(Минає 110 років з часу іменування та хіротонії Блаженного священномученика Григорія Хомишина, Єпископа Станиславівського)

Із виступів ворогів Кир Григорія Хомишина, які подані у минулому числі газети, можна скласти уявлення про невтомність Владики у служінні Богові й Україні. Першу сторону ми частково освітлили, а тепер хочемо показати Кир Григорія Хомишина як патріота України. 16 жовтня 1918 року австрійський цісар Карл проголосив маніфест до всіх народів Австро-Угорщини про перебудову держави як спілки вільних народів. Через два дні у Львові зібралася Українська Парламентарна Репрезентація, що одноголосно ухвалила уконститувати Українську національну Раду. У її роботі брав участь і Станиславівський Єпископ Григорій Хомишин. Тому можемо без перебільшення сказати, ... Читати далі »

У тернопільському видавництві «Мандрівець» нещодавно вийшло друком науково-популярне видання «Бойове мистецтво гуцулів». Його автор – надвірнянець, голова районної організації Всеукраїнського товариства «Меморіал ім. В.Стуса», учитель географії Пасічнянської ЗОШ І-ІІІ ст. Євген Луців.
Свого часу він видав книгу про історію гірського села Пасічна нашого району. У новій 230-сторінковій дослідницькій праці Євген висвітлює загадкову, войовничу і волелюбну етнічну групу українців, не позбавлену творчого мистецько-фольклорного ґатунку – гуцулів. На всіх етапах народної визвольної боротьби – від княжих часів до опришківства, українського Січового стрілецтва, Української Повстанської Армії, інших українських військових формацій досить помітною, не рідко визначальною ставала роль гуцулів. Їх бойове мистецтво лягло в основу розвитку бо ... Читати далі »

До 60-річчя загибелі крайового референта СБ Карпатського краю Миколи Твердохліба
(17 травня 1954 р.)
Фактично із крайових провідників ОУН навесні 1952 року серед живих залишився референт СБ Микола Твердохліб («Грім»).Він постійно рейдував гірськими районами – Рожнятівським, Перегінським, Солотвинським та Надвірнянським. Це була людина, котра до останнього подиху залишалася вірною присязі ОУН – «Здобудеш Українську державу, або згинеш у боротьбі за неї». Його життєвий шлях є взірцем для підростаючого покоління. Все своє життя до останнього подиху присвятив справі боротьби за волю України. Виховання у родині на здорових національних традиціях, далі – Пласт і ОУН, 1930-ті роки – служба у польській армії, офіцерський вишкіл у старшинській школі, організованому військовою рефентурою ОУН. 1941 року Микола у складі батальйону « ... Читати далі »

Вчора у Коломиї на честь Романа Рубінгера відкрили меморіальну дошку на фасаді музичної школи №1. Цьогоріч виповнилося рівно півстоліття від дня його смерті.
Автор пам’ятної дошки – заслужений працівник культури України Ярослав Лобурак.
Роман Рубінгер був засновником та першим директором музичної школи у Коломиї. Це був відомий український скрипаль та педагог. Рубінгер доклав великих зусиль до відкриття першої української музичної школи в Коломиї у 1933 році. У ній він працював до своїх останніх днів.
Помер Роман Рубінгер у 1964 через декілька тижнів після диригування симфонічним оркестром на конкурсі у Івано-Франківську. Похований на старому коломийському цвинтарі «Монастирок».

У рамках відзначення Міжнародного дня музеїв, у Національному музеї відбудеться мистецька акція.
Святковий захід поєднає  презентацію науково-популярного видання Петрусі  і Станіслава Гаврилівих, Богдана і Яреми Гриньовських «Вінкоплетіння та інші обряди у весільних піснях» із фрагментами весільних обрядів, майстер-класами й призовим квестом. 
Представлення видання  яскраво доповнять театралізовані дійства весільних обрядів із сіл Ковалівки й Воскресінців Коломийського району. Зокрема, обряди шиття і «викуповування» вінка, благословення мамою дочки, вбирання весільного деревця і хліба-струцня.  
Майстер-класи допоможуть кожному гостеві власноруч створити весільну квітку, навчитись плести весільні вінки, випікати обрядовий хліб. 
Цього дня, з 19 по 21 годину, кожен з відвідувачів зможе безкоштовно оглянути ек ... Читати далі »

