У рамках підготовки до Всеукраїнської Патріаршої прощі, яка відбулася в серпні 2014 року, Національний заповідник «Давній Галич» провів роботи з водовідведення, берегоукріплення та благоустрою пам'ятки археології середини X ст. «Галичиної могили».
Також було розпочато роботи зі створення нової експозиції в даному об'єкті. В січні 2015 року експозицію доукомплектовано копіями експонатів (наконечники стріл, бойові сокири, щити, скрамасакс тощо), які свого часу тут були виявлені археологами під час розкопок у 1991-1993 рр. (оригінали зберігаються в Івано-Франківському краєзнавчому музеї).
28 січня для учнів 9-11 класів Крилоської ЗОШ І-ІІІ ступенів в кургані «Галичина могила» молодший науковий співробітник відділу «Музей історії Галича» Г.Ф.Жолоб провела краєзнавчий урок, де розповіла про історію давнього Галича, пов' ... Читати далі »

3 лютого 2015 р. в ОУНБ ім. І.Франка відбулася презентація книги «Русь» в Угорському королівстві (ХІ – друга половина ХІV століття): суспільно-політична роль, майнові стосунки, міграції» молодого івано-франківського автора, кандидата історичних наук Мирослава Волощука.
Відкрила презентацію директор ОУНБ ім. І.Франка Людмила Бабій, яка представила присутнім автора монографії, що розкриває цікаві сторінки галицько-угорських взаємин і дає змогу переглянути спільну історію Галичини і Угорщини.
Модератор зустрічі - професор Прикарпатського університету ім. Василя Стефаника Олег Жерноклєєв наголосив, що науковий поштовх Мирославові Волощуку дало місто Галич як центр Галицько-Волинського князівства, навколо якого розгорталося активне політичне життя Європи.
Книжку М.Волощук писав понад 15 років, ще зі студентської лави на історичному факультеті Прика ... Читати далі »

3 лютого 2015 року о 16 год. в Івано-Франківській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І.Франка відбудеться презентація книги Мирослава Волощука ««Русь» в Угорському королівстві (ХІ – друга половина ХІV ст.) суспільно-політична роль, майнові стосунки, міграції». 
Чекаємо вас за адресою: вул. Чорновола, 22 (ІІІ поверх).

10 лютого 2015 року церква Різдва Христового у місті над Дністром відзначатиме 25-ліття повернення у лоно Української Греко-Католицької Церкви. З нагоди ювілею відбудеться Свята Літургія за участю високоповажних гостей. Галич святкуватиме День відродження храму. 
Чимало галичан пам’ятають той урочистий день, адже були безпосередніми учасниками цієї історичної події. Українська Греко-Католицька Церква — одна із двадцяти двох самоуправних Східних Католицьких Церков, які знаходяться у повній єдності з Апостольським Престолом. За кількістю своїх вірних (понад 5,5 млн ) вона є найбільшою у світі з усіх Східних Церков у католицькій спільноті, відповідно другою після Латинської Церкви і однією з найвпливовіших релігійних інституцій у сучасній Україні.
Маючи безперервну ієрархічну спадкоємність від часу офіційного Хрещення Руси-України та становлення на її територ ... Читати далі »

У сучасному суспільстві школа відіграє надзвичайно важливу роль у формуванні особистості. Середня освіта  служить тим життєвим стартом, який у майбутньому допомагає вчорашнім школярам знайти своє місце в житті. Роль вчителів-предметників у цьому процесі є важливою, адже часто саме на звичайних уроках під час виконання невеликих дослідницьких завдань ми працюємо з тими, хто творитиме наше майбутнє завтра. Історія серед інших наук гуманітарного профілю має багатий інструментарій для виявлення обдарованої молоді. 
Працюючи із учнями 10 класу Галицької ЗОШ І-ІІІ ст. № 2, вчитель історії Генза О.М. ґрунтовні знання з історичної науки учениць Кудляк Мар’яни, Понюк Аліни та Петраш Тетяни спрямувала на практичне застосування конкретних завдань. У рамках щорічної Всеукраїнської краєзнавчої експедиції учнівської молоді «Моя Батьківщина - Україна» (напрям - &laq ... Читати далі »

