Головна » Архів новин
На старому цвинтарі, де покоїться прах о. Осипа Шухевича, його дружини Анни Кульчицької та їхньої дочки Ольги Шухевич, уже давно не проводяться інші поховання. А поруч — розкидані, розламані хрести… Написи свідчать, що їм щонайменше сотня літ. Є тут написи польською. Є такі пам’ятники, що нагадують австрійські, єврейські поховання. Деякі з них втоптані в землю. 5 березня 1950 року в селі Білогорщі на Львівщині розстріляли командарма УПА Романа Шухевича. З нашим краєм, як відомо, родину Шухевичів єднає те, що прадід генерал-хорунжого, уродженець Львівщини, отримав тут парафію. Скільки всього зробили Шухевичі для просвіти тишківчан: заснували ще всередині ХІХ століття народну школу, сприяли духовному розвитку селян. Отець Осип Шухевич, побратим «Руської Трійці», — це український письменник-перекладач. Тут народився відомий укр
...
Читати далі »
Переглядів: 469 |
Долучив: Dnister |
Дата: 05.03.2014
|
Світлої пам’яті невтомний дослідник Гуцульщини, письменник, публіцист ігор Пелипейко зібрав й опублікував у різних виданнях чимало фактажу про виникнення книговидання у Косові. Коротко повернуся до сторінок історії. Свого часу Ярослав Семіон мав друкарню в Косові на тодішній вулиці Пілсудського, 39 (тепер вул. Незалежності, 100). У час німецької окупації його арештували і розстріляли в місті Коломиї за те, що зберігав друкарський шрифт. А разом з цим було ліквідовано приватне видавництво «Запорожець». Нову сторінку в книговиданні на Косівщині в 1995 році вписав колишній завідувач відділу освіти заслужений учитель України, громадський діяч, дослідник нашої літератури Василь Курищук. Саме він при газеті «
...
Читати далі »
Переглядів: 453 |
Долучив: Dnister |
Дата: 04.03.2014
|
Мені 91 рік. А «Гуцулка Ксеня», може, й молодша від мене. Але вона народилася в нашому місті. А музику до неї написав Ярослав Барнич. Професор Я. Барнич навчав музики і співів у гімназії сестер василіянок. Коли відбувалися різні культурно-мистецькі заходи, наприклад, Шевченківські свята, спільні для всіх трьох українських гімназій Станіславова, то саме він ними керував. Я навчалася в гімназії УПТ з донькою пана Ярослава іриною. Вона тепер живе в Америці. Відтоді я знаю, і ні в кого з нас не було сумніву, що мелодію «Гуцулки Ксені» створив Барнич. Хоч у радянські часи це приписали маловідомому композиторові Савицькому, котрому належать тільки слова цієї пісні.
Переглядів: 564 |
Долучив: Dnister |
Дата: 04.03.2014
|
Під такою назвою у відділі краєзнавчої літератури обласної універсальної бібліотеки імені І.Франка діє книжкова виставка, присвячена 200-літтю від дня народження Великого Кобзаря. Володимир Грабовецький, академік Академії наук Вищої школи України, доктор історичних наук, професор Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника відомий не лише своїми працями з історії України та Прикарпаття, а й науковими екскурсами у творчість Великого Кобзаря. З початку своєї діяльності вчений зацікавився історією встановлення перших пам’ятників поету, святкуванням його 100-літнього ювілею в Західній Україні тощо. Внаслідок цього світ побачив путівник „Скульптурна Шевченкіана Прикарпаття”, в якому дос
...
Читати далі »
Переглядів: 519 |
Долучив: Dnister |
Дата: 04.03.2014
|
В Івано-Франківському меморіальному сквері, який стоїть на місці найдавнішого міського некрополя, вперше за кілька десятків років з’явилася нова могила. Саме тут, поруч із символічними похованнями січових стрільців і учасників польських повстань, поховали героя Майдану, одного з «Небесної Сотні» – 19-річного студента-філософа Романа Гурика, який загинув 20 лютого в Києві від кулі снайпера. Тепер тут щодня людно, горять лампадки довкола могили, рясно вкритої квітами та вінками, а поруч – причеплене до деревця зовсім не геройське плюшеве ведмежатко… Заснований у 1782 році Станиславівський некрополь був майже повністю зруйнований у 1980-х роках, на його території відтоді залишилися лише поодинокі надгробки
...
