В Івано-Франківську є чимало цікавих вулиць та будинків. От в одному з будинків на вулиці Михайла Фіголя оживає в мистецьких формах велич Давнього Галича — саме там мешкав великий художник, мистецтвознавець Михайло Фіголь, який ще  за життя встиг створити на власному подвір’ї музей, хоча і в самому будинку — справжня картинна галерея. Важко відвести очі від стін, котрі прикрашають полотна-шедеври. Нині безцінні картини Михайла Фіголя та інших не менш знакових художників оберігає дружина майстра Тетяна Фіголь. Вона й провела кореспондентові «Галичини» незабутню екскурсію художнім князівством свого чоловіка.

Святовид на Долинській
Раніше вулиця Фіголя називалася Долинською. Її перейменували того ж року, коли помер митець &mdas ... Читати далі »

Ніхто нам не збудує держави, коли ми самі її не збудуємо, і ніхто з нас не зробить нації, коли ми самі нацією не схочемо бути. В’ячеслав Липинський.

«Дякую за змістовні публікації про героїв українського січового стрілецтва Франца Бориса та Леся Гринішака. Хотілося б прочитати і про інших подвижників УСС з нагоди відзначення 100-ліття з часу створення легіону», — такого листа надіслав до редакції краєзнавець із Надвірни Ярослав Яцура. В цьому ж ключі висловилися і Микола Сіщук, теж краєзнавець із Надвірнянщини, і Степан Голіней, колишній директор Делятинської середньої школи, Соросівський учитель, дослідник творчого доробку Юрія Шкрумеляка, ще одного вихованця УСС. Тож продовжуємо принагідно й далі знайомити читачів з героями нації з числа & ... Читати далі »

На ринковій площі Івано-Франківська руйнується будинок, в якому народився й виріс колишній голова Федеральної Резервної Системи США Артур Бернс.
Один із найвпливовіших фінансистів світу, радник кількох американських президентів, голова Федеральної Резервної Системи США у 1970-х роках Артур Бернс перших десять років свого життя провів у Станиславові. Як свідчать архівні документи, його батько, Натан Кеслер (Бернцвайґ) до Першої світової війни торгував у теперішньому Івано-Франківську борошном і мешкав у будинку на площі Ринок, 5. А його мати, Сара Юран після одруження переїхала до Станиславова із Солотвина, де серед великої єврейської громади мешкала її родина. Батько Сари був мірошником і, очевидно, прилаштував зятя до свого бізнесу.
Судячи з усього, торгівля борошном у старому Станиславові великого зиску не давала. Отож 38-річний Натан Бернцвайґ у подався шукати кращої до ... Читати далі »

У Коломиї, на подвір’ї позаду ратуші, знайшли єврейські надгробки. Тут вони пролежали понад 70 років, ще з часів німецької окупації. Тепер їх треба перевезти на старий єврейський цвинтар і зробити там меморіальний комплекс. Адже нині на тому кладовищі засмагають коломияни, хоч і знають про історію цього місця.
Вулиця Лермонтова. Подвір’я позаду ратуші. Тут шість гаражів міської ради та маленьке кафе. Дорога й тротуар встелені асфальтом. День у день по єврейських надгробках ходили люди, їздили машини. Хтось, може, й знав, — чув від старожилів, інші й не здогадувалися. Доходили чутки й до голови єврейської громади Якова Заліщикера, однак точного місцезнаходження плит він не знав, а зривати асфальт наосліп не наважувався.
Надгробки й далі залишалися б під ногами, як би не поломка водопроводу тутешнього кафе. Міняли трубу і знайшли надгробну плиту. Почали зні ... Читати далі »

Більшість мешканців Івано-Франківська вважає, що в нас є сквер імені Міцкевича. Бо там є дерева, квітники, доріжки, лавочки, одним словом — зелена зона. Втім, на міських мапах Міцкевича зазначається як площа, а на австрійський манер — пляц. Таку ж атрибуцію бачимо на поштівці, яку в 1914 році випустило краківське видавництво «Штука» (Мистецтво).
Колись тут був фортечний мур. На початку ХІХ століття австрійська влада ліквідувала станиславівську фортецю, мури розібрали, рів засипали. На місці еспланади утворився пустир — так звана Жидівська площа, де процвітала ринкова торгівля. Тогочасні журналісти порівнювали торговицю із «базаром в азійській частині Константинополя». Також там часто зупинялись мандрівні цирки, виступи яких збирали сотні зівак.
У 1870-х, за бургомістра Ігнаци Камінського, площу нарекли іменем Адама Міцкевича. Цей п ... Читати далі »

Патріотичні організації Калущини просять знайти дані про загиблих вояків УПА. Як стало відомо, Калуська станиця Братства вояків ОУН-УПА та Товариство політв’язнів і репресованих облаштовує могили бійців УПА, які загинули у боях на Калущин. До Дня Незалежності України буде освячено меморіал на цвинтарі "Височанка".
Буде виготовлено три плити. На двох буде вигравіювано прізвища вояків УПА, які вдалося дізнатися станиці Братства вояків ОУН-УПА. Вони поховані на кладовищі «Височанка». Ще одну плиту встановлять на могилі невідомим воїнам УПА. На території меморіалу будуть встановлені хрести. Так само як і плити, вони будуть виготовлені із чорного граніту.
У братській могилі на цвинтарі «Височанка» у Калуші поховані вояки із сіл Верхня, Кропивник, Сівка-Калуська, Тужилів та Степанівка. Найбільше бійців із Кропивника та Верхньої, де у часи ... Читати далі »