Національно-визвольна боротьба українського народу за свою державу в буремні 40—50-ті роки ХХ століття покликала до лав борців тисячі незламних патріотів. Одним із звитяжців когорти нескорених був Михайло Москалюк (псевдо «Спартан»). Народився майбутній повстанський командир 8 вересня 1921-го в сім’ї Юрія і Марії Москалюків у селі іванівцях Коломийського району. Михайло був найстаршим серед трьох дітей. З юних років хлопця виховували в українському дусі, поваги до людей праці і християнських чеснот. Був наполегливим у досягненні мети, мав загострене почуття справедливості і чесності. Юнак успішно виступав на сцені місцевої «Просвіти», захоплювався ідеєю української державності. В рядах ОУН — із 1939-го, військовий вишкіл пройшов у Легіоні дружини українських націоналістів. У складі українського батальйону «Нахтігаль» був учасником ... Читати далі »

Нещодавно,  коли я перечитував біографію Дмитра Вітовського, мою увагу привернув один факт. Виявляється, що не останню роль у житті майбутнього міністра ЗУНР відіграв отець Наркіз Янкевич, парох с. Межигірці, який працював і в с.Медуха. Постать цього священика мене зацікавила,бо, здається, один із його родичів – о. Петро Янкевич -  виконував своє душпастирювання і  в моєму рідному селі Сільці,будучи парохом Ганнусівки.  До збору інформації про цю родину було залучено власні, архівні та інтернетні ресурси. І ось, що із цього вийшло.
Отець Наркіз Янкевич народився 1838 року в с. Делева Тлумацького повіту. Висвячений у 1862 році. Був священиком у с. Плауче на Львівщині (1862 -1865 рр.), Дунаєві (1866 -1868 рр.), Ракові (1868 -1884 рр.). Будучи парохом у с. Межигірці Устецького деканату (тепер - Галицький район), він також працював і у с.Медуха. Там у 1887 ... Читати далі »

У Комарові, як і в багатьох інших селах Галичини, майже нема жодної родини, яка б не була причетною до визвольних змагань 40-50-х рр. ХХ ст. Керівниками і організаторами благородної боротьби за волю України були місцеві провідники Василь Ворона («Ігор») і Семен Кузь («Залізняк»).Сім десятиліть відділяють нас від подій, які відбулися 14 січня 1945 р. Того дня загинули вісім повстанців у краївці, яку зненацька оточили червонопогонники. Тож давайте зазирнемо в ті січневі дні, відкриємо ще одну сторінку нашої історії, усвідомимо суть трагедії, бо герої не вмирають.Про ці трагічні події з болем у серці згадуємо напередодні 70-х роковин героїчної смерті  боївки «Залізняка» (керівник Семен Кузь).У 1944 р. лоївка «Залізняка» двічі отримала перемогу над загонами енкаведистів у боях поблизу Вікторова й Сокола. Саме 14 січня 1945 року органи Н ... Читати далі »

Газета  «Станиславівські вісти» від 18 січня 1912 року повідомляє про те, як селяни  с. Угринова Горішнього боролися з шинком, шинкарем та корумпованим старостою. Отже,
«Борба з корчмою
В селі Угринові Горішнім ухвалила громадська рада, аби не було в ньому корчми. Так і сталося. Корчми в селі не було – не було й піятики, а деякі грубі приклонники горівки та пива мусіли йти до Станіславова, аби порядно напитися, що їм, розумієся, не було на руку – але для цілого села се було добре.
Не минув, однак, і піврік, аж тут жид, який вже збагатів на хлопській скірі, – отвиряє шинок і показує навіть концесію зі староства здивованим людям. Що сталося, питають люди один другого, -- громадська рада ухвалила аби шинку не було, а жид шинок отворив?
Збираються люди, йдуть до п. старости на послуханє, а п. староста йно каже: зробіть ... Читати далі »

Пропонуємо вашій увазі спогади Тадеуша Ольшанського про єврейський вимір старого Станиславова, які вперше публікуються українською (із книги "Креси Кресів", 2008).
У Станиславові було понад 50 єврейських синагог - від головної монументальної синагоги до менших, розкиданих по всьому місті домів молитви. Найбільша і найкраща синагога радикального крила Мойсеєвої віри, яку називали Темпель, була збудована під кінець ХІХ століття в центрі міста, де площа Міцкевича перетинається з вулицями Фредри і Бєльовського, навпроти театру імені Станіслава Монюшки. Вулицю, до якої прилягала синагога, за польської влади назвали на честь Берка Йоселевича, героїчного полковника Польських Легіонів у Італії, а відтак Князівства Варшавського (нині – вулиця Страчених Націоналістів – ред.). Йоселевич, який був євреєм, загинув у 1809 році у битві з австрійцями під Коцьком і став сим ... Читати далі »

