110 років тому готель у Станиславові (тепер — Івано-Франківськ) на три дні став резиденцією для монаршої особи, нащадка правителів Великого Тосканського герцогства на півночі Італії та родича імператора Австро-Угорщини.
Про це розповів у соцмережі журналіст Богдан Скаврон, інформують "Вікна".

У четвер, 9 червня 1910 року, на залізничному вокзалі Станиславова урочисто зустрічали одного з членів монаршої родини Габсбурґів — архикнязя (ерцгерцога) Леопольда Сальватора Австрійсько-Тосканського. На прибуття швидкого потяга, яким 47-річний вельможа високого рангу мав прибути до міста, на пероні очікували староста Станиславівського повіту Юліуш Прокопчиць, бургомістр Артур ... Читати далі »

Камені із зображеннями знайшли на дорозі з полонини Глистовата в Перкалабу – це на кордоні з Румунією.

Група туристів йшла незвичним маршрутом, де не було жодних стежок. Рухались за навігацією, пише Курс.

«Спочатку випадково знайшли один камінь з якимось містичним знаком. Потім за декілька метрів знайшли іншу брилу, де було вже більше цих знаків. Сказати точно, хто залишив і якого вони періоду, я не можу, бо не є спеціалістом у цій сфері. Але ці написи вразили нас. Ми зробили кілька знімків. Оглянули поверхнево. Це цікаво», – розповів гірський рятувальник Васил ... Читати далі »

Згідно з розпорядженням Івано-Франківської обласної державної адміністрації, 16 червня 2020 року костел передали в користування релігійній громаді Римо-Католицької Церкви парафії Відвідин Пресвятої Діви Марії селища Богородчан.

Історія суперечок навколо костелу в селищі Богородчани на Івано-Франківщині тривала протягом декількох років, пише РІСУ.

Суть суперечок полягала в тому, що громада УПЦ МП, якій в 90-х роках минулого століття віддали в оренду приміщення костелу, не хотіла віддавати його на вимогу влади і громади.
Після декількарічних перепетій храм отримали римо-католики. ... Читати далі »

Кажуть, що коли людина надмірно старається, результат часто виходить протилежний бажаному. Деякі станиславівські старости (очільники повіту) своїми діями цілковито підтверджували цю тезу.

В 1861 році свідомі поляки Станиславова, щоб продемонструвати свої патріотичні почуття, вдягали старовинний національний одяг – квадратні шапки-рогативки, жупани, шовкові пояси і польські чоботи. Цей рух дуже схвилював станиславівського старосту Остермана.

Побоюючись революційних настроїв, він наказав поліції складати списки осіб у патріотичному одязі й доповідати йому. Іґнацій Камінський, тоді адвокат і відомий г ... Читати далі »

Гімназійне та шкільне життя Станиславова в різні періоди асоціювалося не лише з прагненням до знань, а й з різноманітними скандалами та навіть злочинами.

Так, у березні 1899 року в реальній школі (тепер стоматологічний факультет медуніверситету) спалахнув скандал з еротичним підтекстом. Кілька учнів запрагнули видавничої слави й почали видавати власну мінігазету. Тексти в ній були написані з граматичними й стилістичними помилками, але найгіршим було не це.

Деякі матеріали носили відверто еротичний характер. Як з обуренням зазначала газета «Кур’єр станиславівський», цей любительський час ... Читати далі »

В наші дні речі ручної роботи здобувають усе більше прихильників, адже вцих речей є «душа», в них відчувається неповторна індивідуальність. В давні часи вмілі руки галицьких майстринь теж створювали справжні шедеври. Тоді рукоділля вважалося видом домашнього ремесла, а не мистецтва, але завжди знаходилися небайдужі люди, які підтримували й популяризували цю діяльність.

«Малювання голкою» та інші види рукоділля

Без сумніву, найпопулярнішим рукоділлям у Галичині й зокрема на Станиславівщині було вишивання. В XVII ст. вишивкою у Галичині переважно займалися українці та вірмени. Цей в ... Читати далі »