Оновлену експозицію унікального об’єкта Національного заповідника «Давній Галич» змогли днями оглянути учасники Всеукраїнської прощі до Крилоса. Фактично напередодні відбулося її відкриття. Річ у тому, що через низку недоробок, допущених при її спорудженні, експозицію з могили довелося забрати. Численні туристські групи, які відвідували Крилос-Галич, хотіли потрапити усередину об’єкта. Однак через непривабливий вигляд, сирість і затікання стін і стелі відвідувачів туди не пускали. В такому стані цікавий, але занедбаний об’єкт простояв кілька літ. 
Цього року новий керівник установи Володимир Костишин поставив завдання перед колективом заповідника — відновити священне для давніх галичан місце. і це символічно, адже Галичина  могила — це курган, від якого фактично і починається історія нашого Галича. За переказами, саме у ній було поховано засновника міста, і вона до спорудження Успенського собору фактично була місцем інтронізації галицьких князів.
Теперішній курган має 90 метрів у діаметрі та висоту дев’ять метрів. При його відновленні проведено гідроізоляцію надземної частини споруди, зроблено заходи з водовідведення і захисту археологічної пам’ятки від затоплення та підтоплення. «Капітальний ремонт» Галичиної могили провело приватне підприємство «ЛісБуд» (директор Василь Наконечний). Активно допомагав і «десант» працівників заповідника, представлений як чоловічою, так і жіночою половинами.
Експозиція, розміщена всередині Галичиної могили, проливає світло на її «функціонування» у давнину й етапи досліджень кургану. Проте інформація є трохи «заархеологізованою» і не завжди зрозумілою для різних категорій туристів. Можна було б у ній, наприклад, подати інформацію про культуру карпатських курганів, а також згадати про хорватський період нашої історії. Власне тоді, коли на території Прикарпаття жили білі хорвати, і була висипана Галичина могила. 
Нині Галичину могилу не впізнати. Щоправда, учасники прощі трохи витолочили засіяну на її схилі траву, але це поправне. Головне полягає в іншому. Тепер кожен, хто відвідує давній Галич, зможе відкрити для себе ще одну цікаву сторінку  його минувшини і знайти  відповідь на питання, яке поставив перед нами ще середньовічний літописець: «Звідки постав Галич?».

Іван ДРАБЧУК