...У Народному домі м. Галича відбувається концерт, присвячений 71-й річниці створення УПА. Пісню «Зв’язкова» виконує чоловічий гурт «Відродження». Розповідає вона про відважних жінок і дівчат, що в тяжкі часи боротьби УПА за незалежність України, ризикуючи життям власним і своїх рідних, виконували роль зв’язкових. Усі встають та аплодують на знак подяки і виконавцям, і особливо тим, про кого йдеться в пісні. Слухаю пісню, і сльози самі течуть з очей. Перед очима — постать мами і її розповідь про буремні часи боротьби УПА з «визволителями». Вона — зв’язкова у чотаря  СБ ОУН—УПА «Оленя», тобто у свого чоловіка.

У нашій сім’ї було четверо дітей — три сини і дочка. В ч ... Читати далі »

Жодної астрономії чи флоту – мова піде про аптеки старого Станиславова. Раніше назви фармацевтичних закладів Галичини починалися з прийменника «під». І дев’ять із десяти станиславівських аптек були під чимось – зірками, ангелами, орлами… А десята аптека взагалі ніяк не називалась. Отож коли виникли найстаріші міські аптеки, де вони були та як жили?

«Під якорем»
Коли Станиславів перебував у складі Речі Посполитої, містяни купували ліки по хатах приватних фармацевтів. Також існувала єзуїтська аптека, але чи була вона загальнодоступною, чи суто корпоративним закладом, наразі важко сказати.
Перша класична аптека відкрилась уже за Австрії, у 1777 році. Називалась «Під якорем». Саме цю дату в ... Читати далі »

У секретаря Івано-Франківської міської ради Миколи Вітенка відбулася нарада щодо відзначення в Івано-Франківську 150-ї річниці з дня народження Митрополита Галицького УГКЦ Андрея Шептицького.
Відповідно до передбачений заходів у день народження Митрополита, 29 липня, у Івано-Франківську заплановано проведення Патріаршого собору та відкриття пам’ятника Андрею Шептицькому.
Як поінформував присутніх на нараді Микола Вітенко у бюджеті міста 2015 року на спорудження монументу закладено 1 млн. гривень. З них 300 тис. гривень — на благоустрій території довкола постаменту та 700 тис. на виготовлення самої скульптури пам’ятника, 88 тис. з яких виділено з фонду депутатів міської ради, інформує Бліц-Інфо.
Сьогодні ж під час наради було затверджено орієнтовний графік виконання робіт та обговорено їх технічні нюанси.
Секретар міської ради Микола Вітенко за ... Читати далі »

Дитячі ігри із сірниками можуть призвести до пожежі. Це загальновідомий факт. А ось у те, що ігри у войнушку можуть викликати артилерійське бомбардування, віриться важкувато. Втім Станиславів бачив і таке!
Є дуже цікаві спогади Володимира Кугутяка про Першу світову війну. Він мешкав у Княгинині, неподалік залізничної колії. З його слів випливає, що десь у районі сучасної вулиці Сагайдачного, може, біля переїзду.
Навесні 1917 року Станиславів займали російські війська, а за Бистрицею-Солотвинською вже стояли австріяки. Автор тоді ще був хлопчиком і ось що він згадує:
«Ми бавились у війну з сусідніми дітьми. На шанцях на сусідньому городі ми понакладали бочок, стару січкарню і ще дечого для оборони перед «ворожим» наступом – камінням. Російська артилерія на Гірці, на цегельні, стріляла понад нами на австрійські окопи. Австрійський літак шукав її ... Читати далі »

