити всіх зацікавлених з науковими напрацюваннями, на Прикарпатті видаватиметься науково-краєзнавчий часопис «Галич ... Читати далі »

Після успішних боїв на г. Маківці австрійська армія, до якої входив Легіон УСС, протягом червня 1915 р. продовжила наступ на позиції російських військ у напрямі Галича. Неподалік від сіл Викторова і Сільця, близьких до лінії зіткнення, січові стрільці вели позиційні бої у місцевих лісах. Після двотижневого протистояння січовики змусили російське військо відступити. 28 червня 1915 р. Галич зайняли загони поручника О. Левицького і сотника Д. Вітовського. 
У вересні 1915 р. на узліссі, поблизу автодороги Галич–—Станиславів, котра сходиться з викторівською дорогою, побратими разом із сільськими громадами Викторова і Сільця висипали загиблим воякам УСС високу могилу. Вона мала вигляд трапеції, була три метри завдовжки й заввишки понад два метри. Над нею здіймався масивний чотириметровий дубовий хрест, на табличці якого був напис: «Тут спочивають Українські Січо ... Читати далі »

18 червня в обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І. Франка відбулася презентація книги відомих істориків і політологів Івана Монолатія та Миколи Лазаровича "Станиславів і Український легіон".
Книга вийшла у світ у видавництві Лілея-НВ у книжковій серії "Моє місто", присвячена 100-річчю від дня створення Леґіону УСС та 100-річчю перемоги Українських січових стрільців над російським військом на горі Маківці. У виданні, яке містить історичні відомості про Станиславів напередодні вибуху Великої війни, у вогні якої зродилася стрілецька легенда допитливий читач знайде достовірні відомості про уродженців нашого міста - воїнів легендарного леґіону, а також про учасників визвольних змагань УСС-УГА, чия доля пов'язана із Станиславовом. Книга насичена ілюстраціями із приватних колекцій відомих колекціонерів Зеновія Жеребецького та Валерія Ковтуна, краєзнав ... Читати далі »

Рада директорів загальноосвітніх навчальних закладів Богородчанського району спільно з управлінням освіти Богородчанської РДА провели науково-краєзнавчу конференцію, присвячену 100-річчю створення військових формувань Січових Стрільців.
У рамках конференції учасники  відвідали  історичні пам’ятки  Богородчанського району, пов’язані з  місцями  бойових дій першої світової війни, оглянули дзот у селі Богрівка,  поклали квіти до пам’ятника міністру  земельних справ ЗУНР.  
М. Мартинцю на місцевому цвинтарі у  селі Луквиця  та   на місці бою воїнів УПА  з більшовиками  між селами Богрівкою та Яблунькою. 
Окрім цього,  у пластунському таборі  «Чоти крилатих», який розташований в селі Луквиця, провели теоретичні і практичні заняття з питань використання історії &nb ... Читати далі »

У місті Яремче поблизу полонини "Стайка" біля мікрорайону Дора розпочали реконструкцію криївки Української Повстанської Армії.
Місцеві мешканці розповідають, що її будівництво проводилося таємно в жовтні-листопаді 1948 року бійцями зведеної боївки СБ ОУН та УПА. Приміщення бункеру було розраховане на проживання семи повстанців, повідомляють Вікна.
Відновити криївку взялися активісти Яремчанської міської організації ВО “Свобода”.
Криївку було обладнано пічним опаленням, фрагменти якого виявленні під час розкопок, автономною криницею-джерелом, трьохповерховими ліжками, автономним радіоприймачем. Також розміщувалися запаси харчів, медикаментів, боєприпасів та зброї. Криївка мала прямокутну форму, s-подібний димовий вихід, обкладена деревом, донизу вела драбина, передбачався швидкий резервний вихід, для маскування криївки поблизу насаджувалися кущі. ... Читати далі »

Сьогодні за адресою Січових Стрільців, 25 міститься редакція обласної газети «Галичина». Але до того будинок змінив купу господарів.
Значна частина вулиці, від Вітовського до Шашкевича, довго залишалась незабудованою. Тут були городи власників будинків з паралельної Сапіжинської (Незалежності). На початку ХХ століття Шулім Сусман, власник однієї з тих садиб, більш відомої як «готель Камінського» (не збереглась) уклав угоду з військовими. Згідно з нею, Сусман зобов’язався спорудити два будинки позаду своєї кам’яниці та здати їх у довготривалу оренду. Там мали розміститись військові канцелярії станиславівського гарнізону.
Є підстави припускати, що автором проекту був архітектор Карл Штерн. Роботи розпочали навесні 1905 року, будували до літа 1906-го. Дата завершення будови викладена на бетонній підлозі.
Один із будинків містився у по ... Читати далі »

В Івано-Франківську презентуватимуть книгу “Станиславів і Український легіон”, яка присвячена 100-річчю від дня створення Леґіону УСС та 100-річчю перемоги Українських січових стрільців над російським військом на горі Маківці.
У виданні, яке містить історичні відомості про Станиславів напередодні вибуху Великої війни, у вогні якої зродилася стрілецька легенда допитливий читач знайде достовірні відомості про уродженців нашого міста – воїнів легендарного леґіону, а також про учасників визвольних змагань УСС–УГА, чия доля пов’язана із Станиславовом, пише Фіртка з посиланням на ОДТРК Карпати.
Обласна універсальна наукова бібліотека ім. І. Франка завтра о 16:00 запрошує на презентацію книжки “Станиславів і Український легіон”. Автори: професори Іван Монолатій та Микола Лазарович. Книга вийшла у світ у видавництві Лілея-НВ у книжковій се ... Читати далі »

... Читати далі »

