Кобзар давно прийшов у наш край — і не лише невмирущою поетичною книгою під такою назвою та численними пам’ятниками. Тепер — ще й змістовною і розмаїтою експозицією Музею народної шани Тараса Шевченка, відкритого в обласному Народному домі «Просвіта» у переддень 23-ї річниці незалежності України. На урочистість зібралися просвітяни, письменники, митці з Івано-Франківська і всієї області.
Начальник управління культури, національностей та релігій ОДА Володимир Федорак, який входив до робочої групи зі створення музею, образно порівняв: «Для його народження нам потрібно було стільки ж часу, як мати виношує в своєму лоні дитину, — близько дев’яти місяців». Протягом цього часу відремонтували одне з найбільших приміщень просвітянського дому, сформували й художньо оформили експозицію, яка знайомить з історією поширення Шевченкових тв ... Читати далі »

Фоку служба цікавила, він погідно думав і погідно ставився до тієї військової служби, яка для стількох братів його була нещастям і карою Божою. Умів жити з людьми, частував старшин винами, як видно, мав за що. Показав німцям, як треба стріляти, і його любили. Фока справив собі парадний мундир – білий і ясний, припасований, облеглий. Стрункий, високий, чорноокий ходив він вуличками Венеції, як справжній дука, як принц гірський. Венеційцям теж показав, які то гірські хлопці. Скоро отримав арешт і карцер – і це ще дуже поблажливо – за те, що збив собі з дощок дарабу, і на тій дарабі, покинувши вночі казарму, плавав на острови до дівчат.
Славетний Фока Шумей з Ясенова, історію якого записав Станіслав Вінценз, був одним з тих не багатьох гуцулів, кому так добре було в австрійському війську. Зрештою, до війська він пішов добровільно, всупереч батьківській волі, хоч м ... Читати далі »