Перший «Сокіл» утворився у 1862 р. у Празі з метою поширення не тільки фізкультури, але й пробудження національної свідомості чеського народу. Інші слов`янські народи перебрали цю ідею, засновуючи свої національні сокільські організації. У 1907 р. вони об’єдналися у Всеслов’янський сокільський союз. 11 лютого 1894-го «комітет основателів» Українського «Сокола» скликав у Львові перші загальні збори українського руханкового (гімнастичного) товариства. Саме з цього часу і починається історія організованого українського сокільського руху на західноукраїнських землях.
З діяльністю «Сокола» пов’язані зародження і становлення на західноукраїнських землях спортивної періодики, науково-методичної думки у галузі тіловиховання. Одна із перших українських фахових газет – «Вісти з Запорожа» – орган укра ... Читати далі »

Під час німецької окупації фашисти неодноразово розстрілювали станіславських євреїв на їхньому ж цвинтарі, що за озером. Війна закінчилась, совіти провели розслідування «звірств німецько-фашистських загарбників», після чого все затихло. Йшли роки, але влада не поспішала встановити хоча б якійсь пам’ятний знак на честь десятків тисяч загиблих.
А тоді у Станіславі мешкав чоботар Шимон Табак. Він працював у невеличкій будці на вулиці Пушкіна (Чорновола). І в 1952 році цей чоботар власним кош­том, прямо серед могильних рядів, поставив невеликий пам’ятник із червоного граніту. Єврейсько-російська епітафія була дещо сумбурною, але від чис­того серця: «На вічну пам’ять коханим і милим, за життя і після смерті нерозлучним. Жертвам вбитих єврейського населення з рук гітлерівців-фашистів у роках 1941-1944».
Ані текст, ані сам факт вс ... Читати далі »

Станиславів був значним залізничним центром. Крім пишного колійового палацу, тут містились великі паровозоремонтні майстерні, а з кінця ХІХ століття додалась ще й дирекція залізниць. Майже 20 років вона не мала власного приміщення та орендувала у міста помпезну кам’яницю на Карпінського (Галицька, 2, медуніверситет).
Восени 1911-го у пресі з’яви­лися повідомлення, що наступного року дирекція залізниць починає будівництво «офісу» на Грюнвальдській, а також великого житлового будинку поруч. Для цього у ченців-єзуїтів та міщанки Ляхавець придбали землю – за 150 000 корон. Кошторис нової дирекції становив 1,5 млн. Як бачимо, залізничники коштів не шкодували.
Проект розробив інженер Ріхард Трост із архітектурної служби міністерства залізниць Австро-Угорщини. Будівельним підрядником стала львівська фірма Юлія Райнігера.
Будову почали в 191 ... Читати далі »