"Археологи шукали князя Данила Галицького, а знайшли його сина», - сенсаційно повідомив люблінський Dziennik Wschodni. Новина розлетілася миттєво – нарешті розкопки у Холмі, які тривають з весни 2013 року, наблизилися до сподіваного результату. Але чи так це є насправді? Львівські археологи твердять, що таке припущення наразі є дуже довільним.
«Науковці відкрили таємничий саркофаг під долівкою в базиліці Пресвятої Богородиці в Холмі. Багато що вказує на те, що в ньому був похований один із синів князя Данила з XIII століття – Роман або Шварно Романович [насправді Данилович – «Z»]. Біля кістяка знайшли позолочений дзвіночок. Мурований із цегли саркофаг був допасований до зросту небіжчика. Має форму човна. Знайдені в ньому людські рештки дослідять польські й українські антропологи. Але науковці вже нині припускають, що вони належать о ... Читати далі »

Краєзнавець і журналіст Іван Бондарев презентував франківцям збірку ”Легенди і бувальщини Івано-Франківська”.
Це друга книга з серії легенд про Івано-Франківськ. У попередній роботі Бондарев зібрав 60 переказів і бувальщини польського та австрійського періоду. В нову книгу ввійшли 58 легенд про радянський період і перші роки Незалежності України. Деякі з легенд краєзнавець почув від безпосередніх учасників. Так, в книзі є уривок з роману ”Таємниця” Юрія Андруховича, де відомий літераторів розповідає історію свого батька. Є в збірці історія і про приміщення Конгресу рисувальників, колишній готель ”Дністер”, яка розповідає чому в Франківську будівлю називали Чорнобилем.
Книжка вийшла друком в видавництві ”Лілея-НВ” в серії ”Моє місто” і, як описав її Володимир Єшкілев, оформлена в тонах і ”іванобондарівському ... Читати далі »

Блаженний священномученик Омелян Ковч — людина виняткової мужності. Впродовж багатьох років про нього у нас і не згадували, поки Україну не відвідав у 2001 році Папа Іван-Павло II, який проголосив отця Омеляна Ковча блаженним священномучеником. А вже 24 квітня 2009 року в Києві відбулося урочисте проголошення блаженного священномученика Омеляна Ковча покровителем душпастирів Української Греко-Католицької Церкви. Таким чином, Омелян Ковч повернувся із забуття.
Народився він 20 серпня 1884 року в селі Космачі на Гуцульщині в сім’ї військового капеляна Григорія Ковча. із 1905 по 1911 роки навчався в колегії Святих Сергія та Вакха в Римі, в чому йому всіляко сприяв митрополит Андрей Шептицький. Свою першу парафію отримав далеко за межами України — в містечку Козарац (теперішня Боснія та Герцеговина). Згодом пішов капеланом до українського війська УГА, а вже з 1922 ... Читати далі »

У Зелену неділю обіч гостинця Івано-Франківськ - Галич на повороті до Духової криниці з нагоди  сторіччя насипання Стрілецької могили українським героям, які загинули на підступах до Галича у червні 1915 року,  відбулося велелюдне віче. 
Тут поховано п’ять українських патріотів: Василя Гасюка, Івана Дигалюка, Василя Данилюка та двох невідомих усусусів. Історія цієї могили є досить цікавою. В літературі за нею закріпилась назва «Стрілецька могила на Лисій горі», яку вживають і у Викторові. Мешканці Сільця називають це урочище «Чубата», а тому тут побутує найменування «Могила на Чубатій». 
Найкраще поєднання двох номінацій зробив поет Степан Пушик у своєму вірші «Іду з гори Лисої на Чубату…». За сто років її кілька разів зрівнювали із землею - у часи  польського панування та радянської влад ... Читати далі »

Журналіст-аматор
Історія зберегла для нас ім’я першого журналіста Станиславова. Ним був… аптекар Ян Томанек, який в 1845 році (рівно 170 років тому) почав редагувати рукописну «Газету Станиславовську». Ймовірн ... Читати далі »

7 червня о 7.25 год. у селі Бубнище Болехівської міської ради виникла пожежа в дерев’яній будівлі української греко-католицької церкви (пам’ятка архітектури місцевого значення, побудована в 1891 році).
Про загорання рятувальників повідомили місцеві мешканці.
На місце виклику відразу направили рятувальників ДПРП м.Болехів, а також вогнеборців ДПРЧ-10 м. Долина, ППЧ-23 з охорони об’єктів Долинського НГВУ ПАТ «Укрнафта» та ДПРЧ-17 з охорони  об’єктів Долинського ГПЗ.
Рятувальники  негайно приступили до гасіння пожежі.
Варто зазначити, що надзвичайно велику роботу провели і члени добровільної пожежної дружини села Бубнище. Саме вони першими почали гасити пожежу та рятувати церковне майно від вогню.
Завдяки оперативним діям вогнеборців та місцевого населення вогонь вдалося швидко погасити. Будівлю церкви врятували. ... Читати далі »

Вже традиційно в Галичі відбуваються наукові конференції на релігієзнавчу тематику. На них розглядаються різноманітні питання, пов’язані з найважливішими викликами сьогодення, які постають перед Церквою. 
4–5 червня 2015 р. в Національному заповіднику «Давній Галич» відбулася ІІІ Міжнародна наукова конференція «Авраамічні релігії: проблеми свободи совісті й віросповідання в контексті міжрелігійних чинників у сфері суспільного буття в Україні та світі».
Роботу конференції відкрив кандидат історичних наук, заступник генерального директора Національного заповідника «Давній Галич» з наукової роботи Семен Побуцький. Він зазначив, що це сьома за порядком релігієзнавча конференція, яка проводиться в Галичі. Цього року наукове зібрання присвячене 150-ій річниці від Дня народження Митрополита Андрея Шептицького.
Галицький д ... Читати далі »