Читати далі »
Переглядів: 667 |
Долучив: Dnister |
Дата: 03.03.2014
|
В Івано-Франківському історико-меморіальному музеї Олекси Довбуша відкрита виставка "Світова слава Шевченка”, присвячена 200-ій річниці від дня народження Великого Кобзаря. Це виставка з власної колекції засновника музею академіка АН вищої школи України, доктора історичних наук, професора Володимира Грабовецького, і складається вона з двох частин. Перша — це наукові праці науковця, зокрема «Трилогія Шевченкіани», в яку входять три фундаментальні монографії: «Моринці: Сторінки історії села Т. Шевченка та вшанування Кобзаря», «Два великі українці. Шашкевичіана і Шевченкіана в творчості Володимира Грабовецького» та «Історія встановлення першого скульптурного пам’ятника Тарасові Шевченкові у Винниках в Україні і світі 1913 р. та вшанування Кобзаря». Є також серія коротких нарисів, присвячена життю і творч
...
Читати далі »
Переглядів: 511 |
Долучив: Dnister |
Дата: 28.02.2014
|
На початку 1680-х Потоцькі збудували собі резиденцію у північно-східній частині Станиславова. Тоді й утворилась початкова частина вулиці, яку пізніше назвуть Шпитальною. Коли магнати збанкрутували, і в них за борги відібрали місто, влада розмістила у колишньому палаці військовий шпиталь. Це сталося на початку ХІХ століття, відтоді за вулицею закріпилась медична назва. Після розбирання фортечних стін її продовжили до перехрестя із сучасною Грушевського. Колись там пролягав оборонний рів, місцевість була багнистою, тому майже нічого не будували. За Польщі відбулося перше перейменування. Тепер вулиця носила ім’я Станіслава Красовського. Так звали головного лікаря цивільного шпиталю, який керував закладом
...
Читати далі »
Переглядів: 564 |
Долучив: Dnister |
Дата: 28.02.2014
|
5 березня у приміщенні конференційного залі історико-меморіального музею Степана Бандери, що у Старому Угринові, відбудеться науково-практична конференція "Боротьба підпілля ОУН та відділів УПА на території Станиславівщини в 1940-1950-х рр.: нові наукові розвідки та дослідження". Конференція буде приурочена 64-й річниці загибелі головнокомандувача УПА, Провідника ОУН в Україні, Героя України Романа Шухевича, повідомив "Вікнам” директор музею Степан Лесів. На конференції "Боротьба підпілля ОУН та відділів УПА на території Станиславівщини в 1940-1950-х рр.: нові наукові розвідки та дослідження” удуть представлені найновіші дослідження щодо:
Переглядів: 563 |
Долучив: Dnister |
Дата: 28.02.2014
|
Анархія – мати порядку. Цей вислів приписують французькому політику П’єру Жозефу Прудону. Та коли російські анархісти взяли цю фразу на озброєння, багато мирних громадян швидко переконалося, що порядком там і не пахне. З грецької «анархія» перекладається як «безвладдя». На практиці це відсутність на вулицях поліції, параліч влади, погроми та грабунки. Не так давно Івано-Франківськ майже впритул підійшов до критичної межі. Добре, що в нашої громади вистачило мудрості стабілізувати ситуацію. А чи були в минулому випадки, колі наше місто потопало в анархії? Відповідаю – були!
Військові йдуть останніми
Переглядів: 701 |
Долучив: Dnister |
Дата: 28.02.2014
|
Коли будете проходити по Грюнвальдській, зверніть увагу на два особняки під номерами 6 і 8. Вони майже подібні, ще й стоять упритул. Що це – брак фантазії архітектора чи нестача коштів на оригінальні проекти у замовника? Ні те, ні інше. І з цього приводу є одна давня легенда. У 1908 році станиславівський магістрат вирішив прокласти нову вулицю, яка б сполучала центр із вокзалом. Для цього довелося викупити землю в родини Ляйбліхів. За ділянку глава сім’ї отримав досить пристойну грошову компенсацію. Найнадійніше було вкласти їх у нерухомість. Оскільки Ляйбліх мав двох синів, він вирішив збудувати кожному будинок, та не будь-де, а на новозаснованій вулиці – Грюнвальдській.