Національний заповідник «Давній Галич» спільно з кафедрою релігієзнавства, теології і культурології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника анонсує проведення 4 - 5 червня 2015 року в м. Галич у Національному заповіднику «Давній Галич» Міжнародної наукової конференції «Авраамічні релігії: проблеми свободи совісті та віросповідання в контексті міжрелігійних чинників у сфері суспільного буття в Україні та світі».
На розгляд конференції виносяться питання: 
1. Декларація Другого Ватиканського собору про релігійну свободу «Dignitatis humanae» – «Гідності людської » – п’ятдесятилітній досвід діалогу Церкви зі світом і для добра світу.
2. Проблеми права на вибір релігії в контексті природи людини і гідності особи.
3. Досвід Католицької церкви в реалізації на в ... Читати далі »

Сьогодні на фасаді Народного дому "Княгинин" (вул. Галицька,40) в Івано-Франківську відкрили анотацйіну дошку визначному члену Галицького Братства колишніх вояків 1-ої УД УНА, автору численних спогадів про 1-УД УНА та багатьох дописів в пресі про Дивізію «Галичина» Володимиру Малкошу.
Дружина героя Марта Малкош розповідає, що її чоловік був надзвичайно відважною людиною, справжнім воїном. Попри усі звитяги, у житті був щирою і скромною людиною.
"Мій чоловік був надзвичайною людиною: дуже добрим, дуже скромним, ніколи не жалівся сам, але жалів усіх своїх побратимів. Він був справжнім воїном. Ми познайомилися з ним у 1957 році і через 4 місця одружилися. Ми прожили гарне, спокійне життя - 52 роки", - розповідає дружина.
Встановлення та відкриття анотаційної дошки відбулося в рамках реалізації міської програми «Івано-Франківськ &nda ... Читати далі »

3 лютого 2015 р. в Музеї історії Галича (с. Крилос Галицького р-ну) Національного заповідника «Давній Галич» відбудеться презентація оновленої експозиції Галичиної могили.

Це рідкісне прізвище, що у заголовку статті, нинішнім читачам мало про що говорить. А свого часу це була досить відома особистість, про яку знали у всій Галичині. Мова про колишнього директора Станиславівської державної гімназії Івана Керек’ярта, який мав славу людини «залізної руки».
Він народився у 1834 році і походив із Закарпаття. Після закінчення Львівського університету працював викладачем математики. У 70-х роках ХIХ століття доля закинула його до Станиславова, де він очолив польську гімназію. і. Керек’ярто замінив на цій посаді Маркела Малиновського.
Гімназія розташовувалась у правому крилі колишнього єзуїтського колегіуму (тепер — морфологічний корпус медуніверситету). Вчили у ній релігії, латинської та грецької мов, математики, географії, історії, природознавства. Пізніше, коли гімназія стала восьмирічною, додалися ще два філософські ... Читати далі »

На останніх парламентських виборах округ із центром у Коломиї лише закріпив вироблену з 90-х років традицію — не делегувати повторно у Верховну Раду народного депутата, якому вже один раз довірили таку честь. Олександр Доній, що злегковажив цією закономірністю й забажав знову спробувати в Коломиї щастя, помітно відстав від місцевого переможця виборів Юрія Тимошенка. І в місті над Прутом тепер вибачливо розводять руками: потрібно, мовляв, знати наші звичаї.
Та чи було так завжди? Аж ніяк. Покутський край, як і вся Східна Галичина, до 1918 р. входив, нагадаю, до складу Австро-Угорської імперії, а тодішні традиції мало нагадували нинішні. У всякому разі Кирила Трильовського Покуття обирало депутатом (по-тодішньому — послом) до віденського парламенту двічі поспіль — у 1907 і 1911 роках, а в 1913-му він став депутатом Галицького крайового сейму. Отож приказка « ... Читати далі »

Мешканцям Івано-Франківська вдалося врятувати від незаконної забудови горища і, як наслідок, знищення будинок №20 на вул. Грушевського, який є пам’яткою архітектури місцевого значення, що побудована в 1895 році.
На позачерговому засіданні виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради 27 січня за другим поданням міської прокуратури скасовані містобудівні умови та обмеження, надані забудовнику – мешканцю квартири №15 Свиридову В.М. А до цього будівельний скандал тривав більше року.
Мешканці будинку стверджують, що, збираючи підписи-згоду на побудову мансарди, Свиридов В.М. не повідомив сусідів про свої справжні наміри, а казав, що збирає підписи на приватизацію частини горища, навіть на те, щоб мати змогу «пересунути стіночку в кухні». Підписи здебільшого надавали не власники (і не всі власники) квартир... Також було порушене рішення міськвикон ... Читати далі »