16 травня керівники трьох найбільших обласних музеїв повідомили журналістам про намір створити Асоціацію музейників Івано-Франківщини.
Завдяки цьому музеї Прикарпаття зможуть ефективно вирішувати проблеми, осучаснити свою роботу, допомагати один одному.
Три івано-франківські музеї: краєзнавчий, художній і музей визвольної боротьби ім. С.Бандери будуть координувати зусилля для допомоги новоствореним та периферійним культурним закладам, пише Галка.
В Івано-Франківській області діє 202 громадські музеї та 16 державних. Про це повідомив начальник музею визвольної боротьби Ярослав Коретчук. Він каже, що в них працюють люди, які вболівають за свою справу, але вони потребують більшої підтримки, щоб ефективно працювати.
Керівник краєзнавчого музею Ярослав Штиркало розповідає: «Якщо раніше у Києві методичний кабінет постійно розробляв рекомендації для музейників, ... Читати далі »

352 роки – вік не малий, навіть для міста. За цей час відбулося становлення міста, формування традицій, визначилися життєві пріоритети та неписані правила життя городян. Які ж цінності були важливими для станиславівців першої третини минулого століття?
Довгий час новітньому українському суспільству нав’язувалася ідеологія споживання. Такі погляди були чужими для станиславівців у 20-30-х рр. минулого століття. Навіть заможні городяни – юристи, лікарі, вчителі – вели домашнє господарство ощадно. На чому ніколи не заощаджували, то це на освіті дітей, книжках, на громадських видатках і харчуванні.
Слід пам’ятати, що українці міжвоєнного Станиславова не були дуже заможними. А справжнім зразком скромності та ощадності у міжвоєнному Станиславові, безумовно, був організатор та директор Міщанського банку, меценат українського театру ім. Івана Тобілевич ... Читати далі »

Чому День міста Івано-Франківська припадає на 7 травня? Багато мешканців ніби знають відповідь на це запитання – саме тоді Андрій Потоцький надав Станиславову магдебурзьке право. Добре, а що ж воно таке – теє право? Зазвичай, крім розпливчастих фраз про міське самоврядування, важко почути щось конкретне. А ми спробуємо.

Магістрат засідав у ратуші
Енциклопедія Львова дає визначення, що магдебурзьке право – це сукупність правових норм, згідно з якими мешканців міста звільняли з-під юрисдикції королівської адміністрації, тобто вони отримували право створювати органи місцевого самоврядування, самостійно керувати містом, судити і т. д.
У 1188 році магдебурзький архієпископ Віхман видав привілей про надання своєму місту самоврядування. А піс ... Читати далі »

Єдиний римо-католицький храм Івано-Франківська міститься за адресою Вовчинецька, 92. Це костел Христа-Царя, який збудували у 1930-х. Після війни багато поляків виїхало з міста, і храм довго стояв порожнім.
У 1954 році споруду передали Станіславському обласному книготоргу й переобладнали під бібліотечний колектор. Усередині поділили на два поверхи. Аби легше було розвантажувати книжки, ліворуч від входу обладнали підйомник – по металевій направляючій вгору-вниз рухалася невеличка платформа.
У присмерках СРСР костел повернули римо-католицькій громаді. Його першим ксьонд­зом став отець Казимир Галімурка. На долю священика випало багато роботи – знесення внутрішнього перекриття, загальний ремонт споруди, побудова парафіяльного будинку. Старий підйомник отець вирішив не розбирати. Рухому платформу зняли, а на направляючу приварили перпендикулярну сталеву перекла ... Читати далі »

Про оглядовий майданчик на міській Ратуші говорять давно й багато. «Репортер» вирішив подолати 166 сходинок і залізти на 33-метрову висоту, аби дізнатися, чому ж його досі не зробили.

Підземелля чи майданчик?
За словами начальника відділу туризму Івано-Франківського міськвиконкому Володимира Устинського, за офіційною статистикою місцевих турфірм, щороку місто відвідує 30-35 тисяч туристів. За неофіційною – тих, хто приїздить сюди самотужки до друзів чи зупиняється по дорозі в гори – приблизно 250-300 тисяч.
Та й узагалі чимало людей кажуть про туристичний потенціал міста, головне – більше цікавих атракцій. Одну таку обговорюють уже давно – оглядовий майданчик на ратуші.
Сам Володимир Устинський піднімається туди ... Читати далі »

Літературний музей Прикарпаття запрошує відвідати виставку «Нашого цвіту – по всьому світу», присвячену творчій діяльності Стефана Коляджина – (1901, с. Яворів. Долинського р-ну – 1961. Москва) поета, прозаїка, перекладача, редактора радянських видавництв «Мистецтво», «Держлітвидав», автор перекладу безсмертного вірша В.Сосюри «Любіть Україну» російською мовою.
Відкриття виставки відбудеться 16 травня 2014 року о 12.00 годині.
Наша адреса:
м. Івано-Франківськ
вул. Богдана Лепкого, 27