Опришківський рух породив чимало легенд, переказів і пісень, в яких карпатські бунтівники поставали в образах могутніх і шляхетних героїв, наділених надлюдськими якостями. Втім, реальні історії з життя цих відчайдухів нерідко були не менш химерні. Як-от історія з кавою, за втіху деяким опришкам довелося заплатити свободою і життям.
Чи пили опришки каву? Один раз – точно. І цей випадок виявився фатальним. Історія зафіксована у записах адвоката, громадського діяча, етнографа Мелітона Бучинського (1847 – 1903). Звісно, побут опришків був суворим і простим: треба було «з торби хліба їсти, зі скали або листя воду пити, на камені спати». Однак, бувало, після вдалого нападу на якогось пана «чорні хлопці» мали змогу скуштувати незвичних страв і напоїв.
Ще в студентські роки (60-ті роки XIX ст.), як відзначив у передмові до «Народних оповід ... Читати далі »

У липні—серпні минає століття від початку Першої світової війни, що також відома як Велика війна. Той глобальний військовий конфлікт, який переорав тодішній світовий порядок у Європі, тривав добрі чотири роки. Він забрав життя дев’яти мільйонів солдатів та цивільних жителів і мав у підсумку вирішальний вплив на хід історії всієї земної цивілізації у XX столітті, оскільки створив передумови для виникнення незабаром і Другої світової. Для наших прабабусь і прадідів війна 1914—1918 рр. відіграла свою злу роль передусім тим, що її фронт кілька разів прокочувався туди-сюди землями Західної України, котра перебувала в складі Австро-Угорщини — однієї з головних дійових осіб у театрі бойових дій, — це, звісно, мало свої наслідки для населення регіону. 
Проте все ж є підстави говорити з висоти такого ювілею і про значущість Першої світової для національ ... Читати далі »

На початку ХХ століття Станиславів закінчувався там, де бере початок сучасна вулиця Бандери. Далі починалася ґміна Княгинин-Колонія, яка магістрату вже не підпорядковувалась. Тодішня головна міська вулиця Сапіжинська доходила лише до перехрестя, а далі, через Княгинин, йшла вже Тисменицька дорога.
У 1904 році правління ґміни перейменувало дорогу на вулицю Франца Йосифа – на честь австро-угорського цісаря, що правив у той час. Таким чином, монарх двічі відзначився на тутешніх мапах. У цент­рі Станиславова вже існувала площа його імені (Вічевий майдан), а відтепер додалась ще й вулиця.
Після розвалу імперії українці об’єднали Сапіжинську і Франца Йосифа під однією назвою – вулиця Шевченка. Поляки теж не стали реанімувати цісаря. Вулиці повернули назву «Сапіжинська» і продов­жили її за залізничний міст.
Таким чином вулиця Франца Йос ... Читати далі »

22 травня виповнюється 110 років із дня народження Йонаса Штерна. Картини художника, який народився у Калуші, вижив у гетто, похований у Польщі, калушанам найближчим часом не будуть доступними уживу.
Картина зі справжньою щелепою, яка можливо, належала рибі, аплікації із курячих кісток, робота, зроблена із продірявленої тканини, залитої червоною фарбою – такий візуальний ряд постає перед очима, коли промовляєш ім’я Йонаcа Штерна.
Калушанин з незвичним іменем на прізвищем, яке на івриті значить «зірка», прожив у місті менше тридцяти років. Про Йонаса Штерна калушанам відомо небагато, адже прожив він тут усього не більше тридцяти років. Про батьків його майже нічого не знаємо, лиш те, що у їхній родині у 1904 році народився майбутній художник.  Його назвали Йонасом — німецький варіант єврейського імені Іона, що значить «голуб».< ... Читати далі »

Дах історичної будівлі, у якій нині розташовані музей та арт-галерея, дочекався заміни. Історико-краєзнавчий музей Калущини та арт-галерея тимчасово не працюють через ремонт даху.
— Вибачте за незручності та дякуємо за розуміння, — написав у себе на сторінці у Facebook зберігач фондів Артур Єфремов.
Із 1 березня є Постанова КМУ , про те, що органи місцевого самоврядування не мають права виділяти кошти на ремонти, оскільки у країні — жорстка економія, — сказала директор музейно-виставкого центру Уляна Паньо.
Однак, у краєзнавчому музеї склалася критична ситуація, коли у приміщенні не могли проводити запланованих заходів.
— Депутати міської ради поставилися до нас із розумінням і рішенням сесії виділили кошти, — зазначила у коментарі «Вікнам» Уляна Паньо. Ремонт здійснює відділ  капітального будівницт ... Читати далі »

Поговорити з ангелами Пінзеля, зазирнути в душу галицьких іконописців у супроводі Йоганна Баха. У Музей мистецтв Прикарпаття можна прийти навіть вночі.
Сутеніє… Різьблені дерев’яні двері, поскрипуючи, відкривають вхід у потаємний світ мистецтва та історії. Заходимо у невеличкий хол. Аби пройти далі, з силою штовхаємо ще одні масивні двері. Де розміщений  Музей мистецтв Прикарпаття, знає кожен іванофранківець. Хтось проходить повз монументальну споруду без жодного бажання зазирнути всередину. Інші зчаста відвідують виставки, експозиції чи імпрези, які проходять у приміщенні Колегіати. Утім, провести ніч у музеї погодилися б, мабуть, одиниці.
Такі мистецькі акції відбуваються щонайменше раз на рік – у Міжнародний день музеїв. Колись Художній, а нині Музей мистецтв Прикарпаття традицією проводити ніч серед давніх ікон і скульптур «зловживає» ... Читати далі »