Незабаром побачить світ книга І. Креховецького та А. Фіголя «Галицькі села над Дністром», яку підготували до друку працівники інформаційно-видавничого відділу Національного заповідника «Давній Галич». 
Галицька земля, без сумніву, славиться своїм історичним минулим та не менш відомим сьогоденням. Але слава і велич Галича опиралася на працю простих людей: землеробів та ремісників, які проживали у невеликих населених пунктах, живлячи і зміцнюючи його могутність та владу. Територія княжого Галича охоплювала більше 20 квадратних кілометрів, включаючи землі, на яких у даний час розміщуються більше десяти малих і великих сіл, кожне з яких має свою самобутню історію, чудові мистецькі пам’ятки, пишається видатними уродженцями. 
Книга «Галицькі села над Дністром» включає в себе інформацію про чотири села Демешківської сільської ра ... Читати далі »

Колектив авторів, до якого ввійшли науковці Національного заповідника «Давній Галич» Юрій Мусякевич, Ярослав Поташник та краєзнавець Ярослав Мусякевич, при підтримці адміністрації Заповідника завершив роботу над історичним нарисом «Медуха. Історія. Факти. Спогади».
Це розповідь про невеличке галицьке село, яке розкинулося за дев’ять кілометрів на північ від Галича. Автори на цікавому джерельному та історіографічному матеріалі прослідкували життя Медухи від першої згадки до сьогодення. Зібрали цікавий фактичний матеріал, доповнили його спогадами мешканців та світлинами. 
Окремі розділи розповідають про людей, вихідців із села, які творили історію. Серед них – визначний діяч Західно-Української Народної Республіки полковник Дмитро Вітовський.
Сьогодні видання, яке на думку авторів має стати початком великого дослідження історії ... Читати далі »

До презентації благодійного проекту "Щирі", присвяченому традиційному українському костюму, "Українська правда. Життя" публікує статті, в яких колекціонери старовинного одягу розповідають про його походження.
Розповідає колекціонер Ігор Перевертнюк:
Альона Вінницька і Наталя Дзеньків (Lama) вдягнені в урочисті костюми незаміжніх дівчат. У такий одяг у ХІХ столітті вбиралися на великі свята на Покутті, а саме в Городенківському районі Івано-Франківської області.
Для цього регіону характерні вишиванки, зшиті з’єднувальним швом (два шматки тканини поєднувалися один з одним у стик), а також дві крайки, широка і вужча, які пов’язувалися одна поверх іншої.
Подивіться, як цікаво тоді заплітали коси: обмотували нитками по колу і вкладали кільцями на голові так, щоб вони повністю покривали голову. Такі зачіски називалися "заплітки&qu ... Читати далі »

Планом роботи Національного заповідника «Давній Галич» на 2015 рік передбачено ряд заходів з реставрації та реабілітації Галицького замку. Перші кроки у цьому напрямку зроблено вже минулого року, з встановленням на південному плато дерев’яної вежі-дзвіниці, часткової організації периметру та здійснення благоустрою історичного об’єкта. Сьогодні ж перед науковцями заповідника, художниками та реставраторами генеральним директором Володимиром Костишиним поставлено завдання розробки концепції реабілітації наріжної вежі, організації інтер’єру та здійснення підготовчих робіт із створення експозиції Музею історії зброї. 
Реставратори художньо-реставраційного відділу, очолюваного Романом Бродовичем, почали роботу над створенням субстат (моделей) середньовічних гармат та бойових машин, якими обороняли твердиню над Дністром галичани.  ... Читати далі »

30 архівних відео про повоєнний Станіслав «відкопав» громадський активіст Тарас Зень в нетрях київського кіноархіву.
 