Переглядів: 572 |
Долучив: Dnister |
Дата: 28.02.2014
|
Цими днями стіни Картинної галереї Національного заповідника «Давній Галич» знову розцвіли веселковими барвами, радістю повноти життя і творчості, яку випромінюють не лише твори мистецтва, а й особистість самого автора. Галичани мали за честь вітати в своєму місті творчість члена Національної спілки художників України, лауреата обласної премії ім. Я.Лукавецького 2010 року, директора Музею мистецтв Прикарпаття Михайла Ярославовича Дейнеги. – Україна сьогодні живе в часі 200-річчя від Дня народження свого Пророка Тараса Шевченка, тому виставковий проект «Куточок раю на землі» і організатори, і сам автор присвячують славному ювілею Великого Кобзаря, – зазначив відкриваючи виставку виконуючий обов’язки генерального директора Заповідника Володимир Костишин та запросив декана Галицького деканату УГКЦ отця Ігоря Броновського благос
...
Читати далі »
Переглядів: 560 |
Долучив: Dnister |
Дата: 27.02.2014
|
За статистичними даними, Івано-Франківськ належить до найбільш спокійних і безпечних міст України. Хоча й нас часом лякають і обурюють повідомлення про «валентинівського стрільця» чи «ялинкового шумахера». Старий Станиславів також не зажив собі слави кримінальної столиці Галичини. Проте у першій половині минулого століття тут відбулося кілька гучних злочинів. Деякі з них вельми нагадували відомі кримінальні оборудки зі світової історії чи художньої літератури.
Граф Монте-Крісто місцевого розливу Всім з дитинства відомі пригоди відважного графа Монте-Крісто, який утік із замку Іф – грізної й неприступної в’язниці. Проте не всі знають, що подібний випадок трапився і в Стан
...
Читати далі »
Переглядів: 636 |
Долучив: Dnister |
Дата: 27.02.2014
|
Із Василем Романюком ми вже знайомили читачів «Галичини». Знаний цей чоловік на Прикарпатті як краєзнавець, відповідальний секретар івано-Франківської міської ради Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, лауреат премії ім. І. Вагилевича — найвищої відзнаки громадськості області за заслуги в сфері охорони культурної спадщини Івано-Франківщини. Знаний він і як автор виданих за останні роки цікавих змістом і викладом матеріалу документальних книг — трилогії «Богові і Україні» та «Місто між двома Бистрицями», присвяченої 350-літньому ювілею Івано-Франківська. А тепер Василь Романюк виявив ще одну рису своєї різнобічної (він ще й музикант-гітарист, лауреат фестивалю «Червона рута» в номінації «авторська пісня») натури — благодійницьку. Чоловік щедро дарує бібліотекам, які нині відчувають гостру скруту
...
Читати далі »
Переглядів: 455 |
Долучив: Dnister |
Дата: 27.02.2014
|
Голова Івано-Франківської профспілки працівників освіти і науки України мовознавець Мирослав Габорак видав етимологічний словник «Топонімія Покуття». Книжка містить близько 8 тисяч топонімів, котрі є найменуваннями понад 11 тисяч географічних об’єктів Покуття та деяких прилеглих територій. Вона охоплює Снятинський, Коломийський, Городенківський, Тисменицький, Тлумацький, Богородчанський райони. «Топонімія Покуття» вийшла друком ще в жовтні 2013 року. Саме за цю солідну працю Мирослава Габорака нагороджено обласною краєзнавчою премією ім. Володимира Полєка. Автор книжки каже, що працював над нею два роки, а от матеріали збирав упродовж усього життя. — За обсягом зібраного матеріалу такої книжки в Україні поки що немає. Ту
...
Читати далі »
Переглядів: 566 |
Долучив: Dnister |
Дата: 27.02.2014
|
Протягом 1938-1947 рр. він служив у церкві св. Архистратига Михаїла Калуського деканату, що в Сівці-Калуській. Незважаючи на те, що з того часу, як він не зі своєї волі покинув це приміське село, минуло понад 60 років, тутешні парафіяни свято бережуть пам’ять про нього, згадують словами вдячності та поваги, розповідають про нього своїм дітям та онукам. Чим же заслужив священик такої високої честі? Яку життєву дорогу простелила йому доля? Аби довідатися про це, ми звернулись з листом до його доньки пані Марти Полатайко, яка зі своєю родиною проживає у Львові. «Отець Костянтин Михаліха, – пише вона, – народився 18 лютого 1914 року в м. Станіславові. 1937 р. закінчив Українську Богословську Академію (м. Львів), де на той час був ректором визначний духовний і громадський діяч Йосип Сліпий. Першу пар
...
