Місто мого дитинства – це Івано-Франківськ кінця дев’яностих. З Позитрону до центру нас з мамою везла маленька синя маршрутка, зі шторами на вікнах. Ми виходили на зупинці біля готелю «Надія», поруч з яким стояв великий рожевий слон. Обов’язковим пунктом програми було зайти до «Букініста» і довго вибирати кольорові книжки. А потім – з’їсти креманку солодких вершків, більше схожих на молочне суфле, у «Білому камені». Там завжди було темно, таємничо, а за сусідніми столиками сиділи старші пани та пані й пили каву з коньяком.

З кожним роком місто змінює своє обличчя. Культові місця зникають, зате ... Читати далі »

У XVIII столітті в нашому місті відбулася подія, про яку місцеві з захопленням потім переповідали своїм онукам і правнукам.

Столична газета надрукувала звіт з похорону Потоцького, а польські історики відтворили перебіг урочистостей ледь не погодинно, пише Репортер.

Фортеця скорботи

19 травня 1751 року в Залізцях помер власник Станиславова та один із найбагатших магнатів Речі Посполитої Юзеф Потоцький. Він посідав високі посади – був каштеля ... Читати далі »

Миготіння «німих» кадрів, шум мотора кінематографічної машини, звуки оркестру, що супроводжували показ кіно, і обов’язково пост пожежників для безпеки глядачів.

Саме так наші предки на початку ХХ ст. насолоджувалися переглядом фільмів. У кінематографічній історії Станиславова переломним став 1908 рік, адже саме тоді в місті відкрився перший стаціонарний кінотеатр «Уранія». Завдяки прогресивному керівництву пана Гарасевича кінотеатр демонстрував багато фільмів, які мали освітній характер, знайомили глядачів із життям, природою і звичаями різних країн.

Програма кінотеатру змін ... Читати далі »

Заможний підприємець Карл Гаусвальд, який збудував кам’яницю за сучасною адресою вул. Незалежності, 11, помер у 1920-х роках.

Після смерті батька цей ошатний будинок успадкувала його донька Кароліна, яка разом з братом Вільгельмом була ще й співвласницею кількох сімейних підприємств. Брат Кароліни одружився з Бертою Януш, можливо, родичкою відомого архітектора Фридерика Януша. У Берти був брат Кароль, який у травні 1931 року втрапив у таку брудну історію, що вона набула розголосу далеко за межами Станиславова.

Він володів деревообробним підприємством. Спочатку бізнес ішов досить успішно. Але економ ... Читати далі »