Коли читаєш старі газети, інколи здається, що потрапляєш у паралельну реальність. Наприклад, «Кур’єр Станиславівський» від 18 лютого 1906 року подав коротеньку замітку, яку важко не помітити.

Кореспондент повідомив, що вулицями Станиславова розгулював… термінатор. Мало того, він ще мав марксистські переконання, оскільки голосно співав пісню польських революціонерів «Червоний штандарт». Коли ксьондз Місьо зробив співаку зауваження, той послав його по відомому адресу, додавши кілька характерних епітетів. Пікантності ситуації додавало те, що тер ... Читати далі »

В Івано-Франківську краєзнавець Іван Бондарев презентував вже третю книжку з легендами, байками, та цікавими історіями "Легенди австрійського Станиславова". У маленькій книгарні "Лілея-НВ" автор зібрав справжній аншлаг.

Модерував презентацію відомий франківський колекціонер Зеновій Жеребецький. Який зауважив, що саме в австрійський період у місті з'явилися найкрасивіші будинки.< ... Читати далі »

У Калуші знайшли "австрійську бруківку" . Під час встановлення сучасної бруківки у центрі міста Калуша була знайдена стара бруківка, яку передадуть до краєзнавчогомузею Калущини.

Про це у соцмережі повідомив спеціаліст відділу інвестицій та євроінтеграції управління економічного розвитку міста Калуша Віктор Павлів.

Бруківку знайшли на площі Героїв, ... Читати далі »

Є старий анекдот, як один станиславівський єврей подав у газету оголошення: «Занурений у незбагненний смуток повідомляю приятелів і знайомих, що моя кохана дружина Роза померла у хвилину, коли нагородила мене сином, для якого шукаю турботливу няньку, доки не знайду нову подругу життя – молоду, пристойну, із капіталом, щонайменше, 50 тисяч злотих, яка могла би бути помічницею у провадженні мого добре відомого складу взуття при вулиці Карпінського, 10».

Нині нема ані вулиці, ані того будинку, адже Карпінського тепер початок Галицької, а хату зруйнували під час ві ... Читати далі »

З листопада 1912 р. по березень 1913 р. у Станиславові вирувала справжня «епідемія» пожеж. За цей період місто пережило аж 18 випадків загоряння, переважно на стрихах будинків у різних районах міста.

Деякі з них трапилися в один і той же день. У місті наростала паніка, адже в той час люди дуже боялися пожеж. Багато будинків зазнали серйозної шкоди, не одна родина втратила майно. Містом ширилися неймовірні чутки про розбійників-підпалювачів, а поліція довший час марно полювала на таємничих зловмисників. Але справжній шок у міста був ще попереду. Виявилося, що вся ця п ... Читати далі »

Всім відомо, що українці вміють і люблять святкувати. Але за часів Австро-Угорщини їм ще й доводилось боротися за те, щоб до їхніх свят ставилися з належною повагою. У 1889 р. єпископ Станиславова Юліан Пелеш подав скаргу до апеляційного суду у Львові, що суди у Східній Галичині не завжди шанували українські свята і викликали українців на судові розгляди у святкові дні.

26 березня 1889 р. апеляційний суд видав наказ, якому мали підкорятися всі підвладні йому структури. Згідно з цим наказом, всі судові органи повинні були шанувати українські звичаї і не призначати українцям судов ... Читати далі »

Сто років тому Станиславів був невеликим містом на безкраїх просторах Австро-Угорської імперії. Незважаючи на такий флер провінційності, тут працювали кваліфіковані лікарі, які здобували досвід у Відні, Берліні та інших європейських столицях. У лікувальних закладах міста застосовувалися передові, як на той час, методи. Показники здоров’я жителів Станиславова були дуже хорошими, і, безперечно, в цьому була значна заслуга тодішніх медиків.

Високі технології
Одним з найвідоміших дантистів Станиславова був Ізидор Вайнґартен, який відкрив свій кабінет у 1902 р. на Площі Р ... Читати далі »