Читати далі »
Переглядів: 822 |
Долучив: Dnister |
Дата: 26.02.2014
|
Івано-Франківський краєзнавчий музей представляє виставку «Ляльки-мотанки Наталії Данилюк». На виставці вперше буде експонуватися біля 100 ляльок-мотанок, створених майстринею протягом 2-ох років. Всі ляльки виготовлені з натуральних матеріалів: бавовни, льону, шерсті, мережива. Для їх оздоблення використані декоративні елементи народного костюму. Ляльки майстрині як живі, неповторно прекрасні, дарують особливу енергію. Частина з них знаходиться в приватних колекціях Канади, Іспанії, Америки.
Переглядів: 509 |
Долучив: Dnister |
Дата: 26.02.2014
|
У зв’язку з проведенням 25. 05. 2014 р. виборів Президента України Міжнародна наукова конференція «Авраамічні релігії в Україні: інкультураційні взаємовпливи та міжконфесійні взаємини» відбудеться в Національному заповіднику «Давній Галич» 29-30 травня 2014 р. Оргкомітет
Переглядів: 521 |
Долучив: Dnister |
Дата: 26.02.2014
|
Торік Галич відзначив 1115-літній ювілей. Від святкування повіяло містечковістю, і ми мали можливість ще раз пересвідчитися, що він просто «вариться у своєму соку». А де велич давньої столиці, де заходи державного рівня, де наш галицький гонор? Відзначення цього проміжного ювілею нагадувало ситуацію, коли в настінному годиннику розрядилася батарейка. Стрілка ще пробує рухатися, але сили, щоб обійти циферблат, уже не має. Так само і з Галичем. Він ще пробує піднімати голову, щоб нагадати всім про свою колишню славу, але не знаходить підтримки в нині сущих галичан. Та це й не дивно, що всі на Галич махнули рукою — в кожного і так вистачає різних проблем. Тому й нидіє давня столиця, бо не може вона лише на власній історії піднятися вгору. Адже для того, щоб Галич змінився, потрібно і нам змінити своє ставлення до нього.
Переглядів: 638 |
Долучив: Dnister |
Дата: 24.02.2014
|
У 1199 році на мапі Східної Європи появилась досить велика за охопленням території і сильна Галицько-Волинська держава. Її історія, за твердженням багатьох істориків, була складовою історії давньоруської держави у часи феодальної роздробленості. Більше того, серед істориків поширеним є твердження, що саме Галицько-Волинська держава стала продовжувачем традицій державотворення у південно-західній частині Русі. Через це її навіть називають спадкоємницею останньої. Проте є й такі науковці, що доводять відокремленість цих територій, зокрема галицьких теренів, котрі ще задовго до об’єднання з Волинню, вийшли зі сфери впливу київських князів і ввійшли в орбіту західноєвропейської історії. Принаймні останні десятиліття існування держави (до 1349 року) про це свідчать однозначно.
Переглядів: 678 |
Долучив: Dnister |
Дата: 24.02.2014
|
65 років тому, 28 лютого 1949 року, у колодіївському лісі, що недалеко від Івано-Франківська, від рук енкаведистів загинули надрайонний провідник Служби Безпеки УПА, уродженець села Темирівці Олексій Юрчишин (Хміль – на фото зліва), корінна галичанка Ніна Вівчаренко (Зена – на фото справа) та ще два підпільники. Галичани свято бережуть пам’ять про своїх героїв. На будинку райвійськомату встановлено і освячено бронзовий барельєф нескореному повстанцеві Хмелю, іменем Ніни Вівчаренко названо одну із центральних вулиць старовинного Галича. Про трагічну подію у колодіївському лісі того дня розповідається у документальному нарисі, який пропоную увазі читачів.