Усе почалося зі «Смуги перешкод»
Гонитву за раритетними кадрами нашого міста активний франківчанин Тарас Зень розпочав три роки тому під час зйомок документального фільму «Смуга перешкод. Історія Івано-Франківського Пласту». Тоді для майже півгодинної документалістики пощастило віднайти унікальні архівні кадри. Йдеться про найстаріше відео про місто Станіслав, датоване 1944 роком, на якому увіковічений митрополит Андрей Шептицький серед пластунів, та вимарш пластунів у Хусті у 1930 році.
«Мене це обурило, – каже Тарас. – Чому про Львів, Тернопіль відео є, а панорами нашого міста немає? Я продовжував шукати. Сестра моєї дружини живе в Німеччині, вона писала листи в архіви Австрії і Німеч ... Читати далі »

Найдавнішою могилою на старому цвинтарі, що за готелем «Надія», є надгробок польського поета Маврикія Гославського. Пам’ятник відкрили у 1875 році, але похований поет був значно раніше – 19 листопада 1834 року.
Перед тим Гославський брав участь в антиросійському повстанні. Після поразки намагався сховатись у австрійській Галичини, але його заарештували і запроторили до станиславівської в’язниці. Там він і помер від тифу, маючи 32 роки. Влада намагалася приховати повідомлення про смерть патріота, але не змогла. Похорон поета-повстанця перетворився на велику політичну маніфестацію.
Староста Мільбахер наказав одягнути померлого в арештантську робу. Коли ж зняли кришку домовини, то здивуванню присутніх не було меж – Гославський лежав у своєму бойовому уланському мундирі. Виявляється, в’язничний сторож-поляк таємно переодягнув поета пер ... Читати далі »

Є небагато поштівок із видами Станиславова, випущених краківським видавництвом «Салону польських художників». Напевно, кам’яниця на розі Липової та Гіллера (Шевченка й Гординського) чимось вразила митців, якщо вони вирішили її увіковічити. Художники мали добрий смак, адже це чи не найгарніший будинок кварталу. Чий він був?
На початку ХХ століття інженер Ізраель Штернгель споруджує прибуткову кам’яницю на вільній ділянці Лисецького передмістя. Дату побудови (1903) можна побачити на фасаді, під балконом. Забудовник не забув і себе любимого, прикрасивши балконну решітку монограмою з літерами «І» та «S», тобто власними ініціалами. Польською прізвище власника пишеться як «Sternhell».
Стислий архітектурний опис звучить так:
«Будинок Г-подібний у плані, в стилі еклектики з елементами бароко і класицизму, є ва ... Читати далі »

В четвер, 22 січня, о 18:00 у виставковому залі книгарні «Є» (5 поверх) відбудеться презентація 25 унікальних відео міста Станіслав.
Раритетні кіноплівки були віднайдені і оцифровані в центральному державному кінофотофоноархіві України ім. Г. С. Пшеничного, що у Києві. Згідно з архівних реєстрів бобіни з цими кіноплівками востаннє брали до рук в 60 та 70 х роках минулого століття.
В середньому тривалість кожного відео – 1 хвилина. Це сюжети з радянських кіножурналів. На відео зафіксовані різноманітні події, що відбувались в тогочасному Станіславі. Зокрема відзнято повоєнне відкриття меморіального скверу Вічного Вогню в 1946 році, відкриття центрального універмагу в приміщенні теперішнього «Пасажу Гатенбергів» у 1959 році, першотравневі демонстрації на вулиці Грундвальській та інше.
Особливістю відео є і краєвиди вулиць міста, частини з я ... Читати далі »

12 січня у Калуші на вул. Біласа і Данилишина горіло єврейське кладовище. Пожежники кажуть, що найімовірніша причина загоряння — необережне поводження з вогнем невстановленої особи. За словами працівників Калуського міськрайвідділу державної служби з надзвичайної ситуації, такі пожежі — не рідкість. Річ у тому, що для займання трави достатньо, аби хтось кинув недопалок, а вітер поширив полум’я на більшу територію.
На своїй сторінці у Facebook журналіст Тетяна Грегораш зазначила: “Кладовище горить дивно, таке враження, що його підпалили з різних боків”. Заступник міського голови Оксана Табачук спростувала цю інформацію, мовляв, горіла суха трава, а кам’яні надмогильні плити навряд чи пошкодились. “Сьогодні — це не одна пожежа такого плану в місті. Щось подібне було і в житловому мікрорайоні Хотінь. Пожежники реагували вчасно. Однак, ... Читати далі »

В Микуличині була спроба підпалу пам'ятки архітектури церкви Святої Трійці (1868 р.). Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив Денис Трофімов.
Ведеться розслідування. Люди вийшли на нічне чергування, щоб не допустити березневих підпалів церков.
До речі розпис іконостасу виконав видатний український художник, поет і драматург Корнило Устиянович (1839-1903).
15 березня, вранці згоріла стара дерев'яна церква в Яремче.
В гірському селі Микуличин є церква присвячена Пресвятій Трійці. Будівництво церкви було завершене в 1868 році за проектом цісарсько-королівського інженера архітектора Надвірнянського повітового уряду Я. Чайковецького. Однак, історія створення іконостасу та його теперішній вигляд досі не був досліджений мистецтвознавцями, хоча виконаний і встановлений у церкві в 1892 році видатним художником Корнилом Устияновичем (1839 -1903 рр.), з ... Читати далі »

Незаконне будівництво, яке веде "Станіславська будівельна компанія", загрожує пам'яткам архітектури й археології Івано-Франківська.
Увагу до цього факту привернув архітектор, начальник відділу з охорони культурної спадщини міста Ігор Панчишин. Фото незаконної багатоповерхівки на вул. Мельничука, 14, 16, спорудження якої триває попри кримінальне провадження прокуратури, він виставив у спільноті “Врятувати палац Потоцьких і історико-культурну спадщину Івано-Франківська” на Facebook. На фото видно, як багатоповерхова “етажерка” – так обурені франківці охрестили будову, – повністю затуляє двоповерхову пам’ятку архітектури.
“А можна ж було відкрити середину і експонувати пам’ятку, що тепер зігниє в “криниці”, – зауважив Ігор Панчишин і показав на одному з фото можливе архітектурне рішення.
... Читати далі »

Всеукраїнське товариство «Гуцульщина» спільно з журналом «Ґражда» планують  видати багатотомну ілюстровану «Гуцульську енциклопедію». В ній    на основі досягнень сучасного гуцулознавства  буде подано якнайбільший масив інформації про Гуцульщину, розкрито термінологічні одиниці та основні понятійні смисли.
Статті будуть присвячені не лише визначним подіям і фактам, а й персоналіям, які зробили певний внесок у розвиток та популяризацію рідного краю. Також будуть вміщенні відомості про місцевості, храми, гірські масиви та водні ресурси.
Виданню енциклопедії передує розробка на рівні кожного району  розподілу загального обсягу статей за їхніми типами та дисциплінами  і словника - повного переліку термінів, які увійдуть до видання. Вже підготовлено попередні методичні рекомендації та пам'ятки з підготовки ст ... Читати далі »

Цісарсько-королівська скарбова дирекція (finanzdirektion) у Станиславові – серйозна фірма, яка виконувала функції сучасних держказначейства та фіскальної служби.
До власного дому дирекції ще довелося потинятись «по квартирах». Від 1896 року вона орендувала величезний будинок у підприємця Іммердауера на теперішній Франка, 19, де нині школа № 5.
У жовтні 1909-го міністерство фінансів Австро-Угорщини придбало в якогось Закревського незабудовану ділянку на вулиці 3 Мая (Грушевського). Проект нової фінансової дирекції був виконаний у майстерні львівського архітектора Францішка Сковрона. Він служив у МВС і це позначилось на його творчості. Вершинами таланту Сковрона вважаються «Палаци справедливості» у Львові (19-й корпус Політехніки) та Чернівцях (нині там ОДА). У Станиславові митець перед тим спорудив будівлю окружного суду, яку нині ділять СБУ та ... Читати далі »

В Івано-Франківську нині повно вуличних музик. На стометрівці можна зустріти тертого життям скрипаля, тіток-акордеоністок, волохатих виконавців рок-балад чи взагалі – людину-оркестр із переносними колонками. Кожен грає, як уміє, і те, що йому до вподоби. Цікаво, а чи було щось подібне у старому Станиславові? Вільно було комусь заграти у центрі міста, чи поліція пильно стежила за порядком і ганяла музик з очей «порєдної» публіки?
Виявляється, такі музики були, ще й які! Про одного з них, тутешню знаменитість, розповів журналіст Ясь Недопитальський у газеті «Кур’єр Станіславовський» за 1905 рік.
«До вуличних дідів також належить старий лірник, який грає на своєму інструменті різні народні думи, декотрі він написав сам. Грає про Багатія і Лазаря, про Страшний суд, прозлу Мачуху і Сироту. Навколо лірника збираються слухачі, яких йому н ... Читати далі »