Переглядів: 962 |
Долучив: Dnister |
Дата: 21.02.2014
|
Репортер «Ратуші» побував на батьківщині видатного Короля тиші Марселя Марсо «Ми всі вийшли з провінції», — писав Ернест Хемінгуей. І він, безумовно, мав рацію. Не можна скласти докладного реєстру, скільки геніальних людей вийшли з провінційних містечок, забутих Богом селищ і сіл. Ця істина згадалася мені, коли відвідав Яблунів — селище на Прикарпатті. Саме звідсіля тягнуться корені одного з найвидатніших мімів світу Марселя Марсо. Селище Яблунів розташоване на півдорозі між Коломиєю та Косовом. «У післявоєнні роки воно мало статус районного центру, але після адміністративної реформи Яблунів перетворився на звичайне селище міського типу. Обриси майбутнього містечка Яблунів сформувалися приблизно 1593 року. Тоді цей
...
Читати далі »
Переглядів: 703 |
Долучив: Dnister |
Дата: 21.02.2014
|
Франца Краттера вважають найрезультативнішим старостою станиславівського округу. Багато зусиль він доклав і для розвитку нашого міста, а найбільше запам’ятався закладкою першого громадського скверу – Краттерівки (Вічевий майдан). Та була у Станиславові ще одна Краттерівка. Так у народі називали прокладену за Краттера вулицю, що сполучала Середню (Чорновола) та Бруковану (Мазепи). На мапі 1887 року вона фігурує під назвою Нова. Незабаром її перейменували на Гіллера. Хто це? У січні 1863 року на територіях, окупованих Росією, спалахнуло польське повстання. Керував ним Тимчасовий національний уряд, до складу якого входив і молодий журналіст Агатон Гіллер (1831-1887). Він завідував відділом преси, а пізніш
...
Читати далі »
Переглядів: 633 |
Долучив: Dnister |
Дата: 21.02.2014
|
Що заховав Галицький край, що заховали околиці Рогатина? Тут колись було місто Стратин, де діяла третя на руських землях друкарня. Тут колись існувала липицька культура, носії якої чи не найдовше за інших зберігали дакійськість, аж до злиття із слов’янами, які прийшли в ці землі на початку I тисячоліття нової ери. Увагу привертають стародавні городища та святилища, залишки яких, як виявляється, досі не забуті. З вільної енциклопедії «Вікіпедія» можна дізнатися про цікаву гору, яка лежить біля Рогатина. Зараз це ботанічна пам'ятка природи, яка охоплює територію схилів і вершини пагорба за назвою Чортова Гора (350 м над рівнем моря). Він розташований у межах Опілля, при автошляху М12, між містом Рогатин і селом Пуків. Охороняється унікальний для Прикарпаття природний осередок лучно-степової рослинності
...
Читати далі »
Переглядів: 1326 |
Долучив: Dnister |
Дата: 21.02.2014
|
Не так давно у Києві завалили статую Леніна, і постамент сиротів не довго. Незабаром на нього встановили… унітаз. У Франківську теж валили пам’ятники. І не раз. Але розкидатися сантехнікою в нас не звикли. То що робили?
Цісар, що пішов в утіль Цей монарх примудрився розпочати своє правління як Франц Другий, а завершити Францем Першим. Він довго боровся з Наполеоном, регулярно від того «діставав», але, врешті-решт, переміг. Щоправда, у союзі з Росією, Пруссією, Великою Британією, Швецією, Іспанією та іншими країнами. У 1835-му Франца не стало, а через три роки у Станиславові йому відкрили пам’ятник. Бронзовий цісар щасливо пережив жахи Першої світової, російську окупацію та короткий п
...
Читати далі »
Переглядів: 554 |
Долучив: Dnister |
Дата: 21.02.2014
|
На деяких старих вулицях, наприклад, Вірменській, збереглося дивне дорожнє покриття. Воно нагадує велетенську тротуарну плитку, шестигранну за формою та виконану ніби з уламків бруківки. Що це таке? Краєзнавець Михайло Головатий відшукав у архіві звіт про будівництво доріг Станиславова за 1937-1938 роки. Згідно з цим документом, дороги у місті мали різноманітне покриття. Найякіснішим тоді вважався асфальт. Потім йшла бруківка. Їй поступалась бетонна костка. Далі згадується покриття із твердого щебеню, а замикає перелік – Делятинський щебінь. Отже, згаданою бетонною косткою наприкінці 1930-х виклали вулиці Антоневича (Вірменська), частину Коссаковської (Станіславська), Святого Станіслава (тупик, що пар
...
Читати далі »
Переглядів: 551 |
Долучив: Dnister |
Дата: 21.02.2014
|
Громадські активісти Івано-Франківська вимагають заборонити надання в оренду історичних споруд в місті для правоохоронних органів. Про це пише сайт Острів Галичина. "Минулої ночі злочинна влада Януковича допустила до протистояння в орендованому ними приміщенні на вулиці Сахарова в центрі Івано-Франківська - пам'ятці архітектури, на якій було спалено історичний фасад та старі унікальні дерев'яні дверя та вікна. Гроші на реконструкцію фасаду виділялися з бюджету Івано-Франківської міської ради. Громадськість Івано-Франківська вимагає позбавляти права правоохоронні структури на оренду історичних споруд у місті 19.2.2014 Громадськість Івано-Франківська вимагає позбавляти права правоохоронні структури на оренду історичних споруд у місті 19.2.2014 Досвід інших краї
...
Читати далі »
Переглядів: 548 |
Долучив: Dnister |
Дата: 20.02.2014
|
Манявський скит вважають найімовірнішим місцем поховання гетьмана Івана Виговського, якого 350 років тому розстріляли його політичні конкуренти. Але його могили тут досі не знайдено. Іванові Виговському судилося стати гетьманом у час, який прийнято називати добою Руїни. Розбрат в українському суспільстві та брак єдності серед старшини вели до занепаду козацьку державу, яка постала на обох берегах Дніпра під час визвольної війни Богдана Хмельницького 1648-1657 років. Відчайдушна спроба Виговського повернути Україні належне їй місце на політичній карті Східної Європи закінчилася невдало. Навіть блискуча перемога гетьмана над стотисячною російською армією під Конотопом не врятувала української незалежності, бо стала останньою звитягою козацького війська
...
Читати далі »
Переглядів: 541 |
Долучив: Dnister |
Дата: 19.02.2014
|
Цьому присвятили нараду за участі представників влади та істориків і краєзнавців. Завдяки депутатові районної ради, голові районної організації УНП Ігорю Андруняку планують видати «Книгу пам`яті учасників визвольних змагань 1917-1921 років». – Зараз створюють редколегію і ми повинні активізувати нашу роботу, – зазначив Ігор Андруняк. Також адресовано прохання райдержадміністрації про направлення повторно листів у сільські, селищні і міську ради, щоб підтвердили наявну інформацію і подали нову щодо усусусів – наших краян. Ця книжка, за словами Ігоря Андруняка, повинна містити інформацію вже за призабутих синів Надвірнянщини, таких як Лесь Гринішак, який був хорунжим УСС і створював театр та хор у Черкасах. Тепер пам’ять про нього відроджується і його славну працю пошанують встановленням меморіальної дошки на будинку мі
...
Читати далі »
Переглядів: 460 |
Долучив: Dnister |
Дата: 18.02.2014
|
Часто так буває, що люди можуть жити на якійсь території та навіть не здогадуватися, що в давнину їхні предки мали своє окреме князівство з великою, хоч і призабутою історією. І тепер лише давні легенди й археологія дозволяють заглянути туди, куди спроміжна лише фантастична машина часу. Але варто лише походити високими валами колишньої князівської столиці й відчути всю велич і трагічну іронію історії, яка навіть найбільші держави стирає з лиця Землі. Можливо, аби колись відродити їх знову? Що заховав Галицький край, що заховали околиці Рогатина?.. Тут колись було місто Стратин, де була третя на руських землях друкарня. Тут колись існувала липицька культура, носії якої чи не довше за інших зберігали дакійськість — аж до злиття зі слов’янами, які прийшли в ці землі на початку I тисячоліття нової ери. Ар
...
Читати далі »
Переглядів: 695 |
Долучив: Dnister |
Дата: 18.02.2014
|
70-річчю українського краєзнавця, публіциста, педагога, громадського діяча Андріяна-Юрія Угорчака присвячена ювілейна виставка циклу „Краєзнавство Івано-Франківщини в іменах”, відкрита у відділі краєзнавчої літератури ОУНБ ім. І. Франка. Андріян-Юрій Угорчак – директор Музею Прикараєзнпатського національного університету ім. В. Стефаника та історії освіти на Прикарпатті. Автор і співавтор понад 20 окремих видань краєзнавчого характеру: путівників, біографічних довідників, бібліографічних покажчиків, буклетів, науково-методичних матеріалів, листівок; оповідань на побутову та історичну тематику; понад 100 краєзнавчих публікацій в збірниках та обласній пресі, які частково представлені на ювілейній виставці. Зокрема, він є співавтором ґрунто
...
Читати далі »
Переглядів: 520 |
Долучив: Dnister |
Дата: 18.02.2014
|
Проект проходить у рамках програми «Івано-Франківськ – місто героїв», яку ініціювала фракція ВО «Свобода» в міській раді. Народний депутат України Руслан Марцінків, який взяв участь у відкритті, наголосив, що такі постаті відомі небагатьом, але українська історія дуже багата видатними людьми, і завдання кожного патріота — знати своїх національних героїв. Кость Воєвідка — доктор медицини, у Леґіоні УСС був головним лікарем Коша УСС, членом Стрілецької ради, організував санітарну частину і шпиталь. Після війни проживав у Станіславі, де працював директором окружної лікарні, яка знаходилася у теперішньому приміщенні центральної міської клінічної лікарні, очолював повітовий осередок «Рідної школи». У березні 1944 року він із сім’єю був розстріляний гестапівцями.
Переглядів: 531 |
Долучив: Dnister |
Дата: 18.02.2014
|
13 лютого 2014 р. в м. Івано-Франківську відбулася щорічна колегія обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії і культури. Даний захід є важливим для пам’яткоохоронців області, оскільки на ньому визначаються пріоритетні напрямки роботи на цілий рік. В роботі колегії прийняли участь пам’яткоохоронці та краєзнавці обласного центру та районів області. Зокрема, Петро Арсенич, Володимир Безгачнюк, Олександр Береговський, Богдан Гаврилів, Михайло Головатий, Андрій Давидюк, Микола Капак, Ірина Козак, Михайло Максим’юк, Михайло Паньків, Василь Тимків, Андрій Чемеринський. Головував на засіданні голова обласної ради Товариства, заступник начальника управління культури, національностей та релігій облдержадміністрації Василь Тимків. Присутні вшанували хвилиною мовчання довголітнього відповідального секретаря
...
Читати далі »
Переглядів: 486 |
Долучив: Dnister |
Дата: 16.02.2014
|
15 лютого в рамках програми «Івано-Франківськ – місто героїв» на фасаді корпусу №3 центральної міської клінічної лікарні на вул. Гетьмана Мазепи 114 відбудеться відкриття та освячення анотаційної дошки доктору Костю Воєводці. Про це інформує прес-служба міської ради. "Програма спрямована на охорону, популяризацію історичної та культурної спадщини, вшанування героїв національно визвольних змагань, які проживали чи вели активну діяльність в м. Івано-Франківську, а також поширення інформації про важливі події, які відбувалися в м. Івано-Франківську. Унікальність проекту полягає у тому, що дана анотаційна дошка окрім короткої інформації про відомих осіб, містить ще й посилання (QR-code) на спеціально розроблений сайт – geroi.if.ua, де можна отримати дет
...
Читати далі »
Переглядів: 508 |
Долучив: Dnister |
Дата: 15.02.2014
|
Вікодавні валуни на Урицьких скелях, Писаному Камені чи в інших знакових місцинах Карпат — це не просто голе каміння. Там збереглися найперші астральні знаки нашого народу та найдавніші зразки прадавнього письма, ще досі не прочитаного. Так вважає український санскритолог зі Львова Василь Кобилюх і цим підтверджує тотожні відкриття, які здійснили прикарпатські науковці та краєзнавці, й висновки академіка Анатолія Кифішина про дошумерські знаки на скельних святилищах івано-Франківщини, про що «Галичина» вже розповідала. На основі власних досліджень численних старожитностей В. Кобилюх водночас спростовує й деякі постулати офіційної історії, що стосуються появи найдавніших людських поселень на території від Дону й до Дунаю. Про це та інше читайте в інтерв’ю з ним.
Переглядів: 632 |
Долучив: Dnister |
Дата: 14.02.2014
|
|
